Яким буде кредитування

Про те , що відбувається в країні зі споживчим кредитуванням , нам розповіли економіст МЦПД Олександр Жолудь , начальник департаменту маркетингу і сегментів Дмитро Коваленко , начальник сектора розвитку кредитування і страхування Олег Качмар , заст. голови правління банку Андрій Мойсеєнко , віце – президент , керівник управління розвитку роздрібних продуктів Олексій Пузняк і зам . голови правління банку Себастіан Рубай .

ПАЦІЄНТ ШВИДШЕ ЖИВИЙ, АЛЕ НЕ ВЕСЕЛИЙ

Для опису стану ринку споживчого кредитування як не можна краще підійде відома метафора з наполовину порожньою – наполовину повною склянкою . Тільки її треба трохи модифікувати . Так , щоб песимісти нили : " Ай , там води тільки на самому денці ... " , а оптимісти бадьоро відповіли: " Та що ви ! Там же вже на денці з'явилася вода ! " .

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

АКТИВНІСТЬ. "За нашою оцінкою, що залишилися в живих банки стали активніше пропонувати програми споживчого кредитування, – розповідає Олексій Пузняк. - Зростання пропозиції особливо помітний в сегменті так званих магазинних кредитів, тобто тих, які оформляються безпосередньо в торгових точках для покупки товару. Зараз цю послугу пропонують вже близько п'яти-шести банків". Можна було б порадіти, але це якось замало для країни, в якій навіть після рясного банкопаду останніх років все ще діє понад 100 банків. "У порівнянні з минулим роком активність банків на ринку споживчого кредитування зросла, – зауважив і Олег Качмар. - Перш за все це пов'язано зі стабілізацією валютного курсу, а також зі скороченням як загальної кількості банків, так і кількості активно кредитують з них". Тобто, з одного боку, працюючих стає все менше, зате працюють вони все веселіше. А ось загальна картина при цьому не стає радіснішою. Тим більше що в цій грі два учасники, і другий з них – споживач – теж не біжить натовпом за кредитами. "Активність роздрібного кредитування в цілому по фінансовій системі невелика, – говорить Андрій Мойсеєнко. - Така ситуація обумовлена низкою причин. По-перше, кількість банків, що пропонують кредити, обмежена – зараз їх на ринку не більше 20. По-друге, українці, які пережили фінансові потрясіння і девальвацію національної валюти минулих двох кризових років, не поспішають користуватися банківським фінансуванням. По-третє, ставки роздрібного кредитування все ще досить високі, близько 80% річних, і це – один з основних стримуючих чинників для подальшого зростання кредитування в Україні ".

Олександр Жолудь зазначає ще один фактор : " Банки зараз набагато уважніше враховуються при визначенні очікуваних клієнтів і їх платоспроможності " . Так що , навіть набравшись сміливості взяти кредит по божевільним відсоткам і в не дуже благополучні часи , ми його все одно , швидше за все , не отримаємо .

СТАВКИ СТОЯТЬ

"Ми можемо розраховувати на збереження поточного рівня ставок при стабільності економічної і політичної ситуації", – каже Олег Качмар. "Ставки досить високі, – підтверджує Олексій Пузняк. - Одна з причин цього – висока вартість залучених ресурсів". Іншими словами, набравши у населення депозити під високі відсотки, банки тепер змушені "відбивати" їх за допомогою дорогих кредитів. "У минулому році в українців сильно знизилася довіра до фінансової системи країни, і з неї почалися серйозні відтоки коштів. Фінустанови були змушені йти на залучення вкладів клієнтів, пропонуючи їм абсолютно неринкові ставки, – розповідає історію проблеми Андрій Мойсеєнко. - До того ж у системі з накопиченими проблемними активами відтворення ринку кредитування, який існував до 2014 року, – процес досить повільний".

РИЗИКИ НЕПОВЕРНЕННЯТакож банки змушені вкладати в ставки свої ризики в зв'язку з можливим неповерненням боргу . " Економічний стан середніх українських домогосподарств залишається недостатньо стабільним , і це негативно впливає на ризики банків , які готові видавати їм кредити , особливо беззаставні " , – стверджує Себастіан Рубай.

КРЕДИТКИ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ АКТИВНІШЕ

Якщо, як каже Олексій Пузняк, динаміка попиту на кредити готівкою негативна (спостерігається падіння з кінця 2015-го), то попит на кредитні карти стабільний весь 2016 рік. "Що стосується нинішніх трендів роздрібного кредитування, то найпоширенішим і затребуваним видом позик для фізосіб залишаються короткострокові до 1 року за допомогою кредитних карт, – стверджує Андрій Мойсеєнко. - Мабуть, це – найбільш зручний і вигідний шлях отримати позику на особисті потреби, наприклад, оплату рахунків, покупку меблів, техніки". За твердженнями банкірів, кредитки фактично опановують масами. "Вони зараз є приблизно у 60% дорослих українців. Більш того, у чверті з них – кредитки декількох банків", – говорить Себастіан Рубай.

Плюси кредитки – пільговий період і простота повторного використання.

ВЕСЕЛІШЕ. "Кількість нових оформлених кредитних карт в нашому банку залишається приблизно на тому ж рівні , що і в минулому році . Але при цьому ми бачимо , що існуючі клієнти стали користуватися ними активніше , – розповідає Рубай . – У цьому році використання позикових коштів з кредитних карт нашими клієнтами зросла на 40 % в порівнянні з минулим . Це означає , що люди поступово звикають використовувати кредитну карту як постійний інструмент".

ПЕРЕВАГИ.У кредитної картки є ряд переваг перед традиційним кредитом готівкою. "Найчастіше по ній клієнтові пропонується пільговий період, протягом якого відсотки на суму боргу не нараховуються. Крім того, кредитка діє ще і як кредитна лінія. Тобто, погасивши кредит повністю або частково, у людини є можливість знову скористатися позиковими засобами в рамках встановленого ліміту, – говорить Андрій Мойсеєнко. - У позичальників, які оформили споживчий кредит готівкою, такої можливості немає: якщо їм після погашення знову потрібні гроші, їм доведеться оформляти нову позику"
.
Втім , навіть пільговий період не завжди йде позичальнику на користь . Як правило , він поширюється тільки навитрати картою в магазинах або в інтернеті . " Українці при отриманні кредитки воліють знімати готівку в банкоматі , а після дивуються нарахованим комісіям . У нашій країні це поки що недооцінений інструмент . У людей тільки формується поняття і розуміння , як його використовувати – у нас кредитку часто використовують як заміну грошового кредиту . А в Західній Європі це більше інструмент для оплат , який забезпечує короткостроковими грошима " , – каже Себастіан Рубай .

ОВЕРДРАФТ.Якщо ви щасливий володар зарплатної картки , то з високою часткою ймовірності ваш банк вже запропонував вам встановити на неї кредитний ліміт . Наприклад , він може становити 45 % від розміру вашої зарплати . Що приємно , відсотки за такою овердрафт можуть бути помітно нижче , ніж для інших форм кредитування . Наприклад , один і той же банк бере 80 % річних з витрат по кредитній карті і " тільки " 49 % – за овердрафт на зарплатну картку . І ще менше ( 36 % ) вам доведеться заплатити за овердрафт під лежачий в цьому банку депозит .

ЩО ОЖИВЕ

Хоча різкі зміни на краще ми в цьому році вже навряд чи побачимо , але якийсь рух відбуватися буде . " На нашу думку , клієнтські ставки почнуть злегка знижуватися ближче до нового року " , – вважає Олексій Пузняк . По-перше , знизиться вплив раніше набраних більш дорогих депозитів . За три останніх місяці середні ставки річних депозитів знизилися з 20,47 % до 18,97 % , тримісячних – з 18,78 % до 17,05 % . Дрібничка , але тенденція очевидна .

Але такого зниження ставок ще зовсім недостатньо для того, щоб ринок кредитування ожив по-справжньому. Помітного поліпшення слід чекати пізніше. "Важливо, що вже зараз видно поступове відновлення економіки. У найближчі роки очікується зростання доходів населення, – каже Олександр Жолудь. - Це додасть оптимізму і людям, адже вони не будуть боятися брати кредити, і банкам – вони стануть більш охоче їх давати. Навряд чи буде якийсь стрімке зростання споживчого кредитування, як це було, наприклад, в 2005-2008 роках, але в цілому напрям розвиватиметься".

ПОКИ ЩЕ НЕ ТАК, ЯК В ЄВРОПІ

Якщо ви скажете європейцеві, що наш Центральний банк (тобто НБУ) різко знизив облікову ставку, він вас тут же наївно привітає: "О! Так у вас тепер подешевшали кредити!". Тому що в усьому цивілізованому світі все так і працює. Облікова ставка – це той відсоток, під який центральний банк країни кредитує комерційні структури. Якщо вона знижується, то банки отримують дешевші ресурси і тут же можуть пропонувати і більш дешеві кредити. Якщо облікова ставка підвищується, то і кредити починають дорожчати. До речі, ось з цією частиною у нас якраз все і непогано. Коли в березні минулого року НБУ підняв облікову ставку з 19,5% до 30%, то і банки підняли свої. А ось коли облікова ставка знижується, то банківські кредити за нею чомусь не поспішають.

ВНИЗ.В Україні менше ніж за рік облікова ставка впала майже в два рази – до 16,5% з кінця червня цього року. Ще в першій половині квітня вона становила 22%, з кінця квітня – 19%, з кінця травня – 18%. "Зниження облікової ставки у нас йшло на тлі зниження інфляції в річному обчисленні, – каже Олександр Жолудь. - Зараз Україна знаходиться, напевно, на мінімальному рівні річної інфляції в найближчі місяці. Вона навіть нижче тих 12%, які НБУ поставив як мета на кінець цього року". За підсумками червня інфляція в річному вимірі (тобто за 12 місяців) сповільнилася до 6,9%. А в місячному вимірі спостерігалася навіть дефляція – 0,2%. "Цілком ймовірно, що восени річна інфляція буде трохи вище, – вважає Олександр Жолудь. - Тому облікова ставка навряд чи буде знижуватися такими ж темпами, як вона це робила в першому півріччі".

НЕ ПОМІТИЛИ.Але обвалення облікової ставки на комерційні банки враження не справило. "Поступово будуть рухатися і ставки банків, – заспокоює Олександр Жолудь. - Просто це відбувається не миттєво. Цей інструмент відносно новий для українського ринку, хоча НБУ і намагається зробити його одним зі своїх первинних". Розгадка в тому, що Україна поки не Європа, і наша облікова ставка теж не в усьому схожа на своїх цивілізованих колег. Просто тому, що не може будь-який український банк взяти кредит у Нацбанку під ці 16,5% – занадто багато того обмежень.