Інвесторів в Україні приваблюють новими законами про захист прав

20 березня 2015, 08:47

Сергій Гусєв

Україна гостро потребує не тільки кредитних грошей, а й інвестицій. Для їх залучення вдосконалюється законодавство

18 березня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк звернувся до коаліції парламентських фракцій з проханням прийняти розроблені урядом законопроекти, які дадуть можливість Україні підвищити показники легкості ведення бізнесу та покращити інвестиційний клімат. Прийняття цих законопроектів, за його словами, також дасть можливість отримати від Світового банку і японських партнерів в цілому $800 млн дол.

Реклама

"Ці гроші підуть виключно на розвиток економіки, на інфраструктурні проекти, створення робочих місць і запуск економічного двигуна країни", – підкреслив глава уряду.

Тобто частину цих коштів можна розглядати як інвестиції безпосередньо в економіку країни, на відміну від кредитів МВФ, які (поки, принаймні) йдуть тільки на поповнення резервів Нацбанку і виплату зовнішніх боргів.

Нещодавно міністр фінансів Наталія Яресько зазначила, що кредиту МВФ в $ 17,5 млрд вистачить лише для стабілізації банківського та фінансового секторів: "Цього недостатньо з точки зору того, що ми хотіли б бачити в Україні не просто стабілізацію, але для того, щоб рости і процвітати, нам необхідно залучити інвестиції".

Захист прав для залучення інвестицій

Залучення зарубіжних інвестицій – складний багатофакторний процес. І однією з його найважливіших умов є високий рівень юридичного захисту прав інвесторів в країні. На це спрямовані деякі із законопроектів, про які говорив прем'єр.

Реклама

Так, законопроект № 2259 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" був прийнятий у першому читанні 2 березня. В цілому він спрямований на те, щоб зробити акціонерні товариства більш привабливими для інвесторів, у тому числі і за рахунок появи нових і дієвих механізмів захисту прав міноритарних акціонерів. Нагадаємо, що міноритарним акціонером (міноритарієм) зазвичай називають фізичну або юридичну особу, розмір пакету акцій якого не дозволяє йому безпосередньо брати участь в управлінні акціонерним товариством (наприклад, шляхом формування ради директорів).

Оскільки міноритарій не бере участі в корпоративному управлінні, йому складно протидіяти акціонерам, які володіють контрольним пакетом акцій, якщо ті вирішать будь-яким чином зменшити цінність акцій міноритарія (шляхом виведення активів або додатковою емісією акцій). Тому національні законодавства передбачають спеціальні права для міноритаріїв. Є подібне в Україні і зараз, але на практиці ці права мало ефективні. Тому більшість (мажоритарний акціонер) фактично має можливість зловживати своїм становищем і реалізовувати під виглядом загального інтересу свої інтереси на шкоду інтересам дрібних акціонерів.

zakon-zp.ru

Проблема зловживань з боку мажоритарних акціонерів актуальна не тільки для України, але й для багатьох розвинених країн. Але у нас вона загострена за рахунок того, що в більшості акціонерних товариств є контролюючий акціонер (власник 50% + 1 акція), на Заході ж, як правило, акції (особливо великих компаній) розпорошені між величезною кількістю акціонерів. Правда, через це там загострюються проблеми, пов'язані зі зловживаннями найманого менеджменту.

Якщо обсяг прав, наданих законодавством міноритаріям з невеликою часткою (найчастіше всього 1%) досить великий, то вони можуть займатися так званим корпоративним шантажем ("Грінмейл"), т. б. вимагати викупу своїх акцій за підвищену ціну, погрожуючи в іншому випадку паралізувати роботу компанії судовими позовами. Подібне на Заході, особливо в США, зустрічається нерідко. Але з існуванням такого зворотного боку медалі доводиться миритися.

Реклама

Нові законопроекти

Законопроект № 2259 передбачає, що права інвесторів в Україні будуть краще захищені завдяки:

- Впровадженню права похідного позову (тобто права міноритарія або їх групи із загальною часткою не менше 5% акцій подати позов від імені суспільства проти його менеджменту для відшкодування збитків);

- Встановлення відповідальності посадових осіб господарських товариств у разі нанесення збитку суспільству їх неправомірними діями;

- Створенню умови для переходу квазіпублічними акціонерних товариств у приватну форму;

Реклама

- Введенню інституту незалежних директорів, які, по ідеї, повинні представляти інтереси

- Встановлення детального регулювання угод із зацікавленістю, яке буде враховувати інтереси всіх акціонерів;

- Внесенню значної кількості змін до норм про порядок скликання, проведення загальних зборів акціонерів, а також підрахунку голосів; це має сприяти більш прозорому прийняттю рішень та ін.

Ще один законопроект – №2273, який поки не проголосований депутатами, пропонує вже цього року, а не з 1 січня 2016 знизити кворум, необхідний для проведення загальних зборів акціонерного товариства, з 60% до 50% + 1 акція. Нагадаємо, що ця норма вже діє для товариств, у статутному капіталі яких не менше 50% акцій належить державі, для інших же встановлено більш пізній строк.

Цей проект також передбачає, що якщо дивіденди не виплачені в строк, встановлений зборами акціонерів, то у акціонера виникає право звернутися до нотаріуса за виконавчим приписом на документах, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку.

Взагалі ж, виплата дивідендів – право, а не обов'язок акціонерного товариства.

Мажоритарії часто мало зацікавлені в їх виплаті, оскільки можуть отримувати дохід від суспільства іншими шляхами. Тому в законодавстві деяких країн встановлено обов'язковість виплати дивідендів за умови отримання прибутку суспільством.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти