Талони, можливо, використовуватимуть на соціально значущі продукти / Фото: уніан, Колаж: Сьогодні
Безпрецедентне зростання цін на енергоносії, як наслідок цього — на продукти, спонукають владу подумати над впровадження продуктових талонів, що видаватимуть соціально незахищеним верствам населення.
"Сьогодні" зібрав думки експертів та розібрався, в чому плюси та мінуси вищезгаданої ініціативи.
Впровадження ідеї, за словами уряду, дещо стабілізує ситуацію в країні. Адже теперішнє зростання цін — не межа. Поки (на період карантину) підвищення вартості продуктів стримує державне регулювання цін на десяток позицій. Фіксована вартість у молока, хліба, круп та олії, загалом, у соціально значущих продуктів.
Переваги системи
В ідеалі переваги системи полягають в постійному пошуку шляхів (з боку влади) для вирішення проблем, повʼязаних з нестабільною ситуацією в країні. Так, ціни зростають, і за великим рахунком, на все. Основною причиною, яку називають в Офісі президента, стало підвищення вартості енергоносіїв та сировини і своєю чергою цін на продукти.
Тож соціально незахищені верстви населення отримають цей мінімальний захист з боку влади, а це вже підвищує довіру до неї, а також, в якомусь плані, матеріальне становище українців.
Згадаймо, як генеральний директор корпорації АТБ Борис Марков у Facebook спрогнозував можливе зникнення на певний період з полиць магазинів соціально значущих продуктів, оскільки максимальна торгова надбавка на їх роздрібні ціни у розмірі 10% не покриває витрати операторів ринку на логістику, сезонне списання та інші операційні послуги.
Влада ж переконана, що продуктові талони стимулюватимуть внутрішній ринок та сприятимуть покращенню ситуації у виробників всередині країни.
Таку ж думку висловила економічний експерт Тетяна Острікова в коментарях під вищезгаданим постом. Вона зазначила, що грамотне впровадження програми карток на продукти в Україні матиме більш позитивний вплив на виробників, ніж фіксована вартість цін на соціальні продукти. Як приклад вона навела систему у США та запропонувала, як краще втілити це на практиці, щоб від цього виграли всі.
"Існують різні способи забезпечити незаможних громадян необхідними продуктами. Серед них — досвід США: виплати сум на спеціальні платіжні картки, якими можна розрахуватися в сертифікованих магазинах і ярмарках. Серед них — компенсація (часткова) виробникам продуктів вартості енергоресурсів, щоб стримати зростання цін. Податки скасувати на операції з продажу таких продуктів, врешті-решт..." — написала вона.
За таких умов запровадження талонів на продукти можна вважати позитивною ініціативою для обох сторін: як для українців, що входять до соціально незахищеної групи населення, так і для виробників товарів, а в свою чергу — торгових мереж.
Зауважимо також, що впровадження талонів планується не подібно системі Радянського Союзу, необхідність якої була викликана дефіцитом продуктів харчування, а за прикладом food stamps США, що також можна вважати позитивним моментом ініативи. Адже подібна система існує на практиці, і завдяки цьому ми здатні оцінити всі її нюанси.
Недоліки системи
Серед недоліків системи можна виділити і так всім відомий: якщо реалізацію програми запустять саме через "Дію", то в багатьох людей, що відносяться до соціально незахищених верств населення (для кого і планують впровадити талони), не буде можливості повноцінно користуватися привілегією. Чому так трапиться?
Велика кількість з цієї групи українців не мають смартфонів або ж не знають навіть, як користуватися застосунком, комусь невідомо навіть про його існування. Мова йде про нестачу грошей на купівлю продуктів, не говорячи вже про смартфони.
Ще одним каменем спотикання може стати дороговизна програми. Чимало експертів вже висловилися з цьго приводу. Наприклад, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин заявив, що багатьом українцям такі картки допомогли б, однак він сумнівається, що держава матиме достатньо грошей на фінансування "продуктових карток", адже в країні дефіцит бюджету.
За його словами, потрібно виділити як мінімум 50 млрд грн на продукти, і це за дефіциту бюджету в 188 млрд грн.
За нашими нескладними підрахунками, державі на це потрібно 16,7 млрд грн. Проте ця цифра надто занижена, оскільки рахували ми один талон на одне домогосподарство. А згідно з кількістю продуктів, що до нього входять, та кількістю людей в одному домогосподарстві, таку суму варто збільшувати у кілька разів.
Міністр соціальної політики України Андрій Рева розповів OBOZREVATEL про ще одну можливу проблему: кому давати подібні талони.
Він заявляє, що домогосподарства, що отримували субсидії (а їх 20 тисяч) показували нульові доходи і водночас купували автомобілі й квартири.
"40% економіки перебуває у тіні. Як можна визначити, кому потрібна допомога реально? Крім того, хто буде цим займатися, хто видаватиме ці талони? Тут дуже багато питань, і я не уявляю, як можна щось подібне запровадити у нас", — каже Рева.
Загалом, кінцевий вигляд, функціонал тощо продуктових талонів ще невідомий. Ініціатива Кабміну перебуває лише на громадському обговоренні.
Продукти, що подорожчали найбільше у 2021 році
Порівняно з 2020 роком, продукти дорожчали дуже швидко: на 10,8% за 2021 рік проти 2,7% за 2020-й. Для порівняння: 2020 року були практично стабільними ціни на більшість щоденних продуктів: хліб, яйця, м'ясо, олію, молочку.
Ціни на три види товарів помітно відірвалися від середніх значень. Це цукор (+61,5%) за рік, у грошах подорожчання близько 10 грн/кг, соняшникова олія (+57,7%), у грошах – майже 20 грн/л, та курячі яйця (47%), або понад 10 грн за десяток. До речі, 2020 року ціни на ці три продукти теж були в топі: за цукром зростання на 48%, за олією – на 22%, за яйцями – на 30%.
Довідково: у січні 2020 року цукор коштував 14 грн/кг, олія – 34 грн/л, яйця – 21 грн/десяток.
Майже в 1,5 раза більше за середню інфляцію подорожчали за 2021 рік хліб та хлібопродукти. Не викликає особливих нарікань лише підвищення вартості алкоголю та тютюну на 9,8%.
Подібні ініціативи карток на продукти діють у США, Бельгії, Франції та інших країнах світу. Кожна має свої особливості та сферу застосування.
Раніше ми також писали, що з полиць АТБ та деяких інших торгових мереж можуть зникнути соціальні продукти. До їх переліку входять: хліб, цукор, гречка, яйця, масло тощо.