За крок до кризи? Що буде з українською економікою 2022 року

Прогнози відновлення української економіки та її розвитку у 2022 році все ще залишаються під знаком питання. Експерти досить обережно ставляться до своїх оцінок економічного розвитку у майбутні роки.

Згідно з четвертим варіантом консенсус-прогнозу на 2022 рік, опублікованим на сайті Мінекономіки, головну роль у розвитку економіки відіграє фактор подолання пандемії COVID-19 як у світі, так і всередині країни.

Наразі, зважаючи на появу нових штамів вірусу, швидкість та масштабність проведення процесу вакцинації, це доповнює тривалість та складність постковідного відновлення на території держави.

Зростання ВВП

Експерти очікують на зростання ВВП у 2022 році на 3,6%. Такий рівень ВВП зумовлений зменшенням інвестицій в Україну. Хоча, незважаючи на це, за темпами вони перевищуватимуть майже усі елементи попиту (що також матимуть позитивну динаміку зростання).

На думку експертів, у 2023-2024 роках темпи економічного зростання України матимуть тенденцію до прискорення. Консенсусна оцінка зростання ВВП у 2023 році становить 3,4% та 4% у 2024 році.

Інфляція

Експерти схиляються до високої ймовірності перевищення інфляцією цільового рівня Національного банку (5,0%) на тлі поступового відновлення економічної активності у 2021 році. Консенсусна оцінка інфляції на 2022 рік буде на рівні 6,6%.

Рівень безробіття

У прогнозі експерти зазначають, що ділова активність зросте, відповідно збільшиться потреба в робочій силі. Попри це, ситуація на ринку праці залишатиметься складною, а рівень безробіття не вийде на допандемічне значення.

У 2022 році рівень безробіття (за прогнозами) серед населення 15-70 років становитиме 9%.

Ринок праці

Середньомісячна заробітна плата, за прогнозами, становитиме 15 778 гривень.

На ринку праці в Україні пандемія та карантинні обмеження здійснили революцію, зміцнивши позиції віддаленої роботи та розширення різних її варіантів. По-перше, пандемія COVID-19 дала шанс віддаленій роботі довести свою ефективність.

По-друге, дистанційний менеджмент дозволив скоротити витрати на утримання офісів і відмовитися від бізнес-подорожей на користь онлайн-зустрічей.

Підприємства, зокрема ІТ-сфери, фінанси, страхування, консалтинг, а також онлайн-торгівля товарами та послугами тощо, зможуть відмовитись від постійних офісів, оскільки реалізовувати посадові обов’язки працівника буде можливо в режимі "онлайн".

Недолік — велика кількість виробничих підприємств України, яким такий варіант роботи не підходить, змушені будуть максимально скорочувати витрати та оптимізувати внутрішні процеси з урахуванням нової пандемічної та постпандемічної реальності.

Корупція

Збереження високого рівня корупції — єдиний внутрішній чинник, оцінки якого не змінюються впродовж останніх років. Наразі цей показник займає першість серед високих інтегральних оцінок — 9 з 10 у 2022 році.

З роками його оцінка послаблюється. Оцінка 8 у 2023 році та 7 у 2024 році.

Внутрішні ризики

Серед внутрішніх ризиків, що вплинуть на розвиток економіки, варто виділити:

• збереження низької кредитної активності комерційних банків у реальному секторі;
• недостатньо швидке проведення реформ;
• значне підвищення тарифів ЖКГ для населення;
• дефіцит коштів в економіці, що гальмуватиме розвиток на шляху відновлення економічної активності;
• стагнація світової економіки;
• стрімке посилення трудової міграції за кордон;
• повне припинення транзиту російського природного газу територією України (експертами оцінено як менш значимий ризик).

Зовнішні ризики

Найбільш значущими серед зовнішніх ризиків виявилися:

• посилення гібридних загроз національній безпеці України, зокрема й активне військове протистояння на сході країни;
• транзит природного газу з Російської Федерації територією України в обсягах, значно менших, ніж визначено Угодою;
• суттєве зростання цін на світових енергетичних ринках.

Держбюджет 2022 року

Ніхто краще не розповість про майбутнє економіки України, як ухвалений зовсім нещодавно бюджет на 2022 рік.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, гроші до бюджету будуть надходити внаслідок:

• податку на прибуток підприємств – на 21 мільярд гривень;
• вітчизняного ПДВ – на 13 мільярдів гривень;
• імпортного ПДВ – на 6,5 мільярда гривень;
• акцизного податку – на 2,7 мільярда гривень;
• екологічного податку – на 1,7 мільярда гривень;
• зростання рентної плати за користування надрами природного газу та нафти на 24 мільярди гривень.

Загалом видатки держбюджету сягають 1 трильйона 521 мільярда гривень, а доходи – 1 трильйона 332 мільярдів гривень. Водночас граничний обсяг дефіциту був збережений на рівні 3,5% ВВП.

У документі враховано зростання зарплат медикам, забезпечення житлом ветеранів, збільшення стипендій студентам, зростання видатків на інклюзивну освіту, продовження масштабної цифровізації населення та підготовка до всеукраїнського перепису населення, розвиток інфраструктури забезпечення потреб сектору безпеки та оборони та інші важливі витрати.

Раніше "Сьогодні" писав, чому для деяких українців ціна газу становить понад 46 грн за куб.

Також ми розповідали, що буде з цінами на житло наступного року.