Ксенія Капустинська
Редактор розділу Гроші Випадки виявлення захворювань української сільськогосподарської продукції, яка відправляється на зовнішні ринки збуту, зокрема, випадок потрапляння на ринок Китаю вітчизняної зараженої кукурудзи, загрожують втратою китайського ринку. Таку думку висловив голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів України (Держпродпотребслужба) Володимир Лапа в ході засідання робочої групи з питань функціонування ринку зерна з учасниками ринку.
"На ринок Китаю вже вийшла Росія. Тому конкуренція буде тільки рости. З точки зору бізнесу і ринків збуту, а також з точки зору іміджу країни, думаю, що всі зацікавлені, щоб такі випадки не повторилися... Хочу звернутися до зернових компаній: немає сенсу грати з Китаєм, давайте будемо виконувати міжнародні зобов'язання, а то скоро дограємося до того, що не буде куди зерно продавати", – підкреслив Лапа.
Начальник відділу карантину рослин департаменту фітосанітарної безпеки ліквідованої Державної ветеринарної та фітосанітарної служби Вадим Чайковський підтвердив, що згідно з міжнародними договорами, в разі виявлення захворювань тієї чи іншої рослини Китай може заборонити ввезення такої продукції, а також виключити зі свого реєстру експортера цієї продукції і місце, з якого здійснювався експорт, аж до району, області та всієї країни.
Він повідомив, що кількість поставок на зарубіжні ринки зараженої української продукції з кожним роком неухильно зростає. "У нас зросла кількість таких звернень щодо нашого зерна. У 2013 році – 3 модифікації, в 2014-му – 4, в 2015-му – 27, в 2016-му – 21, з них одна з Китаю. Це перший випадок за всю історію торгівлі зерном між Україною і КНР", – сказав Чайковський.
Він уточнив, що 7 червня Україна отримала повідомлення від китайської сторони про виявлення зараженої кукурудзи, в зв'язку з чим Китай попросив виключити експортера цієї культури зі списку постачальників даної продукції на свій ринок.
Разом з тим, деякі учасники ринку висловилися проти повернення обов'язкової практики отримання карантинних сертифікатів, а наголосили на необхідності проведення регулярних обстежень полів і створення дієвого механізму карантинного контролю з боку інспекторів.
Як повідомлялося, Україна в 2014-2015 роках в рамках дерегуляції скасувала 43% дозволів з економією для бізнесу в 3 млрд грн і 90% обов'язкової сертифікації товарів зі зменшенням корупційних ризиків на 8 млрд грн.
Зокрема, в рамках дерегуляції в січні минулого року Кабмін прийняв рішення про добровільне отримання карантинного сертифіката на рослинну продукцію при внутрішніх перевезеннях. Це рішення дозволило скоротити терміни видачі фітосанітарного сертифіката до 24 годин з 5 днів. А з грудня минулого року діє норма про скасування ветеринарного сертифіката для транспортування фуражного зерна за межі України по морю.
Головні теми