Аслунд пояснив вимоги МВФ і Світового банку до земельної і банківської реформ в Україні

Недосконалі земельна реформа і реформа банківського сектора не відкриють для України доступ до фінансування міжнародних організацій, і зокрема, до грошей Міжнародного валютного фонду. Про це в інтерв'ю сайту "Сьогодні" розповів старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд.

Як відомо, 30 березня Верховна Рада ухвалила два закони, необхідні для продовження співпраці з МВФ. Закон про ринок землі був змінений, та й фактичне відкриття ринку землі відкладено до липня 2021 року. Виходить, в такому вигляді це не реформа, тому що вона не принесе істотних доходів до українського бюджету вже 2020 року.

"МВФ просто хотів реформу ринку землі. Це Світовий банк незадоволений змінами, які були внесені до закону. МВФ не вникає в ці деталі і для нього вони не важливі. Державні доходи – не маркер для МВФ", – зазначає Аслунд.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Схожа ситуація зараз складається і з банківським законом, який, по суті, про ПриватБанк. До другого читання вже подано понад 16 тис. поправок.

"Цей закон дуже важливий для МВФ, який обговорював деталі документа з Міністерством юстиції. Головне, щоб ПриватБанк не повернули Коломойському і Боголюбову (колишні власники банку. – Авт.). Але цей закон також і про сотні інших банків, які НБУ підтримував з 2014 року. Тому для МВФ важлива також доля всіх цих банків, а не тільки "Привату". В цьому законі більше ста сторінок, якщо я не помиляюся. Це великий закон, який покриває всі можливі банки. І МВФ це дуже жорстко контролюватиме. Тому, якщо будуть спроби поміняти ці формулювання в законі, МВФ це не влаштує", – упевнений Аслунд.

Раніше сайт "Сьогодні" писав про те, що Верховний суд Великої Британії вирішив, що позов державного ПриватБанку до ексвласників розгляне Високий суд Англії.

А тим часом ПриватБанк подав новий позов на 5,5 млрд доларів на Кіпрі проти колишніх власників, а також одного з топ-менеджерів і двох офшорних компаній.

При цьому внесення величезної кількості правок до закону про банківську діяльність затягує процес, що може призвести до катастрофічних наслідків для української економіки, говорять фахівці: