"Бюджет проїдання": експерти розкритикували плани Кабміну на 2017 рік

Уряд має намір доопрацювати та узгодити бюджет на 2017 рік в найкоротші терміни . Прем'єр – міністр Володимир Гройсман пообіцяв , що головний фінансовий документ країни буде готовий до внесення на розгляд парламенту до кінця поточного місяця , пише Forbes.

Також Гройсман заявив, що бюджет-2017 буде абсолютно "чесним". Jсновние пріоритети він озвучив: посилення обороноздатності країни, розвиток інфраструктури та енергоефективності, АПК і машинобудування. Причому міністр фінансів Олександр Данилюк зі свого боку уточнив: фінансуватися будуть лише ті сфери, в яких помітний прогрес по реформам.

Але для реалізації намічених планів необхідна політична і економічна стабільність, тверда національна валюта і приплив інвестицій, кажуть експерти.

Один з ключових показників, на який спирається уряд, – це бюджетний дефіцит на рівні не більше 3% ВВП. Саме таке значення вписується в умови меморандуму з МВФ. З огляду на, що прогнозний обсяг номінального ВВП на 2017 рік, за оцінками Міністерства економічного розвитку і торгівлі, складе близько 2,57 трлн грн, фактичний дефіцит повинен знаходитися в межах 75-77 млрд грн.

"Проте ризики виходу за межі узгоджених з МВФ 3% залишаються суттєвими. Особливо в разі відсутності зростання економіки", – вважає провідний експерт інформаційно-аналітичного центру ForexClub в Україні Андрій Шевчішіy.

Втім, на позитивну динаміку ВВП в 2017 році не особливо розраховують навіть в уряді. Прогнози по ВВП дуже стримані – від 1,5 до 3%. "Економічне зростання можна очікувати хіба що на рівні 2%. Поки шанси на це є, але будь-якого прориву чекати не варто", – говорить керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман.

Факторів, що стримують відновлення економіки, як і раніше чимало. Починаючи з "тліючого" конфлікту на Донбасі, і закінчуючи низькою діловою активністю, а також слабким притоком капіталу. За підсумками 7 місяців 2016 року, наприклад, негативне сальдо інвестицій в Україну, згідно з даними Національного банку, склало $ 2,32 млрд. На фінансовому же рахунку – майже "мінус" $ 1 млрд.

Не тішить і зовнішня торгівля, яка традиційно є основним джерелом валюти. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу за підсумками 7 місяців досягло $ 2,5 млрд, збільшившись на 40% в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року. При цьому, скорочується не тільки експорт, що просів за січень-липень 2016 року більш ніж на 11%, але і імпорт, який скоротився на 8% .

Гривня стерпить

Додатковий тиск на економіку в цілому і на бюджетний дефіцит зокрема чинять витрати на дотування Пенсійного фонду ( в 2016 році, наприклад , на покриття дефіциту ПФ передбачено 145 млрд грн ) , субсидування і соціальну сферу , вливання в Фонд гарантування вкладів , на докапіталізацію держкомпаній і держбанків . Все це провокує роздмухування витрат і тягне за собою як інфляцію , так і девальвацію .

Наприклад , в Кабміні очікують , що за підсумками 2016 року зростання споживчі ціни складе від 14 до 15 % ( в держбюджеті на 2016 рік було закладено 12 % ) . За прогнозами експертів , в 2017 році інфляція навряд чи буде відчутно нижче .

Виявляє ознаки занепокоєння і гривня . У Мінфіні не приховують , що реалістичний курс на 2017 рік , який закладається в бюджет , " гірше " очікуваного , і швидше за все він складе 27,2 грн / дол .

" Середній курс в нашому базовому сценарії – 29 грн / дол . Це пов'язано зі збереженням негативної динаміки торговельного балансу і слабкості зовнішнього попиту . При форс – мажорних факторах курс може демонструвати коливання близько 10 % " , – говорить Андрій Шевчишин .

Надія лише на те , що гривню і бюджет зможуть підтримати аграрний сектор і гірничо – металургійний комплекс , які залишаться основними донорами валютних надходжень в країну . В Українському клубі аграрного бізнесу , наприклад , очікують , що в 2016-2017 маркетинговому році тільки експорт зернових досягне 34 млн тонн . Зростає і світовий попит на металургійну продукцію , що дає українським підприємствам шанс збільшити поставки за кордон .

Також вперше за довгі роки намітився прогрес в боротьбі з дефіцитом і збитками НАК " Нафтогаз України " . Але так як це досягнуто здебільшого за рахунок зростання тарифів на енергоресурси , то позитив нівелюється зростаючими боргами за ЖКГ і додатковим інфляційним напругою .

" У будь-якому випадку , бюджет – 2017 буде бюджетом проїдання . І основна причина навіть не в апетитах оборонної галузі , а в самозбереженні влади , яка постарається використовувати всі ресурси для підгодовування населення " , – вважає Тантелі Ратувухері , старший аналітик компанії Empire State Capital Partners .

І все ж , на силовий блок держава має намір витрачати більше всього . За словами Володимира Гройсмана , витрати на оборону і безпеку складуть близько 5 % ВВП , що еквівалентно сумі в межах 130 млрд.грн . Для порівняння , витрати на соціальну сферу в 2017 році приблизно будуть майже в 2,5 рази менше ( без урахування субсидування Пенсійного фонду ) . Чималу суму уряд планує виділити на дорожній фонд : близько 30-40 млрд гривень . Ще 5-6 млрд гривень будуть спрямовані на енергоефективність .

Правда , в Мінфіні кажуть , що дискусія з іншими міністерствами триває , і багато статей витрат до винесення бюджету на розгляд Кабміну можуть змінитися .