Попри рекордний врожай, хліб в Україні подорожчає

Незважаючи на те, що цього року Україна очікує на рекордний врожай ранніх зернових культур, зокрема, пшениці, на світовому ринку існує дефіцит якісного зерна.

Пропозиція на ринку обмежена, що провокує зростання цін.
Оскільки Україна традиційно експортує приблизно 70% обсягу врожаю, внутрішні ціни повністю залежать від кон'юнктури зовнішнього ринку. Отже, восени українцям слід очікувати зростання цін на хліб.

Причини зростання цін на зерно

Цьогорічні ціни на продовольчу пшеницю в Україні зросли через шалений попит на зовнішніх ринках, який був зумовлений рядом причин. Деякі країни через несприятливі погодні умови (зокрема, посуха в США, Росії тощо) не зібрали очікуваної кількості зерна, або зерно нового врожаю було некондиційним. Тому продовольча пшениця з високим вмістом протеїну вже подорожчала до понад 300 доларів за тонну і, можливо, ця тенденція продовжиться. Отже, через подорожчання сировини восени хлібопекарські підприємства будуть змушені коригувати ціни хлібобулочних виробів у бік здорожчання.

Як розповів "Сьогодні" президент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко, внутрішні ціни на зерно в Україні, яка є потужним експортером, повністю залежать від кон'юнктури зовнішнього ринку.

"Сьогодні всі країни роблять стратегічні запаси зерна, в тому числі продовольчої групи. Ринок має достатньо грошей, світова економіка "перегріта" доларами, в тому числі ми спостерігаємо інфляцію долара. І сьогодні ціна на пшеницю формується не на фермерських господарствах, які її вирощують, а на світових фондових біржах і фермери нині орієнтуються на ціну в порту", – сказав Дученко.

За його словами, з одного боку високі ціни на зерно є позитивним фактором з погляду заробітку держави за рахунок надходження валюти, заробітку трейдерів та фермерів, однак для кінцевого споживача хлібної продукції це не буде фактором її подешевшання.

Рекордний врожай має зберегти баланс ринку

Уряд звітує про небувалий врожай зернових та зернобобових культур цьогоріч. За офіційними даними, вже намолочено ранніх зернових і зернобобових близько 45 млн тонн. Загалом, згідно з даних Міністерства АПК, українські аграрії планують зібрати близько 85 млн тонн зерна і прогнози щодо ранніх зернових дуже добрі.

"По пшениці прогноз хороший: порядка 32 млн тонн мають зібрати. Орієнтовно 60% – це буде продовольча пшениця, 40% – фуражна", – сказав Дученко.

За його словами, виходячи з цих показників, виникає така ситуація, що на внутрішньому українському ринку (крім того об’єму, що буде прописано у меморандумі для експорту) має залишитися близько 5 млн тонн продовольчої пшениці.
За словами Дученка, із очікуваних 32 млн тонн пшениці, продовольча пшениця складе близько 19 млн тонн. При об’ємах експорту продовольчої пшениці у 14,2 млн тонн, як прописано у попередньому меморандумі, баланс на ринку України буде збережно.

Як подорожчання сировини впливає на ціну хлібу

За словами Дученка, в собівартості хліба простої рецептури борошно займає близько 40%.

"Станом на вересень місяць, наші борошномельні підприємства, закуповують зерно на 27% дорожче, ніж станом на вересень 2020 року. Наприклад, якщо взяти київський регіон, зерно пшениці другого класу коштує 7900 гривень за тонну", – каже він.

За словами Дученка, якщо ця тенденція зберігатиметься, немає впевненості, що найближчим часом борошно не подорожчає ще більше, адже сьогодні фермери змушені продавати зерно трохи дешевше, щоб оперативно отримати обігові кошти на завершення збору врожаю.

"Я не виключаю, що десь до весни той врожай, який буде залишатися для внутрішнього ринку, не буде коштувати більш 10 тис. грн за тонну. Це все дуже важко спрогнозувати, адже впливає і світовий ринок и наша внутрішня інфляція", – каже Дученко.

Він також нагадав, що окрім вартості борошна, на кінцеву ціну хлібобулочних виробів впливають ціни на цукор та олію, а ці продукти за рік значно подорожчали, не кажучи вже про подорожчання енергоносіїв та паливно-мастильних матеріалів, які теж є складовою собівартості.

"Якщо ми говоримо про газ, без якого випікати хліб неможливо, то від вересня 2020-го до вересня 2021 року він подорожчав у 4 рази; сьогодні ми бачимо світові рекорди ціни на газ, тобто спрогнозувати, яка буде далі ціна на енергоносії, дуже важко", – каже Дученко.

Тому, за його підрахунками, нині в Україні є всі об’єктивні складові, щоб говорити про подорожчання хлібної продукції на 15% до кінця поточного року.

Додаткові фактори тиску на ринок хліба

Ще одним із важливих факторів впливу на собівартість хлібної продукції Дученко назвав важкі умови, у яких опинився хлібопекарський ринок в період нещодавніх карантинних обмежень. Зокрема, він звернув увагу на додаткові заходи санітарної безпеки, пов’язані з упаковкою харчової продукції, а також видатки, пов’язані з транспортною логістикою.

"Ми працювали в умовах локдауна, коли не працював транспорт, повністю організовували транспортне забезпечення працівників, збирали людей по селах та містах… введуть черговий локдаун – така ж сама буде ситуація", – сказав він.

При цьому Дученко підкреслює, що існуючий внутрішній конкурентний ринок між виробниками хлібної продукції буде стримувати значне зростання цін на хліб і, за оптимістичним сценарієм, він не повинен подорожчати більш ніж на 5-10% до кінця цього року.

"Ми між собою конкуруємо за нашого покупця, який сьогодні обмежений фінансово, купівельна спроможність, на жаль, низька. Це – стримуючі фактори для того, щоб ціни на хлібну продукцію переглядалися мінімально – до кінця року максимум на 5-10%", – резюмував Юрій Дученко.

Як вже писав "Сьогодні":

• в Україні ціна на продовольчу пшеницю виросла на 15% порівняно з минулим роком і тепер коливається в межах 8-8,5 тис. гривень за тонну. А на фуражну – у межах 7,3-8 тис. грн за тонну.
• врожайність зернових культур у 2021 році зросла на 18% порівняно з минулим роком. Станом на 19 серпня, аграрії зібрали понад 31 мільйон тонн зернових, а це на 11% більше, ніж за весь період попереднього року.
• 18 серпня прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду заявив, що урожай зернових у поточному році може стати рекордним.