ФОПи другий день виходять на протести під Радою / Фото: уніан, Колаж: Сьогодні
З 1 січня в Україні набув чинності закон про обов'язкове застосування ФОПами касових апаратів чи програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Таким рішенням підприємці вкрай незадоволені, вони виходять на масові протести, палять шашки, кидають петарди, є навіть потерпілі.
"Сьогодні" розповість вам про причини нововведень, їхні переваги та недоліки, а також чому протестують ФОПи і чим це загрожує всім нам.
Чому підприємці протестують?
З 1 січня 2022 року в Україні набули чинності нові правила для фізичних осіб – підприємців, які працюють у сфері малого бізнесу. Вони зобов'язані користуватися касовими апаратами чи РРО. Новації стосуються фізосіб-підприємців 2-4-ї груп, незалежно від виду діяльності та рівня доходу.
Ще 17 грудня 2021 року влада провалила голосування щодо відтермінування касових апаратів для підприємців, які ті мали встановити до 1 січня 2022 року. Того дня у Раді майже не було депутатів, зала була фактично напівпуста, а "за" проголосувало лише 102 депутати.
Тепер, на січневих протестах 25-26-го числа, ФОПи вимагають від народних депутатів ухвалити законопроєкт № 6376 про відстрочення цієї ініціативи. Адже підприємці ще не відновили свій докарантинний рівень доходів і таке рішення влади загрожує їм розоренням.
За невиконання зобовʼязань ФОПам загрожує штраф у розмірі 100% від проданої продукції, за порушення вдруге — 150%.
Тож серед основних причин мітингів такі:
- Обтяжливість РРО для підприємців на спрощеній системі оподаткування.
- Страх підприємців і незнання, як працюватиме система РРО, коли не буде інтернету чи будуть перебої з електрикою.
- Значні фінансові витрати для встановлення фізичного РРО, а відповідно, додаткових приладів, наприклад принтерів.
- Відповідальність за порушення (навіть незначне) використання касових апаратів.
- Можливий тиск з боку податкової та вибіркові перевірки без попередження.
Основні причини впровадження ініціативи
Запровадження обовʼязкового встановлення касових апаратів чи програмного забезпечення аргументована однією метою — побороти нелегалів і контрабандистів та збільшити надходження до бюджету.
Серед схем, яку влада хоче викорінити, - "ферми для приховування реального обороту", коли середні та великі фірми продають свій товар через маленьких, юридично не пов'язаних між собою ФОПів, кожен з яких на спрощеній системі оподаткування. Уявімо ситуацію: є фірма, а на ній сила-силенна ФОПів, які, власне, є найманими працівниками на тому ж підприємстві.
Компанія укладає з ними угоди про співпрацю, і замість 18% податку на доходи фізичних осіб, які утримуються із зарплати, та 22% ЄСВ, які сплачує роботодавець, усі відносини "спрощенців" з податковими органами обмежуються лише єдиним податком та мінімальним ЄСВ.
Чим це загрожує усім?
У будь-якому разі утиски підприємців певним чином відобразяться на пересічних українцях, які є споживачами кінцевої продукції ФОПів. Яким чином?
1. Як часто ви заходили до магазину і не мали змоги розрахуватися через термінал? І не тому, що він не працює, – його просто немає. Робиться це для того, щоб не отримати штраф. А штраф який? Правильно — за невстановлення РРО. Суми будуть залежати від предмету купівлі: перше порушення — 100% від проданої продукції, друге — 150%.
Це свідчить про приховування доходів. Пояснення відсутності терміналу можуть бути різні: чи то "забрали", чи то "не працює", чи то "просто нема". У когось із підприємців є можливість оплатити товар на особистий рахунок власника чи працівника закладу, наприклад.
Такі дії обмежують права споживача та є порушеннями законодавства, за що передбачена відповідальність за ст. 23 закону "Про захист прав споживачів" та ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зауважимо, якщо продавець вам відмовив у законній безготівковій оплаті, ви маєте право звернутися до Держпродспоживслужби у вашій області.
2. Можна припустити зростання цін як на послуги, так і на продукти. Адже витрати на придбання РРО ФОПи повинні якось компенсувати.
3. Збільшення кількості незаконної праці, а відповідно, і підвищення ризику того, що наймані працівники будуть зовсім не захищені законом від неправомірних дій підприємців.
Українці масово стають ФОПами
В Україні за січень – листопад 2021 року на 85 тисяч зросла кількість фізичних осіб – підприємців (ФОП). Таких стало майже 2 мільйони. Це найвищі показники за останні п'ять років.
Такі темпи пов'язують із тим, що у 2016-2017 роках у країні провели чистку від "сплячих" ФОП. Отже, у 2020 році підприємці перерахували до держбюджету України податків на 52,5 мільярда гривень. З них 37 млрд грн — платники єдиного податку.
Найбільше грошей до бюджету принесли підприємці, які ведуть торгову, інформаційну, а також професійну, наукову та технічну діяльність.
Раніше ми розповідали, як ФОПи вийшли на протести 17 грудня після того, як депутати провалили голосування в Раді. Тоді в хід пішли димові шашки та петарди.
Також ми розповідали, як самостійно відкрити ФОП у "Дії" і в яких випадках підприємці можуть обійтись без РРО.