Чому я за "вишку"? ТОП-4 причини, заради яких варто йти вчитися

Продукт, в який дійсно не варто шкодувати інвестицій, – це освіта. В наш індустріальний час, період постійних криз це особливо актуально.

Мене звуть Уляна, і я розповім вам інсайти, що виділила особисто для себе в період навчання та після нього. Вони точно стануть корисними для вас чи ваших дітей

Спойлер: я переконана, що вища освіта – необхідна складова кожної свідомої людини, отримавши відповідні знання, вона може називати себе експертом в тій чи іншій сфері. Проте я ніколи не засуджувала людей, що вважають інакше, і вам не раджу, бо доля істини в цьому є (що підтверджено опитуваннями міжнародних компаній та їх досвідом).

Чому? Цьому є доволі прості пояснення. Але розпочнемо ми з переваг, що я виділила для себе в період навчання та після нього.

Фундамент впевненості та самоповаги

Вища освіта та постійне перебування в соціумі з високоосвіченими людьми стає підвалинами формування вас як особистості, допомагає реалізувати свої прагнення, ідеї, цілі. Таким чином ви розширюєте кругозір та стаєте носієм дійсно авторитетних думок, що засвоїли від науковців з досвідом та визнанням.

Проте є і інший бік цього – більшість українців вважають якість нашої освіти низькою чи посередньою. Як передає Укрінформ, згідно з опитуванням, проведеним Інститутом соціальної та політичної психології НАПН спільно з Асоціацією політичних психологів України, лише 9,7% українців високо оцінюють нашу освіту. На думку 51,6% опитаних, якість освіти є середньою, чверть (24,6%) вважає її низькою.

Диплом як знак якості

Поки для влаштування на роботу більшість роботодавців розглядають кандидата, який має вищу освіту.

Але найпримітніше те, що тенденція йде на спад. Приміром, за даними LinkedIn, найпопулярніші працедавці більше не вимагають дипломів у своїх працівників для влаштування на роботу. За словами голови компанії Apple Тіма Кука, близько половини його співробітників не мають вищої освіти.

А Google взагалі створив власну навчальну базу, що в якійсь мірі протиставляється рівню університетської освіти. Щоправда, вчитися там потрібно не 4 роки, а пів року, і орієнтація здебільшого на ІТ-напрямок, дизайн, управлінську сферу.

Як колишній управлінець, скажу з власного досвіду: приймаючи людей на роботу, особливої уваги на освіту я не звертала (хоч і часто, через власні переконання, можу дискримінувати людей за цією ознакою). Особистість пізнається на співбесіді та після кількох днів стажування, інколи її знання набагато глибші, ніж дає той чи інший навчальний заклад.

Зрештою, я зрозуміла одне: основна перевага для роботи – це попередній досвід та теперішні вміння чи перспективи, а не сам факт наявності диплома.

Софт скілз та критичне мислення

До цього списку варто додати багатозадачність. Дійсно, поєднуючи навчання з роботою, а роботу із саморозвитком, людина виробляє один з найважливіших навичків – функціональність. А від цього відгалужується і критичне мислення, і вміння бачити ситуацію наскрізно, і кристалізація лідерських якостей.

Будемо бідні?

Люди, що мають нижчий рівень освіти, живуть дещо бідніше, ніж ті, хто отримав вищу. Теза не моя, а висновок з дослідження Центру П`ю.

Згідно з ним, 22% людей віком 25-32 років, які мають лише диплом про середню освіту, живуть у бідності порівняно з 6% молоді, які здобули вищу освіту. Ці тенденції стають ще яскравішими у сучасному світі: 1979 року лише 7% осіб без вищої освіти жили в бідності.

Думка роботодавця

Цікаву думку у своєму блозі висловила генеральний директор HeadHunter. Вона зазначила, що якісна вища освіта дає навички, а не сухі знання. За словами Олександри, вона дає базовий етикет професій.

"Я бачу приклади сотень журналістів, які не мають освіти і припускаються жахливих помилок – етичних і не тільки. Ця освіта занурює тебе в грамотне середовище (це ком’юніті надважливе для гарної кар’єри). Ця освіта вчить навчатися. А ще краще – пожити в гуртожитку/кампусі (навички життя підключаться)", — сказала гендиректорка HeadHunter.

Не робота, а каторга?

48% українців задоволені своєю роботою, а 45% не влаштовує їхня зайнятість. При цьому частка задоволених чоловіків більша, аніж жінок.

Так, серед чоловіків частка задоволених – 51%, незадоволених – 41%, а серед жінок – 47% та 48% відповідно.

Цей показник залежить також і від віку людини. Наприклад, дослідження показало:

• 88% осіб віком 19-23 роки цілком задоволені своєю роботою;
• 47% осіб віком 24-30 років незадоволені;
• кожного другого віком 31-40 років влаштовує зайнятість;
• 48% осіб віком 41-60 років незадоволені роботою;
• 39% осіб віком 51-60 років задоволені;
• 55% старших за 60 років влаштовує їхня зайнятість.

Нагадаємо, що рівень безробіття в Україні 2022 року збільшиться і в середньому становитиме 10% від працездатного населення.

Раніше ми також розповідали, що змушує українських лікарів їхати до Німеччини, та які там умови праці.