За даними офіційної статистики, в Україні в лютому в порівнянні з січнем зафіксовано дефляцію (зниження цін) на рівні 0,4% після інфляції 0,9% в січні до грудня минулого року. У річному вираженні (до лютого 2015) інфляція сповільнилася до 32,7% з 40,3%, зафіксованих місяцем раніше.
У лютому порівняно з попереднім місяцем найбільше подорожчали:
- масло – на 2,4%;
- послуги каналізації (на 2,2%) і водопостачання (1,9%);
- сир і сир – 1,9%.
У річному вираженні найбільше зросли ціни на:
- природний газ – в 3,7 разу;
- гарячу воду і опалення – 77,3%;
- електроенергію – 66,9%;
- цукор – 53%.
Найбільше зниження цін у лютому до січня зафіксовано на:
- яйця – на 24,4%;
- взуття – 2,5%;
- фрукти – 2,1%.
У річному вираженні зниження цін зафіксоване лише на паливо і масла – на 8,2%.
Компоненти інфляції в Україні в лютому 2016 р.
| Зміна, % | |
за місяць | за рік | |
Індекс споживчих цін (інфляція) | -0,4 | 32,7 |
Базова інфляція | 0,4 | 25,1 |
Небазова інфляція | -1,0 | 34,1 |
сировина | -1,8 | 27,9 |
адміністративно-регульовані тарифи і ціни | -0,2 | 47,3 |
паливо і мастило | -1,0 | -8,2 |
Окремі компоненти споживчого кошика | ||
Продукти харчування та безалкогольні напої | -0,7 | 29,7 |
Алкоголь, тютюн | -1,3 | 9,8 |
Одяг та взуття | -2,0 | 26,1 |
Житло, ком. послуги | 0,3 | 100,8 |
Транспорт | 0,0 | 1,8 |
Зв'язок | 0,1 | 5,8 |
Освіта | 1,0 | 20,5 |
Джерело: НБУ, Держстат
Мінекономрозвитку вважає, що лютнева дефляція зумовлена насиченістю внутрішнього ринку в зв'язку з торговими обмеженнями з боку Росії, а також низькими світовими цінами на продовольство. Додатковими факторами зниження цін стали:
- низький рівень платоспроможності населення;
- ослаблення інфляційних очікувань;
- зниження окремими виробниками цін на готову продукцію;
- жорстка монетарна та фіскальна політика.
У той же час, на думку аналітиків міністерства, існує значний ризик прискорення інфляції через девальвацію гривні в зв'язку з затримкою фінансування від МВФ і політичною нестабільністю в країні.
Яка інфляція є оптимальною?
Фото: pixabay.com
Інфляція – це підвищення загального рівня цін на товари і послуги (відповідно їх зниження називається дефляцією). Причиною інфляції є порушення балансу на користь грошей між їх кількістю (у всіх різновидах), що знаходяться в обігу в країні, і обсягом товарів і послуг. Основою ринкової економіки є товарний обмін. Гроші в цьому контексті є звичайним товаром. Загальна ж закономірність полягає в тому, що якщо в парі обміну одного товару більше (він більш доступний), то його відносна вартість менше.
Нижньою межею "поміркованості" інфляції більшість економістів вважають 2% на рік, а верхньою – 4-10%
Сучасна економічна наука вважає, що інфляція необхідна для економічного зростання. Наявність інфляції означає, що попит перевищує пропозицію; відповідно пропозицію намагається вирости, тобто збільшити виробництво, впровадити нові технології; зростання грошової маси прискорює платіжний оборот, здешевлює кредити, сприяє активізації інвестиційної діяльності; економіці є куди рости, до чого прагнути; якщо ж інфляція дорівнює нулю, то значить все всіх влаштовує, рости більше нікуди; але економіка не може стояти на місці, якщо вона не росте, то починає падати.
Однак ця схема працює тільки в тому випадку, якщо інфляція є помірною (оптимальною) для конкретної економіки. Нижньою межею "поміркованості" більшість економістів вважають 2% на рік, а верхньою – 4-10%. Ще краще, якщо інфляція є передбачуваною, тоді навіть конкретне її значення в "помірних" межах не такі вже й критично для бізнесу.
Таким чином при помірній і стабільної інфляції можливо як збереження купівельної спроможності грошей, так і формування передбачуваною середовища для прийняття економічних рішень. А погано на економічній ситуації позначаються і занадто велика інфляція, і дефляція.
Лютневої дефляції в Україні боятися не потрібно – вона може хіба що сприятиме досягненню річного цільового показника інфляції (12%), закладеного в бюджеті, до якого від нинішнього рівня 32,7% ще дуже далеко. Але в ЄС, наприклад, зараз серйозно стурбовані своєю низькою інфляцією.
НИЗЬКА ІНФЛЯЦІЯ В ЄС. Низька інфляція, а тим більше дефляція говорять про спад в економіці. Знижуються споживчий попит (люди воліють відкладати покупки в розрахунку на зниженні цін) і випуск продукції, зростає безробіття. В результаті скорочується обсяг інвестицій, що стимулює подальше падіння цін на товари і скорочення обсягів виробництва, як наслідок, зростає безробіття.
Фото: pixabay.com
Для боротьби з низькою інфляцією в єврозоні (прогноз на 2016 р. – 0,1%) в середині березня Європейський центробанк знизив базові ставки з 0,05% до нуля (тобто став пропонувати комерційним банкам безкоштовні кредити), а ставки по депозитах для комерційних банків – з мінус 0,3% до мінус 0,4% (тобто банки не отримують дохід від своїх депозитів, а доплачують ЄЦБ за зберігання грошей). Це зроблено для того, щоб банки щедріше кредитували економіку і видавали кредити населенню, особливо довгі – наприклад, іпотечні. Активно кредитують банкам ЄЦБ обіцяє давати кошти взагалі під негативний відсоток. До того ж прибутковість за вкладами клієнтів в комерційних банках теж залежить від базової ставки. Тому їм стає вигідніше брати кредити і витрачати гроші, а не робити заощадження.
Але ЄЦБ стимулює зростання економіки не тільки кредитами. З березня збільшена щомісячна програма викупу цінних паперів – 80 млрд євро замість 60 млрд, розширено і список викуповуються паперів. Таким чином банк запускає в економіку "живі" гроші. Закономірно, що після оголошення цього рішення ЄЦБ боргові папери подорожчали, і їх прибутковість відповідно знизилася. Так прибутковість 10-річних держпаперів Італії впала до 1,33% річних. Німецькі облігації аналогічного терміну погашення знизилися до 0,26%.
Нагадаємо, Україна в кінці минулого року реструктурувала свої єврооблігації приблизно під 7,75% річних.