США запустили "друкарський верстат" на повну потужність: як відреагують економіки і курси валют

20 квітня 2020, 07:24

Олександра Романюк Олександра Романюк

Ситуація в Україні багато в чому залежить від рішень Нацбанку

Пандемія коронавірусу і викликана нею економічна криза змусили багато держав забути про глобалізацію і почати рятувати власні економіки. Намагаючись підтримати домогосподарства і бізнес в лихоліття, багато країн "запускають друкарські верстати", тобто проводять додаткову емісію грошей. Зазвичай в короткостроковій перспективі такий захід допомагає забезпечити засобами до існування найбільш вразливі верстви населення і бізнес, а в більш віддаленій – прискорює інфляцію і при цьому оживляє економіку. Але одна справа, коли до таких заходів вдаються невеликі економіки і мова йде про їх локальні валюти, і зовсім інша – якщо "друкарський верстат" включають емітенти світових валют.

Реклама

Федеральна резервна система США ще на самому початку епідемії, в середині березня, оголосила про готовність "використовувати весь свій набір інструментів для підтримки потоку кредитів домашнім господарствам і підприємствам". І в першу чергу – про намір викупити на ринках казначейські цінні папери на суму не менше 500 млрд доларів і іпотечні цінні папери – не менше ніж на 200 млрд доларів. Пізніше ФРС заявила, що на ці цілі буде спрямовано не 700 млрд, а понад 2,3 трильйона доларів.

США почали політику "кількісного пом'якшення"

Названі суми – 2,3 трлн доларів – фактично оголошений обсяг додаткової емісії доларів. Правда, що направляються в економіку не прямо, у вигляді готівки, а через механізм скупки цінних паперів. Такий інструмент кредитно-грошової політики – поповнення ліквідності шляхом скупки акцій – отримав назву Quantitative easing (QE), тобто "кількісне пом'якшення". Програми QE широко використовувалися в Японії на початку 2000-х, в США під час глобальної кризи 2008-2009 років і пізніше, в Євросоюзі і Великобританії, інших країнах.

Зокрема, Сполучені Штати після кризи 2009 року тричі проводили подібні операції: QE1, QE2 і QE3. Нинішня емісія вже отримала назву (правда, поки неофіційне) QE4. І вона є безпрецедентною за кількістю вкинутих в економіку за короткий термін доларів. Приблизно таку суму "влили" в економіку США під час QE2 і QE3 разом узятих, з тією різницею, що тоді на це пішло 4 роки, а зараз – всього трохи більше місяця.

"Після 2008 року програми "кількісного розширення" періодично проводять практично всі банки світу, які мають резервні валюти. Були періоди, коли ці програми згорталися, американці намагалися навіть у 2018 році запустити програму "кількісного стиснення", тобто вилучати надлишкову ліквідність і підвищувати процентні ставки. Тоді це викликало кризу на боргових ринках країн, що розвиваються, і почався "курсопад": стали різко девальвувати аргентинське песо, бразильський реал, турецька ліра і т. д. Тому що спекулятивний капітал почав йти з ринків, що розвиваються, в американські боргові інструменти, які стали більш прибутковими. Однак Трамп є затятим противником програм "кількісного стиснення", тому ще в 2019 році фактично був запущений процес поступального зниження процентних ставок і розпочато нову програму "кількісного розширення". Однак тоді планувалося розширюватися тільки на 50 млрд доларів щомісяця. А зараз вони запустили ультрарадикальну програму "кількісного розширення", яка не має аналогів. Зараз вони будуть викуповувати вже не тільки облігації Мінфіну США і іпотечні цінні папери, а й зобов'язання штатів, і зобов'язання корпоративного сектора, в тому числі проблемні активи, – тобто все "сміття", щоб під нього закидати на ринок трильйони додаткової ліквідності", – пояснює економічний експерт Олексій Кущ.

До чого призведе надлишок доларів

Якщо розділити обіцяні 2,3 трлн доларів на всіх американців (327 млн осіб), вийде, що на кожного припаде більше 7 тис. цих додаткових (але не обов'язково готівки) доларів. Не дивно, що зазвичай результатом "кількісного розширення" є збільшення грошової маси на руках у громадян і зниження банківських ставок. Все це разом, як очікується, має збільшити обсяг споживання, оживити виробництво і прискорити інфляцію (яка в розвинених країнах часто прагне до нуля, ніж гальмує економіку). Тому застосовують QE зазвичай тільки під час рецесії, щоб "приборкати" спад економіки і повернути її до зростання.

Реклама

Але повторимося: коли "друкарський верстат" запускають невеликі країни, знецінення їх місцевої валюти і прискорення інфляції залишаються їх внутрішніми проблемами. Однак коли на подібні заходи наважується держава – емітент основної світової валюти, це не може не позначитися на економіках інших країн.

Якими будуть наслідки нинішньої рекордної емісії долара? Чи відчує ці наслідки Україна?

Президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак звертає увагу, що США діють в інтересах власної економіки, мало звертаючи увагу на інші країни.

"Під час кризи глобалізм трохи відступає, а на перший план виходять завдання посилення захисту своїх внутрішніх виробників, свого населення, безробітних і т. д. Інтереси країни стають вище за інтереси глобального розвитку, глобальної торгівлі і т.д. Це чітко видно на прикладі "масочний воєн", коли різні країни намагаються перехопити один у одного вантажі з масками, апаратами штучного дихання, медикаментами тощо. В економіці така тенденція проявляється в тому, що кожна країна буде виходити з кризи самостійно. І рішення про економічні заходи приймаються в країнах без огляду на інтереси інших країн. Тому те, що США за рахунок додаткової емісії вирішили рятувати свою економіку, не беручи до уваги, як це буде позначатися на світовій економіці, – це саме тому, що для них зараз важлива в першу чергу їх економіка", – говорить експерт.

Олексій Кущ вважає, що наслідком надлишку доларової маси в період кризи стане зниження цін на світових ринках сировинних товарів. А значить, Україна отримає менший прибуток від експорту, ніж могла б.

"У звичайний час зайва ліквідність йде на ринки країн, що розвиваються, які виконують роль такого "абсорбенту" цієї надлишкової ліквідності. Ці ринки намагаються скористатися кон'юнктурою дешевого долара: населення купує долари, держави намагаються залучати валюту, випускаючи свої боргові інструменти. Як і Україна наростила свої резерви до 25 млрд доларів. У минулому році НБУ викупив на ринку 8 млрд доларів. Виходить, країни, що розвиваються, абсорбують інфляцію, не дають доларам тиснути на ціни в США. А коли настає криза, відбувається обвал. Процентні ставки ще знижуються (в США вони вже знизилися до нуля), емісія наростає, і в результаті відбувається знецінення базових активів на світових сировинних ринках. Тобто різко падають ціни на нафту, на метал, на продовольчі товари. А від світових цін на сировину дуже сильно залежить ВВП України. І для того, щоб зберегти хоча б номінальне значення ВВП на рівні минулого року (реальний ВВП, тобто скоригований на відсоток інфляції, звичайно, впаде), Україні доведеться "включати друкарський верстат" і прискорювати інфляцію. А в розвинених країнах інфляція сповільнюється, тому що такі країни, як Україна, забезпечують їх дешевою сировиною. Якби країни, що розвиваються, змогли створити на сировинних ринках щось на кшталт ОПЕК, то вони могли б утримувати ціни на високому рівні, коли розвинені країни застосовують гіперемісіонні хвилі. Тоді б інфляція імпортувалася в американську і європейську економіки. Але поки що країни, що розвиваються, не можуть похвалитися такою консолідацією, вони змушені приймати правила гри і миритися з дешевими цінами на сировину", – говорить Олексій Кущ.

У той же час Тарас Козак каже, що в розпал кризи діють протилежні тенденції, і яка з них виявиться визначальною, передбачити заздалегідь складно.

"Коли кількість доларів в обігу істотно зростає, по ідеї, вони повинні знецінитися, оскільки кількість активів залишилася колишньою, а сума доларів зросла. Але під час криз такого не відбувається. В цей час ліквідність досить низька, покупців мало, продати щось дуже складно, тому вартість активів навіть падає. Ми бачимо, що дешевшають акції, нерухомість і т.д., тому що бажаючих купити це під час кризи небагато. І тут зустрічаються дві протилежні тенденції: через надмірну кількість доларів ціни повинні були б зростати, а через кризу – падати. І яка з цих протилежних тенденцій пересилить – в розпал кризи складно сказати. А ось після кризи попит на ризики збільшиться. А оскільки грошей буде багато, ціни можуть зростати – як на інвестиційні активи, так і на споживчі товари. І тут важливо, по-перше, скільки триватиме криза (а цього сьогодні ніхто не скаже), а по-друге, як країни, котрі застосовували політику "кількісного пом'якшення", будуть виходити з кризи. Ми бачили, наприклад, що QE3 закінчилося зменшенням кількості доларів в обороті. ФРС виводила їх за рахунок того, що не купувала нові казначейські папери, коли погашалися старі", – звертає увагу Тарас Козак.

Реклама

Теоретично через якийсь час ціни повинні вирости, а валюта тих країн, які проводили додаткову емісію, повинна впасти по відношенню до інших країн, говорить експерт. Але таку ж політику "кількісного пом'якшення" будуть, ймовірно, проводити і інші країни: Європейський центральний банк, Банк Англії, Банк Швейцарії. Вони, ймовірно, теж будуть викуповувати на свій баланс облігації своїх урядів. І кожна розвинена країна буде друкувати свою валюту, щоб підтримати свою економіку. Яким в підсумку виявиться відношення долара до євро, швейцарського франка або до ієни – зараз спрогнозувати неможливо, впевнений економіст.

Що стосується Євросоюзу, то вже відомо, що він теж має намір включити "друкарський верстат".

"У Євросоюзу програма "кількісного розширення" менш амбітна, але теж вражаюча. Вони поки не назвали її суму, там процес прийняття рішень більш складний, і ще йде дискусія", – говорить Олексій Кущ.

Чи буде Нацбанк друкувати "антикризові гривні"

Як підкреслює Тарас Козак, незважаючи на отриманий дозвіл викуповувати цінні папери, Нацбанк поки категорично відмовляється друкувати незабезпечені гривні, вкладаючи їх в ОВДП або інші інструменти.

"Нацбанк поки готовий викуповувати на свій баланс виключно валюту. Тому все виглядає так, що гривня має посилюватись, адже доларів в світі стає все більше, а кількість гривень не збільшується. Але цього, радше за все, теж не буде. Тому що під час кризи інвестиційні гроші в Україну не прийдуть, інвестори в цей час йдуть в більш надійні активи. Так що і в цьому питанні зараз повна невизначеність", – каже Тарас Козак.

Єдине, в чому впевнений експерт, – що "включення друкарського верстата" в Україні призведе до різкого зростання інфляції. Особливо якщо не вдасться укласти новий кредитний договір з МВФ.

"У кількох заступників голови НБУ скоро закінчуються контракти. І якщо до керівництва Нацбанком прийдуть нові люди, які вважатимуть правильним робити додаткову емісію гривні, буде девальвація, інфляція і повторення 90-х років в повному обсязі. Це найгірший сценарій", – каже Тарас Козак.

На сьогоднішній день планується, що покрити дефіцит бюджету та підтримати економіку вдасться за рахунок грошей МВФ, які цього разу підуть не в золотовалютні резерви, а в бюджет, і за рахунок іншої міжнародної допомоги. Єдиною перешкодою для продовження співпраці з МВФ на сьогоднішній день є закон про банки, який поки не прийнятий.

Реклама

Допомогти Україні в боротьбі з коронавірусом пообіцяли й інші міжнародні організації. Зокрема, Світовий банк. Детальніше – в сюжеті:

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти