Таргани, сміття, перенаселення: з чим стикаються студенти в гуртожитках

28 вересня 2018, 07:43

Анастасія Іщенко Анастасія Іщенко

Офіційно кімнати в гуртожитках столичних вузів коштують близько 520 грн, на ділі ціни сильно відрізняються

Студенти та гуртожитки – це вічна і досить болюча тема. Комусь життя в гуртожитках подобається – там можна познайомитися з масою людей, та й нудьгувати ніколи не доведеться, але основна маса студентів страждає від жахливих умов, тарганів, яких ніяк не можна вивести, великої кількості людей в кімнаті і від загального безладу. Сайт "Сегодня" поспілкувався зі студентами київських вузів і дізнався, як їм живеться в гуртожитках, чи робить щось адміністрація для поліпшення умов і які проблеми найпоширеніші.

Реклама

Хто винен, що робити і куди бігти по допомогу – мабуть, це перші питання, які виникають в голові у першокурсника і його батьків, коли вони тільки-тільки приїжджають до столиці і заходять до кімнати, в якій доведеться жити новоспеченому студентові. Сміття, бруд, комахи-шкідники і убогі меблі – і це далеко не весь набір гуртожитських принад. Щоправда, не все так погано, як може здатися на перший погляд. Принаймні, самі дирекції інститутів кажуть, що ремонти в гуртожитках проводять згідно з розкладами, як і дератизацію та дезінсекцію. Але ні від паразитів, ні від затоплених стель це часто не рятує.

Так, під час вступної кампанії 2018 р. понад 146 тис. абітурієнтів подали близько 915 тис. вступних заяв до різних українських вузів. Лідерами за кількістю поданих документів в Києві стали такі навчальні заклади:

  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 37,9 тис. заяв;
  • Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" – 33,2 тис. заяв;
  • Київський національний торговельно-економічний університет – 28,1 тис. заяв;
  • Національний авіаційний університет – 23,9 тис. заяв;
  • Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана – 17,4 тис. заяв.

Нещодавно ми писали про те, у скільки обійдеться знімання приватної житлоплощі поруч з цими навчальними закладами, а зараз розберемося, чого чекати від життя в гуртожитках київських вузів.

КНУ

Слава про Київський національний університет імені Тараса Шевченка йде попереду самого вузу. Часи змінюються, а КНУ лідирує за кількістю поданих заяв від абітурієнтів. Щоправда, в гуртожитках там далеко не все так райдужно. У цього університету є 23 гуртожитки як блочного (душ і санвузол на дві-три кімнати), так і коридорного типу. У дирекції на наш запит відповіли дуже неохоче і з претензіями, але все-таки відповіли.

Реклама

Так, в КНУ повідомляють, що ремонтні роботи в гуртожитках проводяться постійно, як косметичні, так і поточні, а капітальні ремонти проводять згідно з щорічним графіком. Дезінсекція та дератизація, за офіційною інформацією, проводиться теж згідно з розкладом, але не менше, ніж один раз на місяць.

У коментарі сайту "Сегодня" колишня студентка біологічного факультету КНУ Анастасія, яка жила в гуртожитку №9 цілих шість років, розповіла, що шкідників там цькували всього двічі на її пам'яті.

"У нашому гуртожитку спочатку було дуже добре, без всяких шкідників, але коли починався навчальний рік у студентів, він починався і у тарганів. Боротися з ними було дуже важко, тому що не всі дотримувалися чистоти і порядку. На превеликий жаль, за 6 років проживання там їх труїли всього двічі. І то, на мою думку, керівництво робило це неправильно, тому що, викликавши спеціальну службу, обробили десь 25-30% дев'ятиповерхового будинку. Я прекрасно розумію, що справлятися з ними важко, але якщо за це взятися, то можна і побороти хоча б більшу частину", – розповідає Анастасія.

Дівчина додає, що на кухні також не було сміттєпроводів, точніше, вони були, але тільки закриті, тому там весь час було брудно і водилися таргани. Щоправда, один з істотних плюсів гуртожитків КНУ – відсутність перенаселення. У гуртожитках інших вузів в кімнатах може жити набагато більше людей, ніж необхідно згідно з правилами санітарних норм. В університеті нам розповіли, що розподіл койко-місць розраховується так, щоб на одну особу припадало не менше 6 кв. м.

Також тут порівняно непогані ціни, хоч і, за словами студентів, не відповідають тій інформації, що вказана на сайті університету. Так, в офіційних джерелах сказано, що мінімальна ціна за одне ліжко-місце в гуртожитках цього університету становить 473 грн, а максимальна – 530 грн. На ділі ж студенти кажуть, що платять як менше, так і набагато більше зазначеної суми.

"Порівняно з гуртожитками інших університетів наше дуже красиве, з демократичними цінами, новими меблями, в кімнаті нас було три дівчинки, тобто, у нас блокова система, в одному блоці "двійка" і "трійка" (кімната на два і на три особи. – Ред.), що не могло не радувати, тому що є гуртожитки, де в кімнаті і по вісім осіб. Роки два я платила приблизно 180 грн., на місяць, потім ціна піднялася до 300 грн, а коли я поступила на п'ятий курс (магістратура), мені пощастило оформити субсидію, і було таке, що я платила 7 грн за один місяць", – ділиться досвідом Анастасія.

На наш запит в КНУ також відповіли, що в тому випадку, якщо меблі в кімнаті були пошкоджені без втручання студентів, адміністрація все ремонтує і замінює. А ось якщо пошкодження сталося з вини мешканців, вони ж і повинні відшкодовувати збитки. Також в КНУ зазначають, що в їхніх гуртожитках дозволяється користуватися електроприладами (мікрохвильові печі, електрочайники, холодильники, ноутбуки), але тільки не надто потужними, тому що пропускна потужність ліній живлення в студентських гуртожитках становить 155 кВт.

Реклама

Загалом, колишня студентка біологічного факультету зазначає, що своїм гуртожитком була задоволена: нехай мінусів там вистачало, але все ж місце проживання їй подобалося.

42708174_272696240030761_3065290327767121920_n

42651316_272079713411381_1114105089129185280_n

42568144_169669623946359_227250808440225792_n

З усіх наших співрозмовників тільки Анастасія відважилася поділитися фотографіями. На знімках – гуртожиток КНУ

КПІ

Реклама

Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського давно вже завоював собі звання головного технічного вузу країни. Щорічно десятки тисяч студентів подають документи саме сюди, але, незважаючи на такий ажіотаж, ситуація з гуртожитками тут залишає бажати кращого. Університет має 20 гуртожитків, які вміщують в себе більше 13 тис. студентів; природно, умови в кожній "образі" свої, але загальні тенденції виділити все ж можна.

На сайті КПІ сказано, що якщо жити в кімнаті вчотирьох, одній людині доведеться платити за все 569 грн на місяць, в двомісній кімнаті ця ціна зросте до 994 грн, а в одномісній – до 1844 грн. Але студенти називають інші цифри.

"Жила в гуртожитку №20 два роки. Самий треш, якому все дивуються – це те, що у нас немає ціни за гуртожиток з людини, у нас є ціна за кімнату. Наприклад, кімната для чотирьох осіб коштує 2800 грн, якщо ви там живете вчотирьох, ви платите за 700 грн, якщо живете удвох, то платите по 1400 грн. І навіть коли ви підписуєте контракт в гуртожитку, там є графа "згоден жити вчотирьох", тому що за фактом ця кімната розрахована на трьох осіб. Якщо людина виїхала з кімнати – ти без попередження платиш за цю людину", – розповідає про свій досвід студентка Наталя.

До того ж, студенти скаржаться і на маленьку площу кімнат. Так, на наш офіційний запит в КПІ відповіли те ж саме, що і в КНУ – людей селять так, щоб в кімнаті було не менше 6 кв. м житлової площі на людину.

"У кімнаті 3 на 4, тобто 12 кв. м, нас живе четверо – це виходить по 3 кв. м на людину. На першому курсі за проживання вчотирьох ми платили по 268 грн на місяць, зараз ціна піднялася і за проживання вчотирьох ми платимо 665 грн. тобто, з першого по п'ятий курс ціна піднялася в три рази, причому, наприклад, в гуртожитках Богомольця (Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. – Ред.) ціна яка була, така і залишилася, як в 2014 р, так в 2018 р. А ми за кімнату в 12 кв. м орієнтовно платимо 2,5 тис. грн", – розповідає нам ще одна студентка з КПІ, яка теж живе в гуртожитку №20.

Дівчина додає, що за 2,5 тис. грн цілком можна зняти окремо кімнату і не тулитися в гуртожитку. Вона також каже, що недавно була в Словаччині, в Технічному університеті в Кошице, де їх поселили до гуртожитку класу "нижче середнього" і там були відмінні умови, ціни набагато нижче, і в таких кімнатах, в яких у нас живуть по чотири особи, там живуть всього двоє осіб.

"За час мого навчання вартість проживання в гуртожитку піднялася. Якщо на першому курсі я платила 265 грн за місце в чотиримісній кімнаті, а двомісна коштувала в районі 500 гривень, то зараз за двомісну кімнату я плачу 1136 грн", – згадує студентка з гуртожитку № 10.

Ще одна "принада" гуртожитків – відсутність меблів. Так, в кімнатах є стандартний набір – ліжка, шафи, кілька стільців і один стіл. Якщо там живе по чотири-п'ять осіб, дуже складно уявити, як всі вони можуть вміститися, наприклад, за одним столом.
Студентка Наталя розповідає, що жила в кімнаті, де був один стіл – старий, радянський, який розрахований лише на одну особу. Решта меблів були гнилими, всі стільці зламані. Незважаючи на те, що в цьому гуртожитку блокова система, в блоках часто траплялося таке, що не було умивальників, або унітази були зруйновані.

"Кожен місяць ти повинен одну годину присвятити гуртожитку, наприклад, щось пофарбувати, прибрати і т.д. – що тобі скажуть. І коменданти говорили, що, ось, поставте євровікна, новий унітаз – і я спишу вам три роки відпрацювань", – говорить Наталя.

Окремий біль всіх гуртожитків – це таргани і інші комахи. В КПІ нам також розповіли, що проводять дератизацію та дезінсекцію щомісяця, але студенти зазначають, що боротьба з тарганами – це постійне явище.

"Коли я заїхала перед першим курсом, то натрапила на абсолютно неприбрану кімнату з великою кількістю сміття і пилу. Ми з такими ж першокурсницями витратили цілий день, щоб привести її в порядок. Але це півбіди. Життя в нашому гуртожитку – постійна боротьба з тарганами, тому що якщо ти їх витравиш у себе, то прибіжать нові з сусіднього блоку", – зазначила студентка, яка живе в гуртожитку №10.

Студентка також розповідає про те, що у них постійно вилучали різні електроприлади, тоді як до іноземців, які жили в цих же гуртожитках, таких претензій не було. Наталя каже нам, що на деяких поверхах живуть лише іноземці, і у них були абсолютно свої правила – вони могли навіть вигнати коменданта зі своєї кімнати, при цьому їм дозволялося використовувати всі електроприлади, пити, палити, і навіть робити кальяни.

"Якщо до нас в кімнату зайшла б "коменда" або хтось інший, і побачила кальян або навіть обігрівач якийсь, вона б просто взяла і забрала його, тому що у нас це заборонено", – згадує Наталя.

Але в офіційній відповіді КПІ розповів, що користуватися електроприладами у них взагалі не заборонено, аби це не порушувало правил пожежної безпеки. Інша студентка каже, що курити в гуртожитках дійсно не можна, а поверхами кожну годину навіть ходить охорона, яка стежить за порядком. Її роль досить умовна, але хоч якось за порядком вони стежать. Також на першому поверсі встановлені турнікети, і студенти можуть приходити до гуртожитку цілодобово, без будь-яких обмежень.

Щоправда, загальний стан гуртожитків досить поганий. Через дерев'яні вікна в кімнатах свистить вітер, гарячої води, як і ще багато де в Києві, немає, на кухнях прибираються не дуже добре, а раковини весь час забиті. Влад, який свого часу жив в гуртожитку КПІ, розповів нам, що в більшості кімнат ремонту немає, зате тарганів і іншої живності – хоч відбавляй, а на кухнях панує вічний безлад.

"На щастя, два роки тому гуртожиток потроху почало ставити пластикові вікна. На даний момент пластикові вікна стоять на нульовому і першому поверсі. Наш гуртожиток блочного типу, є блоки абсолютно нові, є такі, які ще чекають ремонту. На кухні часто буває забита раковина, смітників там ніколи не було. Про гарячу воду КПІшники вже давно слухають казки – її відключили, здається, в квітні, після цього вона з'явилася наприкінці серпня на два тижні і знову пропала. З приводу ремонтів в кімнатах – гуртожиток ними не займається, це справа самих студентів, але якщо кімната вбита, то тобі можуть наприкінці року не підписати обхідний і тобі доведеться робити ремонт. Але відремонтовані блоки іноді починають текти менше ніж за рік", – говорить студентка про гуртожиток №10.

Студенти розповідають, що єдиний плюс – це близьке розташування гуртожитків до самих навчальних корпусів. І, до того ж, дуже часто гуртожитки допомагають завести друзів. Але загалом умови для життя там не найкращі. Ремонти доводиться робити самим студентам, та й п'яних бешкетів в гуртожитках теж ніхто не скасовував.

НТУ

У Національному транспортному університеті гуртожитків не надто багато – всього п'ять. Можливо, саме тому тут в кімнатах проживає відразу по п'ять, а то й по шість осіб. Але один з плюсів – низькі ціни. Так, на сайті НТУ зазначено, що один студент за койко-місце повинен платити 350 грн на місяць.

"Найбільше мені подобається, що за такі умови ми платимо всього 2500 грн за семестр, інші за гірші умови платять набагато більше", – зазначає одна студентка.

Щоправда, кімнати там дуже маленькі. Ще одна студентка, яка вчилася в НТУ на юридичному, розповідає, що в кімнаті їх жило п'ять осіб, але з часом одну дівчинку відселили і їх залишилося четверо.

"Вперше побачивши свою кімнату в гуртожитку, подумала: "І тут ми житимемо вп'ятьох? Ми ж на голові один у одного сидітимемо". Але минув час і з усім звиклися. Просто було незвично, що в такий за величиною кімнаті, як моя вдома, може поміститися 5 осіб, і ще буде де покрутити гімнастичний обруч. Тепер я звикла до гуртожитку, хоча спочатку це все здавалося катастрофою. Купа людей з різними характерами і звичками, іноді навіть доходило до конфліктів", – зазначає інша студентка.

Дівчата розповідають, що всіма електроприладами їм доводилося користуватися потайки. Комендант робив позапланові перевірки і постійно відбирав чайники, обігрівачі, мікрохвильові печі, та ще й постійно погрожував виселенням.

Студентка з гуртожитку №3 каже, що у них в коридорах завжди прибрано, і, якщо порівняти з тим, що твориться в гуртожитках інших університетів, – це небо і земля. Та ж історія і з кухнями – там постійно проводять прибирання, все миють і намагаються підтримувати порядок.

"Щоправда, бувають такі персони, які самі ж цю чистоту псують. Свині, що сказати. Взимку у нас досить тепло. Але це залежить, знову ж таки, від поверху. Приблизно два роки тому керівництво проводило косметичний ремонт в блоках в санвузлах. Як по мені, тепер вони стали набагато краще виглядати, тому що раніше стіни були такого темного кольору, що кращої атмосфери для депресії і не знайти", – коментує ситуацію студентка.

Вона також розповідає, що на кухнях не тільки чисто, але є і газові плити, урни для сміття, тому ніяких перешкод для готування їжі немає. Природно, студентів НТУ не обійшла стороною проблема з тарганами. Хоч їх і постійно труять, вони повертаються знову і знову.

Студенти НТУ позитивно відгукуються про своїх гуртожитки, незважаючи на те, що в їхніх кімнатах тотальне перенаселення. Чистоту в гуртожитках намагаються підтримувати, а проблем з комахами не більш, ніж скрізь.

НАУ

Про гуртожитки Національного авіаційного університету можна говорити довго. У НАУ є 11 гуртожитків. Ціни тут не дуже відрізняються від інших університетів: так, за одне ліжко-місце в різних гуртожитках доведеться заплатити від 520 до 562 грн. Щоправда, в НАУ всі гуртожитки переважно коридорного типу, і всього в кількох є блокова система. Але, як вже показує практика, ціни, які затверджуються і вивішуються на офіційному сайті, часом відрізняються від тих, що існують в реальному житті.

Відсутність гарячої води, таргани, клопи, щури, прорвані труби – все це, за словами студентів, давно стало невід'ємною частиною НАУвських гуртожитків. Для тих, хто живе в гуртожитках №3 та №4, є додатковий бонус у вигляді нічного клубу, який розташувався прямо під вікнами.

Оскільки майже всі гуртожитки тут коридорного типу, сюди додаються ще й вічні проблеми з душем і санвузлом. Душ, наприклад, в гуртожитку №4 був один на всі поверхи, тому нескладно уявити, в якому він був стані. Ще одна проблема – нестача меблів. Все ті ж чотири-п'ять осіб в кімнаті і один стіл на всіх. Причому випросити додаткову меблі взагалі не представлялося можливим.

"На першому курсі вас розміщують по п'ять осіб в кімнаті. Кімнати не розраховані на таку кількість людей, банально не вистачає меблів для всіх – столів і стільців. Якимось магічним чином треба було поділити чотири відділення шафи на п'ять чоловік, так само і з тумбочками при ліжках. До проблеми перенаселення можна віднести і постійні черги в душ. Жіночий душ один на весь гуртожиток, ще й перебуває на першому поверсі. У душі близько 8-10 кабінок, які, звісно, не зачиняються. Для того кількості людей, які проживали в гуртожитку, цього просто не вистачало", – ділиться спогадами колишня студентка факультету журналістики Оля, яка жила в гуртожитку №4.

Те, що в кімнатах не вистачає меблів, а для того, щоб нормально жити, потрібно зробити ремонт – це проблема не тільки гуртожитків коридорного типу, в блокових гуртожитках ситуація також. Оля розповідає, що заселитися без попереднього міні-ремонту було неможливо.

"Коли я селилася, ми з батьками першого дня переклеювали шпалери і фарбували стелю. У кімнаті був холодильник, який виявився неробочим – довелося купувати самим. В кімнатах погана проводка, вона постійно замикала, горіли розетки. Взимку дуже холодно, доводилося привозити обігрівачі, які, знову ж таки, палили розетки", – говорить Оля.

Також в НАУвських гуртожитках стандартна проблема з трубами і водою. Причому гарячої води тут немає навіть тоді, коли вона є в усьому іншому Києві. У туалетах і в душах труби постійно прориває і затоплює цілі поверхи. Олег, який жив в гуртожитку №11, зазначає, що часто бувало таке – зайдеш до душу, гаряча вода ще начебто є, а через кілька хвилин пропадає. Або ж пропадає відразу і холодна вода.

На загальних кухнях хоч і прибирають, але дається взнаки брак простих речей – наприклад, в гуртожитку №4 не було урн, а все сміття кидали до пакета, який лежав на столі. До вечора вже вся кухня була завалена цим сміттям, а таргани і зовсім почувалися як вдома.

Досить часто НАУ опиняється в центрі скандалів: то в гуртожитку нападуть на дівчину прямо в душі, то біля входу до гуртожитку поріжуть хлопця. Причому охорона, за словами студентів, налаштована досить дивно – студента після 12 ночі вони до гуртожитку не пускають, а ось якісь незрозумілі сторонні особи, які і здійснюють напади – проходять спокійно.

"На першому поверсі у нас чергували вахтери, але їх максимум – це не пустити тебе до гуртожитку, коли ти запізнилася на 15 хвилин (гуртожиток закривався опівночі). Зате вони спокійно пропускали незнайомих чоловіків. Один раз такий невідомий спокійно пройшов через вахтера і пішов прямо до жіночого душу, який знаходиться на 1-му поверсі, де напав на дівчину. Неодноразово були випадки крадіжок з кімнат, двері в кімнати слабкі, тому їх вибити взагалі не становило проблем", – розповідає Оля.

Ми розпитали юристів, наскільки законно те, що вахтери не пускають студентів до гуртожитків. Як виявилося, так чинити у них немає ніякого права. Так, Андрій Вовк, адвокат, керуючий партнер АО "Вовк і партнери", в коментарі сайту "Сегодня" пояснює, що прохід до гуртожитку не повинен суперечити нормам Конституції, а саме гарантованій свободі пересування та вільному вибору місця проживання.

"Студенти мають право заходити до гуртожитку в будь-який зручний для них час. Відмова пропустити студента до гуртожитку порушує права людини", – заявляє Андрій Вовк.

Він додає, що право студентів на цілодобовий доступ до гуртожитку регулює стаття 127 Житлового кодексу, Цивільного кодексу України; закон України "Про вищу освіту"; Положення про гуртожитки, затверджене наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 квітня 2015 № 84, а також внутрішні правила проживання в гуртожитку, які розробляють і затверджують деканати або ректорати.

"Всі правила і положення не можуть суперечити законам, тому навчальний заклад не може видавати положення для обмеження студента в часі користування житлом. Вахтер зобов'язаний відкрити студенту двері незалежно від того, коли він прийшов, про це йдеться в листі Міністерства освіти від 31 жовтня 2017 року", – підсумував адвокат.

Ми розповіли далеко не про всі київські вузи і їх гуртожитки, але названі проблеми однакові на кожному кроці. Погані ремонти, сміття, бруд і шкідники – це невід'ємна частина вузівських гуртожитків. Так, багато в чому порядок залежить і від самих студентів, які не прибирають у своїх кімнатах, залишають безлад на кухні і не розуміють, що сміття потрібно виносити частіше, ніж раз на місяць. Але також багато мінусів і в роботі самих адміністрацій гуртожитків. Плановий ремонт, дезінсекція та дератизація відбуваються швидше на паперах, ніж в житті. Це системні проблеми, які ніхто навіть не береться вирішувати. Та й ціни в київських гуртожитках теж не можна назвати низькими, особливо якщо врахувати умови життя в деяких з них.

Для студентів гуртожиток – це щось з розряду ініціації і вступу у доросле життя. Деякі згадують свої студентські роки з приємною ностальгією, але повернутися до розсадника клопів і тарганів не хоче, напевно, ніхто.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти