Як заробити на пральнях: бізнес-план

У кризу відкриття пральні вважається хорошим варіантом для інвестицій. На думку голови Асоціації франчайзингу Андрія Кривоноса, реалізація таких стартапів буде успішною, так як конкуренція тут невисока: "Пральні, як і хімчистки, завжди актуальні. За кордоном одна точка обслуговує в середньому 600-1000 квартир, а у нас у великих містах – 10-15 тис. населення, а в малих – 40-50 тис.! Потенціал для розвитку високий". Правда, є тут зворотна сторона медалі. По-перше, українці не звикли до пралень – мовляв, дорого. По-друге, люди побоюються, що їхні речі там зіпсують. Розвіяти сумніви клієнтів, на думку бізнесменів, покликані пральні самообслуговування. "Сегодня" розібралася, як розвинути такий бізнес у Києві (бізнес-план див. в інфографіці).

На фото: пральня "Бланшері"

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Бізнес-план

1. Характеристика, розташування, конкуренти

Відкриваємо в Києві пральню самообслуговування "Чистюлі". Будемо прати постільну білизну, верхній одяг, ковдри та ін. Клієнти можуть самі завантажувати речі в пральки-сушки і таким чином стежити за процесом, перебуваючи в пральні. Також речі можна залишити адміністратору, щоб той виправ-посушив білизну, після чого залишиться забрати чисте.

Для роботи орендуємо приміщення поруч з метро, на Лівому березі столиці. Наші клієнти – орендарі; власники квартир, де йде ремонт, зламалася пралка; сусідні кафе та готелі.

Хоча в цьому сегменті в Києві сильна конкуренція, адже працює більше 50-70 хімчисток і пралень, зможемо зайняти нішу завдяки гарному обслуговуванню, низьким цінам і знижкам. За нашими розрахунками, якщо щодня обпирати по 40 клієнтів з середнім чеком в 50 грн, наш проект почне окупатися через три роки.

2. Стартовий капітал

Тут закладаємо гроші на "доведення до розуму" орендованого приміщення. Тобто зробимо архітектурний проект пральні, затвердимо його в СЕС і проведемо невеликий ремонт – включаючи наладку каналізації, витяжки та розводку води. Разом: 60 тис. грн.

Закупимо обладнання. На старті беремо 5 пралок (4 шт. – на 5 кг, 1 шт. – на 10-12 кг), 4 сушарки (3 шт. – на 5 кг, 1 шт. – на 10-12 кг) і 2 гладилки. Використовуємо нову німецьку профтехніку. Разом: 280 тис. грн

Потрібні також камери відеоспостереження, охоронна система, пара ноутбуків, принтер. З меблів – столи-стільці і диван. А дозвілля клієнтів заповнять вай-фай, кава-машина і електрочайник. Разом: 50 тис. грн

Ще 5 тис. грн витратимо на порошок, засоби для виведення плям, пом'якшувачі.

Обов'язковий сайт. Його розробка тягне в 3 тис. грн. За домен, хостинг та техпідтримку віддамо 1000 грн на рік.

Всього: 399 тис. грн

3. Поточні витрати

Тут враховуємо витрати на оренду, "комуналку", зарплату, інтернет, охорону, сервісне обслуговування.

Оренда. Будемо знімати приміщення, площею 40 кв.м., неподалік від станції метро Позняки. Його оренда обійдеться в 6000 грн. На оплату тарифів ЖКП, інтернет, сигналізацію закладемо 10 тис. грн. Разом: 16 тис. грн на місяць.

Зарплати. Беремо на роботу двох адміністраторів, які працюватимуть позмінно – день через день. В їх обов'язки входить прийом замовлень, контроль прання та сушіння білизни, видача чистих речей клієнтам. Будемо платити по 3000 грн, плюс відсоток від замовлення. Також потрібна прибиральниця на півставки – 2000 грн. Візьмемо бухгалтера на аутсорсингу – 3000 грн. А власник пральні займеться маркетингом, налагодженням контактів з сусідніми кафе-готелями з метою отримання корпоративних замовлень, а також допоможе колективу з пранням-сушінням речей і т.д. Крім того, у міру необхідності, будемо задіювати в роботі гладильщицю, оплачуючи їй по 80-100 грн. в день. Разом: 12,5 тис. грн

Ще закладемо 10 тис. грн на сервісний ремонт техніки, придбання побутової хімії, канцтоварів, чаю-кави, а також інші форс-мажори. Всього: 41,5 тис. грн

4. Маркетинг, реклама

Для популяризації пральні використовуємо інтернет: заведемо сторінки в соцмережах, розмістимо оголошення на біржах послуг. Знадобиться і вивіска. А ще роздамо візитки, розклеємо оголошення на стовпах, розкладемо листівки по скриньках сусідніх додому. Крім того, розробимо систему знижок: наприклад, буде акція "У 25 років отримай знижку в 25%".

Крім цього, залучимо клієнтів новими послугами. Так, відкриємо пункт прийому для хімчистки та лагодження речей, попередньо домовившись з цехами і майстернями. На додаткові послуги заробимо 10-20% від замовлення. А ще у нас можна буде оформити замовлення по телефону або онлайн: у результаті ми заберемо речі за адресою, випремо їх, і доставимо назад. У вартість замовлення будуть також включені витрати на кур'єра (30-40 грн).

Всього: 10 тис. грн на старті, плюс 5 тис. грн щомісяця.

5. Окупність проекту

Скільки заробимо. Спочатку треба порахувати собівартість послуги: витрати на прання потягнуть в середньому в 5-6 грн (якщо використовуємо 60 літрів води, 2 кВт/год електроенергії, 100 г порошку), а сушка обійдеться в межах 5,5 грн (якщо витрачається 4 кВт/год електроенергії). Таким чином, якщо поставимо для клієнтів ціну прання 30 грн, а сушки – 20 грн, то на кожному замовленні в 50 грн зможемо заробити 38,5-39,5 грн. Тобто націнка в нашому випадку становить близько 75%. Якщо в 12-годинну зміну наша пральня обслужить 40 замовлень на день, на місяць зможемо заробити 60 тис. грн. Мінусуємо поточні (43,5 тис. грн) та маркетингові (5000 грн) витрати (всього 48,5 тис. грн), отримуємо 11,5 тис. грн. З урахуванням стартових (399 тис. грн) і маркетингових (10 тис. грн) витрат (всього 409 тис. грн), наша пральня "Чистюля" почне окупатися через три роки.

Взагалі, цінова політика тут різна: в одних пралень плату беруть за кіло одягу, а в інших – за прання. У кожному разі, на тарифи пралень впливають багато факторів – вартість "комуналки", зарплати і сервіс.

6. Ризики

У цьому бізнесі присутні ризики у вигляді валютних стрибків, зростання вартості ЖКП, і зниження рівня замовлень в новорічні, травневі свята і влітку. У разі валютних ризиків утримати бізнес на плаву дозволить перехід від закупівлі імпортної побутової хімії на вітчизняну. Що стосується зниження замовлень в "не сезон", тут проблема вирішується за рахунок актуальних ідей. Наприклад, можна зосередитися на пранні ковдр, покривал, штор і верхнього одягу – такі послуги користуються високим попитом в літній період. А от зростання тарифів на ЖКП, яке призводить до збільшення собівартості послуги, навряд чи вдасться обійти. Тому спочатку будемо знижувати маржу прибутковості і оптимізувати витрати, але в крайньому випадку доведеться трохи підвищити ціни на послуги.

Тим не менш, відкриття пральні актуально і в кризу: цільова аудиторія, якій потрібно речі попрати, посушити, полагодити або відправити в хімчистку, знайдеться завжди.

На фото: пральня самообслуговування "CleanOK"

Стати першопрохідцем

Мало хто в Україні знає, що таке ландромат – або, по-нашому, пральні самообслуговування. "У такій пральні клієнт приходить в пральню, закладає речі спочатку в пральну машинку, потім – в сушку, і сам стежить за процесом – попиваючи каву або сидячи в інтернеті (в таких пралень зазвичай безкоштовний вай-фай). У нас цей вид бізнесу розвинений погано. А адже попит є", – пояснює власник мережі пралень самообслуговування "CleanOK" Євген Ільницький.

АУДИТОРІЯ. За його словами, цільова аудиторія пралень – студенти, мешканці хостелів, сезонні працівники та люди, які поки не купили пралку, або хочуть привести в порядок зимові речі. Крім того, в таких пральнях обслуговуються і корпоративні клієнти. "Замовлення можуть надходити від спортклубів, кафе, ресторанів, готелів, масажних салонів, перукарень", – перераховує співвласник пральні самообслуговування "Бланшері" Вікторія Дементьєва.

ПОПИТ. Завдяки широкому колу споживачів, в пральнях не знають, що таке "не сезон". "Умовно, студенти приходять прати речі з осені по весну, а кафе активізуються влітку – адже у багатьох є відкриті майданчики, і скатертини-серветки потрібно міняти частіше. Виняток – новорічні та травневі свята. Тут втрати від зниження обсягу замовлень невеликі, адже свята тривають по два тижні", – уточнює Ільницький.

МАРКЕТИНГ. Незважаючи на попит, підприємці не забувають про популяризацію бізнесу. "Для цього потрібен сайт, його просування в соцмережах. Розкладаємо флаєра по поштових скриньках, використовуємо акції та системи знижок типу "Покупон". А корпоративних клієнтів шукаємо самостійно – наприклад, пропонуючи доставку замовлення за адресою", – пояснює Дементьєва.

На фото: пральня "Бланшері"

Працюємо професійно

Основу інвестицій в цьому бізнесі становить покупка професійного прального обладнання. За оцінками учасників ринку, вартість такої техніки стартує $25 до 40 тис. "Гарне обладнання виробляють німці, італійці, американці. Така пральна машинка буде коштувати $1000-3000. Але ці стартові витрати себе окуповують, адже на нове обладнання надається гарантія виробників строком від 2 до 10 років. А часто профтехніка хорошого рівня розрахована і на 20-30 років безперебійної роботи. Тому є сенс вкластися в такі пральки, які, якщо бізнес не піде, можна зі знижкою, але продати", – пояснює Євген Ільницький.

Б/В. Якщо все ж потрібно скоротити витрати, можна пошукати профтехніку, вживану. "Купівля б/в обладнання дозволяє заощадити 10-30% капіталу. Але тоді потрібно уважно вивчати ринок пропозиції таких машин, оскільки ремонт може виявитися дорогим, адже деталі привозять з-за кордону. При поганих розкладах "лікування" одиниці обладнання потягне більш ніж в 100 тис. грн! Можна, звичайно, примудритися і домовитися, щоб іноземні деталі виточили наші умільці. Але таких майстрів ще треба пошукати", – каже Вікторія Дементьєва.

МАСС-МАРКЕТ. Експерти категорично не рекомендують купувати в пральні дешеві аналоги пралок, вартістю в 4-6 тис. грн. "Машинки домашнього використання попрацюють в пральнях в кращому випадку півроку, а потім "помруть" назавжди. Так що стартові інвестиції попросту "вилетять в трубу", – зазначає Андрій Кривонос.

На фото: пральня "CleanOK"

Пропонуємо каву і контролюємо

Створення особливої атмосфери в пральнях самообслуговування важливо для залучення клієнтів, адже якщо відвідувачю запропонують безкоштовну каву та інтернет, диванчики будуть зручними, а музика – спокійною, то сюди захочеться прийти знову. "У нас звикли, що пральні – комбінат радянського типу. Але за кордоном рівень комфорту в пральнях самообслуговування на високому рівні. Це вже салони пралень. До цього треба прагнути і в Україні", – говорить Дементьєва.

СТАНДАРТИ. Для облаштування комфортної пральні спочатку потрібно правильно вибрати приміщення. "Неважливо, чи є приміщення орендованим або власним, воно має бути в нежитловому фонді. Бажано, щоб пральня перебувала там, де буде постійний потік клієнтів. Хорошим варіантом може стати відкриття "пральні" біля гуртожитків у студентських містечках", – говорить Андрій Кривонос. За його словами, приміщення пральні має строго відповідати Техстандарт: "Пральня повинна знаходитися на 1-му поверсі. Важливо наявність потужностей для електрики, води, вентиляції. Оптимально, щоб пральня розташовувалася в приміщенні на 40-50 кв. м. І якщо приміщення відповідає всім нормативам, можна отримувати дозволи, і відкриватися".

КРЕАТИВ. Підприємці радять придумати "обличчя" нової пральні – це дозволить стартапу виділитися з натовпу конкурентів. "У приміщенні можна зробити недорогий, але цікавий косметичний ремонт, використовуючи елементи міського стилю або видів природи", – зазначає Вікторія Дементьєва. За її словами, важливо "фонтанувати" ідеями, розробляючи набір додпослуг: "Можна встановити душову кабіну, де втомлена людина зможе прийняти душ, поки стираються її речі. А минулого літа у нас популярною була послуга експрес-масажу: людині 15 хвилин масажували шийний відділ". У свою чергу, Ільницький рекомендує не забувати і про стандартні пропозиції для клієнтів: "Можна відкрити пункт прийому речей для хімчистки, або надати частину приміщення в суборенду пошивної майстерні. Ці послуги також дозволяють непогано заробити".

СПОСТЕРЕЖЕННЯ. Правда, якою би високою не була якість обслуговування в ландроматах, поки тут не обійтися без контролю співробітників і клієнтів. "На жаль, немає впевненості, що пральки не зламають, а якісь речі – не вкрадуть. Тому в пральні не завадить наявність адміністратора, який стежитиме за порядком. Крім того, в якості гарантії безпеки можна поставити пральню на охорону – тут знадобляться відеоспостереження та "тривожна кнопка", – зізнається Ільницький.

ГРОШІ. Сьогодні окупність пралень складає в середньому 2-3 роки. "Для виходу на самоокупність важливо прорахувати собівартість послуги, куди входить витрата порошку, електроенергії та води. Це дає зрозуміти, яку ціну на послуги можна поставити. На жаль, в цьому бізнесі не уникнути ризиків у вигляді валютних стрибків або зростання вартості ЖКП, але постійний попит робить пральні цікавим стартапом. Тому, якщо такий бізнес-проект самому реалізовувати боязно, можна взяти в співінвестори досвідченого партнера, або відкрити пральню по франшизі. Крім того, не завадить мати запас валюти, рівний 2-3 місяців поточних витрат, на форс-мажори", – говорить Андрій Кривонос.