Як витягти Україну з енергетичної кризи / Фото: Колаж: Сьогодні
Українська енергетика сьогодні зіткнулася з низкою різних проблем, наприклад, питанням імпорту електроенергії з Росії та Білорусі, подорожчання будь-яких енергоносіїв та, зрештою – вплив на екологію.
Про це у своєму виступі розповів гендиректор компанії ДТЕК Максим Тимченко, а "Сьогодні" зібрали для вас найголовніші тези.
Світ не справляється із глобальним потеплінням
Тимченко нагадав, що зараз у Глазго відбувається кліматичний саміт ООН і ця проблема стоїть на порядку денному.
Головна мета – не допустити, щоб потепління відбувалося більше ніж на 2 градуси щороку.
За словами гендиректора компанії, Україна взяла на себе серйозні зобов'язання у рамках цієї конференції:
- Декарбонізація до 2050 року (тобто зменшення викидів СО2 на 65% рівня 1990 року);
- Відмова від вугілля до 2030 року;
- Зниження викидів метану на 30% (один з найтоксичніших газів, що впливають на глобальне потепління);
"Втішно, що Україна стає у лідируючі позиції цих ініціатив, і це дуже важливий політичний сигнал на міжнародній арені. Є всі шанси стати лідером декарбонізації у Східній Європі", – сказав гендиректор ДТЕК.
Не варто забувати, що близько 60% всіх викидів належить до енергетики, тому виконання цих зобов'язань залежить від розвитку цього сектору.
"Повторюся, це перспектива не завтрашнього і навіть не післязавтрашнього дня, це вимагає десятки мільярдів інвестицій, але я вважаю, що якщо держава підтримуватиме і створюватиме для цього умови – це цілком можливо".
"Ренесанс" ядерної енергетики
Максим Тимченко зазначив, що високі ціни на газ та відстаючі темпи розвитку зеленої енергетики призвели до переосмислення ролі ядерної енергетики як частини "зеленого переходу".
"Для України це особлива увага, ви знаєте, наскільки для нас важлива ядерна енергетика, і я вважаю, що ми маємо активно вступити в цей діалог", – заявив Тимченко.
На його думку, Україні необхідно долучитись до розвитку новітніх технологій, таких як малий модульний реактор.
Синхронізація з Євросоюзом
У ДТЕК дуже раді, що уряд нарешті ставив у пріоритет синхронізацію української та європейської енергосистем.
За словами Тимченка, розпочати роботу із синхронізації у тестовому режимі вже наступного року – це цілком реально.
Таке об'єднання дасть Україні додаткові експортні можливості, посилить стійкість та надійність енергосистеми. Це також одна з обов'язкових умов повної інтеграції ринку.
"Проте доти, доки ми не наведемо лад у роботі наших ринків, говорити про перспективу синхронізації можна зі знаком "?" – зазначив гендиректор ДТЕК.
Підготовка України до осінньо-зимового періоду
На цей момент дефіцит вугілля на українських складах становить близько 2 млн тонн, а понад 8 ГВт потужності недоступно в системі через її аварійність та відсутність палива.
За словами Тимченка, до краху фінансової системи енергоринку спричинили кілька факторів.
На деякі, наприклад, безпрецедентне зростання цін на газ, вплинути неможливо, а от хронічне недофінансування та фінансовий дисбаланс, на думку Тимченка, це "заслуга" держави та регулятора.
Проблема полягає й у тому, що держава продає енергоресурси нижче за собівартість генерації енергії.
До чого це спричинило?
Тимченко пояснив, що така політика призвела до мільярдних боргів із зарплат і перед гравцями ринку. Цей дисбаланс у свою чергу призводить до того, що грошей на ремонт та інвестиції просто немає.
"Складно пояснювати, чому держшахти продають вугілля по 2150 грн/тонна. При тому, що з ринку є пропозиція купити по 3500-4000 грн/тонна. Ось я цілком чітко можу сказати: компанія ДТЕК готова запропонувати держшахтам за тонну вугілля 3,5 тис. грн".
Тимченко також заявив, що основною причиною нестачі потужності є зовсім не аварійність, а недоступне вугілля, газ та відсутність засобів для обслуговування складів тощо.
Вугілля тримають на складах?
Максим Тимченко заявив, що всі висловлювання про те, що ДТЕК навмисно створює дефіцит і ховає вугілля на складах, – це неправда.
За словами гендиректора компанії, рівень видобутку вугілля був приблизно однаковий починаючи з квітня. Водночас обсяг видобутку на державних шахтах сильно впав.
"Я повертаюся до питання, чому немає вугілля у державному секторі. Відповідь проста – у державному секторі немає грошей на видобуток вугілля. Чому ні? Тому що у нас штучна ціна на вугілля", – сказав спікер.
У зв'язку з виходом України з жорстких карантинних обмежень рівень споживання енергії різко зріс, що також посилило кризу в енергосистемі.
Імпорт електроенергії
Тимченко наголосив, що ДТЕК проти імпорту вугілля з Росії та Білорусі, оскільки вважає це рішенням, яке має певні наслідки.
"Ви всі знаєте, що електроенергія з Росії та Білорусі – це політичний товар, там немає ринкової ціни, вона формується виходячи зі спалювання російського газу по 175 доларів. Якщо ви вважаєте, що це ринковий підхід, то я вважаю, що ні."
Тому, на думку Тимченка, імпорт із РФ та Білорусі надсилає дуже неправильний ціновий сигнал ринку і не дає працювати вітчизняним виробникам, а також ставить Україну в залежність від північних сусідів.
Раніше "Сьогодні" писали про те, що буде, якщо Україна дозволить імпорт електроенергії з Росії та Білорусі.
А також розповідали, що Росія припинила ввезення до України енергетичного вугілля.