На Донбасі хочуть створити вільну економічну зону: за і проти

Президент України Петро Порошенко хоче створити на Донбасі вільну економічну зону. "Ми готові запропонувати їм статус вільної економічної зони, зі спеціальним режимом відносин з ЄС і Росією", – уточнив глава держави. "Сегодня" розібралася, який план порятунку економіки Донбасу нині потрібен країні.

В ЗАКОНІ. Створення такої ВЕЗ на Донбасі допоможе легалізувати економічні взаємини між Києвом і територіями, непідконтрольними України, вважає політолог Вадим Карасьов. "Зараз, в умовах воєнних дій, підприємства регіону – і великі, і дрібні – працюють напівлегально, тільки на підставі особистих домовленостей з українськими та російськими партнерами. Цей бізнес необхідно ввести в легальне поле. Потрібні чіткі правила для шахт, металургійних підприємств, хімзаводів – щоб вони, працюючи на Донбасі, платили податки до бюджету. Крім того, потрібно вирішити проблему перетину українсько-російського кордону і спростити порядок пересування по Україні – для взаємодії з місцевими клієнтами та постачальниками", – вважає політолог. Але в такому випадку обов'язково потрібна підтримка влади, адже в іншому випадку діяльність підприємств може бути заморожена, а люди залишаться без роботи: "У міру згасання конфлікту регіону знадобляться інвестиції для відновлення інфраструктури. Їх простіше отримати, якщо економіка буде працювати. Адже, незважаючи на великий потенціал регіону (близько 20% ВВП України), ніхто не захоче вкладати гроші в пустелю".

ПРОБЛЕМИ. Хоча формат ВЕЗ підходить для врегулювання Києвом взаємин з Донбасом, правила роботи таких зон потрібно прописувати максимально уважно – щоб уникнути проблем, попереджає аналітик "MPP Consulting" Павло Мельник. "Пільгове оподаткування, держкредити і спрощений митний режим – це все цікаво бізнесу в рамках створення ВЕЗ. Але є ризик перетворення таких зон в офшори. В Україні вже є сумний досвід дії ВЕЗ на початку 2000-х: тоді вони використовувалися як схеми з відмивання кримінальних грошей або відходу від податків", – говорить економіст. А експерт Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський рекомендує вирішити спочатку не глобальні, а приватні проблеми: "Є маса підприємців, які виїхали з Донбасу в Центральну і Західну Україну. Зараз ці люди стикаються з купою проблем з перереєстрації бізнесу, адаптації колективу, відновленню партнерських зв'язків і т. д. Якби влада розробила програму їх підтримки – створили бізнес-інкубатори, виділяли б пільгові кредити – це підняло б українську економіку".

Для ВЕЗ потрібен єдиний Донбас

ВЕЗ у світі працюють, якщо є жорстка межа, що відокремлює їх від решти території країни, стверджує президент Украналітцентру Олександр Охріменко. Приклад – китайські регіони Шанхай і Гуанчжоу. Як роз'яснив нам Охріменко, в цих регіонах з бізнесу не стягують податок на прибуток і ПДВ, беруть тільки орендну плату за землю та користування ресурсами, тому собівартість продукції виходить нижче, ніж аналогічної, але виробленої поза ВЕЗ. "Бізнесу це вигідно, і в країну йдуть інвестиції. Але продавати товар з ВЕЗ можна лише за межами КНР (всередині країни можна тільки на загальних підставах. – Авт.). Трудяться в ВЕЗ як китайці, так і іноземці, але за тимчасовими контрактами, тому мова про якусь "окупацію" не йде. Політолог Володимир Фесенко вважає, що на Донбасі такий варіант неприйнятний. "Для ВЕЗ потрібен єдиний Донбас. Безглуздо чекати, що бойовики його покинуть самі. Головне – заморозити конфлікт і налагоджувати економічні зв'язки між окупованими територіями і "великим" Донбасом", – вважає Фесенко.