Такого не бачили останні 10 років: як війна вдарила по ринку праці в Україні

Українцям тепер важче знайти роботу / Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні

Криза на ринку праці через воєнний стан в Україні найбільша за 10 років. Всі вже пристосувалися до нових умов, і почалося поступове, але дуже слабке відновлення.

Та все ж попит на роботу нині значно перевищує пропозицію. На гірше змінилися й умови праці в тих, кому вдалося зберегти робоче місце. Як війна все змінила, "Сьогодні" розповіли у експертно-аналітичному центрі кадрового порталу grc.ua.

Вакансії відкривають переважно на заміну співробітників

В Україні у квітні було в 20 разів менше вакансій, ніж до воєнного стану.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Відкриваються вакансії переважно на заміну співробітників, які виїхали, або підприємства після релокації шукають працівників на новому місці. Проте є частка тих компаній, які відкривають нові робочі місця. Опитування grc.ua, проведене серед компаній різних секторів економіки, показало, що у березні наймали співробітників лише 18,7% компаній. У квітні таких компаній стало більше", – розповіли аналітики.

Експерти відзначають, що нині ринок праці став "ринком роботодавця". На одну посаду є десятки кандидатів, що надає компаніям можливість вибору. А от самим працівникам значно гірше. Більшість компаній (78%) здійснили непопулярні заходи стосовно своїх співробітників. Якщо людей не звільнили, то їм зробили таке:

• не виплатили заробітну плату;
• відправили у відпустку за свій рахунок;
• суму зарплати зменшили (більшість опитаних розповіли, що зарплату їм скоротили на більш ніж 30%).

Актуальна середня зарплата нижча на 10% в порівнянні з довоєнним періодом.

Де вакансій найменше

У квітні від загальної кількості вакансій на сайті grc.ua менше 1% вакансій було розміщено у кожній з цих сфер:

• сфера послуг (салони краси, спортивні клуби, кафе, ресторани, готелі тощо);
• наука та освіта;
• юристи;
• автомобільний бізнес;
• домашній персонал;
• спеціалісти сфери безпеки;
• фахівці з інсталяції та сервісу.

А от найменше постраждали і мають достатню кількість пропозицій роботи такі сфери:

• ІТ;
• продажі та ритейл;
• маркетинг, реклама та PR.

Трохи менше свіжих вакансій, але в десятці лідерів пропозиції роботи для робітничого персоналу, у сфері транспорту та логістики, будівництва, медицини та фармацевтики.

"Проте не варто думати, що айтішники зовсім не відчули кризу. На початку війни аутсорсинговий сектор ІТ-галузі стикнувся з недовірою західних клієнтів стосовно дотримання строків та збереження якості роботи українськими компаніями в умовах війни. Продуктові ІТ-компанії, які працювали на внутрішній ринок, втратили велику частину проєктів. Деякі ІТ-фахівці, які працювали не в ІТ-компаніях, а в компаніях інших секторів економіки, потрапили під скорочення. Адже у намаганні оптимізувати витрати, компанії зберігають лише операційні процеси, скорочуючи та припиняючи розробку та впровадження нових проєктів, а іноді й відмовляючись від технічної підтримки існуючих проєктів. Тож, і серед ІТ-фахівців є ті, кому скоротили зарплату, з ким припинили співпрацю на невизначений час або взагалі звільнили", – йдеться у повідомленні.

Нові тенденції на ринку

З'явилися й нові тенденції на воєнному ринку праці. Продуктовий ритейл почав підбирати персонал, який живе неподалік від місця роботи. Так роботодавці намагаються уникнути складнощів та небезпеки по дорозі працівника з дому на роботу й назад. Також є дещо нове у поведінці шукачів роботи.

"Спеціалісти почали пропонувати свої кандидатури на вакансії нижчі за свій звичний рівень кваліфікації. Наприклад, якщо до війни в категорії топменеджмент було досить багато пропозицій роботи, то сьогодні керівники та директори не надто затребувані. Для них у квітні було відкрито 1,7% вакансій від усіх актуальних. На позиції middle рівню в умовах дефіциту роботи почали відгукуватись топові фахівці", – зазначають аналітики.

Де в Україні зменшились суми зарплат

По всіх регіонах України середня заробітна плата у квітні у всіх відкритих вакансіях на grc.ua становила 18 700 грн.

Найвищі зарплати у квітні пропонували у таких сферах:

• маркетинг, реклама, PR з середньою місячною виплатою 26 600 грн;
• фахівці зі сфери видобутку сировини (26 500 грн);
• спеціалісти сфери будівництва (25 300 грн).

А найменше грошей отримували такі фахівці:

• менеджери з персоналу (15 500 грн);
• фахівці сфери медицина, фармацевтика (14 900 грн);
• фахівці сфери HoReCa (ринок громадського харчування та готельного господарства) (14 000 грн);
• сільського господарства (13 300 грн);
• автомобільного бізнесу (11 000 грн).

Ситуація змінилась і по регіонах

Раніше "Сьогодні" розповідали, що Київ завжди мав найбільші розміри зарплат. Однак у березні 2022 року він втратив лідерство. Якщо в січні в середньому пропонували 31 000 грн, на початку лютого – 30 200 грн, то вже в березні цифри впали до 25 000 грн. Хоча у квітні почалося відновлення, і зараз середня зарплата у Києві становить 26 000 грн.

А от у Київській області все набагато гірше. Тут середня зарплата становить 13 000 грн. Найнижчі зарплати отримують працівники у таких регіонах:

• у Хмельницькій області (в середньому в квітні 14 500 грн);
• Чернівецькій області (14 000 грн);
• Івано-Франківській області (13 600 грн);
• Тернопільській області (13 500 грн);
• Харківській області (11 500 грн).

Ми також писали про те, як спростилися умови набуття статусу безробітного, і на які суми виплат тепер можуть розраховувати українці. Читайте також, де роботодавці готові брати працівників у свої компанії без резюме і платити по 20 тис. грн.