Модернова комуналка: як зі сфери ЖКГ в Україні виганяють радянську спадщину

Нас десятиліттями привчали до думки, що спілкування з представниками житлово-комунального господарства – не для слабких духом. Рідкісний жек міг би похвалитися тим, що візит туди у простого жителя асоціювався б з хорошим настроєм і комфортом. Там було все: незручний для відвідувача графік, багатогодинне очікування в коридорах (причому, як правило, стоячи), фірмове жеківську вираз облич співробітників і їх же неповторний стиль спілкування. Часом з'ясування дріб'язкового питання або отримання необхідної довідки перетворювалося в нирок в ту саму темряву, де "плач і скрегіт зубовний". Ну а втрачений час взагалі вважати було не прийнято...

Зараз, з одного боку, все начебто змінюється. А з іншого – зміни тут і там супроводжуються справжніми мікропроривамі первозданного хаосу, коли на рівному місці з'являються складності в рішенні найпростіших питань. Ми вирішили на прикладі столиці подивитися, що ж насправді змінюється, і з'ясувати, як простій людині без зайвих проблем пережити цю епоху змін.

"НЕ БУЛИ ГОТОВІ", АБО ДОВГИЙ ШЛЯХ ДО КЛІЄНТІВ

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як відомо, в нашій країні погода змінюється досить несподівано: зима, весна і осінь наступають, коли постачальники комунальних послуг абсолютно не готові. Загалом, як сформулював на недавній прес-конференції голова правління – генеральний директор ВАТ "Київводоканал" Дмитро Новицький: "Зміни в законодавстві зобов'язали постачальників послуг дійти до кожного приміщення і укласти прямі договори з мешканцями багатоквартирних будинків. Ми не були готові до цього через відсутність абонентської служби та належного програмного забезпечення".

Неготовність ця тут же відгукнулася споживачеві, якому для вирішення якихось питань з тим же "Київводоканалом" довелося їздити аж на Троєщину (для некиян: Троєщина – це дуже віддалений від центру житловий масив, знаменитий своєю поганою транспортною доступністю – Авт.).

Інші монополісти в цьому відношенні підготувалися краще. В результаті у "Київенерго" на 10 столичних районів виявилося 12 центрів обслуговування клієнтів, а у "Київгазу" – 6. Куди краще, ніж один на місто, але сказати, що це сильно порадувало жителів столиці, було б перебільшенням: необхідність кудись добиратися, часто ще й з пересадками, з думкою про поліпшення сервісу чомусь не асоціювалася.

Два роки столичні жителі обурювалися (кожен в межах свого лексичного запасу). І зміни прийшли! Причому героєм виявився якраз виявлений в найгіршому становищі "Київводоканал".

"Аналізуючи роботу зі споживачами і критику киян і ЗМІ, "Київводоканал" спільно з ЦКШ і профільними департаментом КМДА відпрацювали проблемні питання і приступили до їх вирішення", – так пояснив те, що відбувається, Дмитро Новицький. Буквально пару тижнів тому вони підписали договір з комунальним концерном "Центр комунального сервісу", в результаті якого у всіх 74 пунктах прийому громадян (в приміщеннях колишніх ЖЕКів, розкиданих майже по всіх районах столиці) останнього будуть обслуговувати споживачів "Київводоканалу". А в двох "неохоплених" районах представників монополіста "поселили" працюють там комунальні підприємства.

ПЕРШІ КРОКИ ДО НОРМАЛЬНОЇ РОБОТИ

Місця побачень народу з комунальниками, яке б назва кожне з них ні отримало – "пункт прийому", "сервісний центр", "єдине вікно" тощо, – в більшості своїй успадкували від пострадянських жеків не тільки приміщення, а й схильність до химерним графіками роботи. Можливо, в колишні часи такі графіки мали якийсь сакральний сенс або як мінімум тренували у громадянина пам'ять і кмітливість. Але, як відомо, радянська людина труднощів не боявся, а вже пристосуватися до роботи жеку по півдня три рази в тиждень – це вам не БАМ будувати! Але це ще якось проходило, поки все було стабільно і йшло більш-менш "по накатаній". А ось коли стало змінюватися все, починаючи від тарифів і закінчуючи всією схемою взаємодії з ЖКГ, коли це все стало супроводжуватися морем помилок і накладок, народ, особливо старшого покоління, натовпом повалив зі своїми питаннями та проблемами. Черги в людних місцях часом затьмарювали собою навіть кращі радянські зразки! Цікаво було спостерігати за еволюцією одного такого "єдиного вікна", чергу до якого місцеві бабусі починали займати з п'ятої ранку. Спочатку там взагалі не було де приткнутися: спрацьовував радянський стандарт сервісу: ви прийшли, значить, вам треба. Ось і стійте як хочете. Потім двір перед входом привели в порядок, поставили там лавочки. Трохи стільчиків з'явилося і всередині приміщення. А ось з проблемою черг так нічого і не вирішили.

ТРЕБА СКАРЖИТИСЯ. Буквально за два дні до виходу цього номера ми вирішили подивитися, як йдуть справи зараз. Ми зайшли в неприємний день – понеділок – і з подивом виявили, що "єдине вікно" працює, всі фахівці на місцях та вживають, а людей немає взагалі! Секретар розвіяла наше здивування: виявляється, "вікно" буквально днями перейшло на новий графік роботи: 5 днів на тиждень, з 8:00 до кінця робочого дня. А народ ще до цього не звик. "Завтра, напевно, з шостої ранку за звичкою прибіжать чергу займати", – припустила секретар.

Так що, навіть якщо робота найближчій до вас комунальної точки вселяє почуття безнадії, не піддавайтеся йому. Загляньте туди по дорозі – раптом там теж щось змінилося на краще. Ну а якщо немає, не лінуйтеся довбати скаргами все керівництво – від самої цієї точки до міської адміністрації. Як показує досвід, це допомагає.

Черги. Народжуються поганою організацією і графіками роботи.

ЖАЛІЙТЕСЯ НА ЗДОРОВ'Я, АБО КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ

По-перше, ви можете скаржитися по лінії управління самої комунальної компанії. Наприклад, в Києві створено 10 керуючих компаній з обслуговування житлового фонду – по одній на район. Якщо ви незадоволені роботою конкретного житлово-експлуатаційної дільниці, то можете звернутися зі скаргою в саму компанію, що управляє, до якої він належить. Її контакти ви прочитаєте на дошці інформації на ділянці. Якщо ви не дочекалися сприятливого рішення (або спочатку не вірите в його можливість), слід звернутися до влади: як каже екс-міністр ЖКГ, голова Спілки власників житла України Олексій Кучеренко, якщо скарга стосується експлуатації будинку та прибудинкової території, ваш шлях лежить до місцевих органам влади. Наприклад, в Києві керуючі компанії знаходяться під контролем відповідних районних адміністрацій. Ви можете подати туди звернення або записатися на прийом до начальника житлово-комунального господарства. Або відразу беріть вище – міську адміністрацію (гаряча лінія 15-51).

Якщо ж ви не задоволені компанією-монополістом, то, за словами Кучеренка, у місцевої влади сьогодні замало дієвих механізмів впливу на них. Хоча спробувати все одно варто: приструнити монополіста може Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг.

Сервіс. Фото з веб-камери центру в Святошинському районі Києва.

ПРИКЛАД ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ: ЯКИМ МОЖЕ БУТИ СЕРВІС

Треба визнати, що в столиці з'являються і "точки" нового зразка. Наприклад, сервісний центр Святошинського району, нещодавно відкритий комунальним концерном "Центр комунального сервісу". Від старого жеку в цьому центрі тільки будівля, та й то облагороджені до невпізнання. Оформлення – сучасне, з хорошим прийомним залом і комфортними місцями очікування для відвідувачів. Доброзичливий адміністратор на стійці реєстрації запитує, з якого питання ви прийшли, і направляє до потрібного фахівця. Плюс електронна черга, де на табло ви можете спостерігати своє в ній просування. Людей небагато, тому що графік, як для нашого ЖКГ, просто фантастичний: працює без вихідних, причому з понеділка по п'ятницю, з 8:00 по 21:00, а в суботу та неділю – з 9:00 по 17:00. Ну а кожен, хто зацікавиться, може поспостерігати все, що відбувається в центрі за допомогою веб-камери на сайті концерну.

На жаль, центрів такого рівня поки планується всього по одному на район. І друге "на жаль!": тут поки можна вирішити питання тільки з утримання будинку та прибудинкової території, а також по єпархії "Київводоканалу".

РАЗОМ. Тим часом життя настійно вимагає появи справжнього "єдиного вікна", в якому дійсно можна було б вирішити всі питання з "комуналкою" – щодо води, газу або електроенергії. І "вікно" це повинно бути не одне на багатомільйонне місто, а, по крайней мере, в кожному районі. А ще краще – в горезвісної крокової доступності від споживача. Питання в тому, коли до цієї необхідності прислухаються виконавці послуг. І тут навіть від доброї волі місцевої влади залежить далеко не все – ці підприємства повинні самі домовитися між собою. Певні підстави для оптимізму є: на базі "Центру комунального сервісу" створено справжнє "єдине вікно" для ряду пільгових категорій громадян. Це учасники АТО, бойових дій, війни – ті, на кого поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Поки воно присутнє в єдиному екземплярі. Але, за словами заступника генерального директора концерну В'ячеслава Олійника, такі "вікна" планують зробити у всіх сервісних центрах концерну. Крім того, ведуться переговори з виконавцями послуг щодо створення подібних "вікон" вже для всіх громадян, не тільки пільговиків.

В НОГУ З ЧАСОМ

Втім, як би не розвивалася мережа "наземного" сервісу, навіть в самих центрах говорять, що сьогодні значну частину питань, з якими до них зазвичай звертаються, зручніше вирішувати, не виходячи з дому – через інтернет. Так, всі столичні монополісти на своїх сайтах пропонують особистий кабінет, де ви можете проконтролювати всю історію ваших розрахунків з постачальником. Там же можна побачити велику кількість вже готових відповідей на найпопулярніші питання, можливість звертатися зі своїми питаннями, надавати якусь інформацію (на зразок свідчень лічильників) тощо. Втім, за відгуками користувачів, частенько звернення на сайтах "зависають", і буває, що швидше виявляється додзвонитися по телефону і вирішити всі питання усно.

Якщо мова йде тільки про розрахунки і про киян, то їм може виявитися зручніше не "гуляти" по декількох сайтів, а користуватися сайтом Головного інформаційно-обчислювального центру Київської державно міської адміністрації. Тут ви можете внести показання приладів, оплатити всі комунальні послуги, прояснити питання з історії платежів, а також отримати ряд додаткових послуг, від розрахунку вашої субсидії до поповнення мобільного рахунку або сплати штрафів ПДР.

ДО БЕЗПАПЕРОВОСТІ. До речі, ГІОЦ недавно зробив ще один крок з минулого в технологічне сьогодення: він впровадив повністю автоматизовану систему отримання коштів від споживачів за комунальні послуги. Тобто коли ви платите в відділенні банку, інформація про це надходить в ГІОЦ в режимі реального часу (раніше обробка платежу займала 3-5 днів). Звична всім паперова квитанція в відривний правою частиною вирушила в небуття. Замість квитанцій кияни тепер отримують рахунки-повідомлення, що містять QR-код, який дозволяє зі смартфона відразу зайти в свій особистий кабінет на сайт ГІОЦ і протягом декількох хвилин здійснити оплату. Якщо ж ви віддаєте перевагу платити в відділенні банку, то це можна зробити і без самого повідомлення – просто назвавши свою адресу. Вся необхідна для оплати інформація після цього з'явиться автоматично.