Коли українцям підвищать зарплати

До кінця року Мінсоцполітики України обіцяє індексувати зарплати і пенсії українців приблизно на 13% від суми прожиткового мінімуму. Пропорційно мінімалці (1176 грн на сьогодні, зросте до 1329 грн) підвищаться соціальні та мінімальні пенсії, соцвиплати інвалідам і т. д. суми, прив'язані до прожиткового мінімуму. Однак і без калькулятора очевидно, що інфляція і девальвація національної валюти вимагають значно більшої надбавки до зарплати, причому не тільки бюджетної, адже далеко не всі в країні працюють у цій сфері. Індексації, аналогічної рівню знецінення гривні (за даними Держкомстату, за рік, з червня 2015-го до червня 2014-го, інфляція склала 57,5%), чекати не доводиться по ряду причин, а тим часом у першому півріччі поточного року споживчі ціни піднялися на 40,7%. І всіх хвилює, коли ми заживемо, як колись.

ДИВА НЕ СТАНЕТЬСЯ

Гроші з нізвідки не беруться: індексувати зарплати і пенсії за рівнем інфляції неможливо, пояснює старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Держсектор не в силах настільки наповнити бюджет; приватний бізнес в умовах скорочення економіки теж не жирує. "У держсекторі і так відзначаються значні скорочення витрат, і додатково щось урізати складно, – говорить експерт. – Хіба що скоротити одних співробітників і за їх рахунок збільшити фонд оплати праці іншим".

До речі, формально закон про індексацію поширюється не тільки на держпідприємства, а й на приватників – його прийняли в далекому 1991 році, коли бізнесом і не пахло, і не прописали, що індексації підлягають тільки держорганізації, а інших тоді не було. "Але фірми не можуть проіндексувати зарплати поряд з бюджетниками, якщо заради виконання закону доведеться звільняти людей: це внутрішні справи фірм, і сам персонал має право вирішувати, чим або ким жертвувати", – вважає Олександр Жолудь.

У БАГАТЬОХ ПРАЦІВНИКІВ ДОХІД РІЗКО ЗРОСТЕ ВІДРАЗУ ПІСЛЯ НАСТАННЯ МИРУ

Фактори, що впливають на наші зарплати, різноманітні і глобальні. Якщо в країні збираються переглядати умови приватизації, а бізнесмени турбуються про майбутнє своїх активів, підоснови для зростання зарплат немає і не передбачається в найближчі роки, пояснює економіст Олександр Охріменко. "Згідно з розрахунками МВФ, до Майдану в Україні зарплати росли занадто швидко і невиправдано, і тому в найближче десятиліття істотного зростання не очікується, – розповідає експерт. – Навіть в 2023-му середня зарплата українця прогнозується на 20% нижче, ніж була в 2013-му. Якщо два роки тому ви отримували 450 доларів, то вийдете на цей рівень не раніше 2025-2028-го". Рівень безробіття в найближчі роки не впаде нижче 10%, а це значить, буде надлишок робочої сили і стабільна можливість найняти співробітників дешево. Сподіватися, що зарубіжні компанії стануть стимулятором процесу, не варто: на думку експерта, вони завжди платять виходячи із загальноукраїнських стандартів і скоріше, навпаки, почерпнуть максимум вигоди з дешевої робочої сили.

Доходи рядових співробітників будуть рости зі швидкістю не більше 10% на рік.

Є ШАНСИ. Однак досвід попередніх криз говорить, що пожвавлення бізнесу після приходу іноземних інвестицій і сприятливих законодавчих нововведень у нас в країні було швидким. "За півроку відкривалися нові робочі місця, починалася битва за найкращі кадри, а через рік зарплатні пропозиції починали рости", – розповідає Алла Коняєва, інтерім-менеджер (такий фахівець тимчасово, за договором, виконує конкретні управлінські завдання. – Авт.), партнер групи компаній "Алла Коняєва і Партнери". "Раніше завжди першими показували, "як треба", іноземні компанії, а за ними підтягувалися українські, – говорить вона. – Але зараз нових іноземців, законодавців мод на ринку праці, до нас приходить мало".

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ. Терміни підвищення зарплат у різних галузей і посад будуть неоднаковими, але закономірність простежується. "Рідкісні та потрібні фахівці отримають відновлені зарплати швидше, протягом року-півтора, якщо цей час піде бізнесу на користь, – пояснює Алла Коняєва. – У решти компаній щорічний приріст багато років поспіль становив у середньому 10% на рік (тільки найприбутковіші робили індексацію на інфляцію, і зарплати протягом року могли зробити стрибок у 40-50%). Така тенденція збережеться".

В основної маси українських компаній єдиної корпоративної системи винагороди, як правило, немає, зазначає Коняєва. Є співробітники, зарплати яких зметнуться (або вже зметнулися) відразу на потрібний рівень, як тільки країна стабілізується; доходи інших будуть приростати зі звичними 10% -ми темпами, поки трудовий бум не забере провідних кадрів. "Як тільки рівень безробіття знизиться (у 2013 році він дорівнював 7,7%, в поточному – 10%), нові фахівці, яких насилу знаходитимуть ейчари, відразу отримають оклади значно вище, ніж у "старої гвардії", – прогнозує Коняєва. Чи не єдиний вихід для раніше набраного персоналу – домогтися підвищення зарплат до рівня новачків – особисто говорити про надбавку з керівництвом. Але на це мало хто наважується, боячись потрапити в опалу. "Український роботодавець бачить підвищення зарплат не як системну зміну, а як точкові вимушені заходи, і претензії тих, хто в цю логіку не вписується, сприймає як шантаж, – пояснює Алла Коняєва. – Багато наймані менеджери теж "не розуміють" принципів справедливої обґрунтованості та відкритості в корпоративній системі винагороди. І часто саботують, якщо власники намагаються змінити принцип управління персоналом "хто любий, той і ситий".

ГРОШОВІ СТРАХИ

Паніка, що треба знімати гроші, як тільки вони надходять на картку, почалася в грудні 2013-го і багатьох не відпускає. Але перший етап виведення "неживих" банків із системи практично завершений. "Може, до кінця року НБУ ліквідує ще кілька банків, але на тлі півсотні тих, що пішли з ринку, це дрібниці, поспішати переводити зарплату ні до чого", – вважає Олександр Жолудь.

РАПТОВІ ПОДАРУНКИ. З початком кризи банки активно пропонують власникам зарплатних карт кредити, кладуть суми на баланс, раптом підключають функцію овердрафту (можливість входити в мінус на рахунку). Нерідко клієнти, особливо старшого віку, нервово реагують на такі "подарунки", боячись вляпатися. "Якщо ви малограмотні у фінансових питаннях, не користуйтеся подібними послугами, не дізнавшись умов, або зателефонуйте і відмовтеся від них, – радить юрист за кредитними спорах Олександр Хейніс. – Інше питання, що середньостатистичний українець, побачивши на карті несподівані 12 тис. грн замість 2, вирішує, що хтось помилився і треба швидко зняти гроші, поки не помітили, і причина його проблем не банк, а непорядність". Треба розуміти, що подібні послуги – не що інше, як нав'язлива пропозиція кредиту. І якщо ви їм скористаєтеся, то будьте готові до того, що вам його доведеться повернути. Тому зайвий раз уточніть у банку, що він захоче від вас в обмін на цю послугу.