Українці почали отримувати квитанції з нарахованими штрафами за борги. Колаж: "Сьогодні"
У липні кияни, які мають борги з житлово-комунальних послуг, побачили в платіжних квитанціях за червень нові графи. Незважаючи на те, що карантин в Україні ще не закінчився, деякі підприємства – постачальники комунальних послуг стали нараховувати штрафні санкції за борги.
Сайт "Сегодня" дізнавався, що це за "пеня" та наскільки законні такі вимоги в період карантину.
За два штрафи за один борг
Киянка Наталя Д. заборгувала за гарячу воду в своїй двокімнатній квартирі трохи більше 1200 грн, за опалення – 3600 грн. У квитанції за червень вона виявила, крім звичайних рядків, нові графи: "Інфляційна складова боргу" і "3% річних". Окремо за гарячу воду і окремо – за опалення. За гарячу воду, крім боргу і поточних платежів, вимагали заплатити 13 грн, за опалення – 103 грн.
Наталя стверджує, що її сім'я – не злісні неплатники. Просто вона пенсіонерка, син через карантин залишився без роботи і до недавнього часу перебував на обліку в центрі зайнятості. Офіційну роботу так і не знайшов, перебивається підробітками. Проте поточні платежі сім'я намагається оплачувати. Ці 4,8 тис. за тепло і гарячу воду – єдиний борг. За субсидією не зверталися, оскільки раніше грошей вистачало. Сподіваються, що "чорна смуга" скоро закінчиться. Та й впевнені, що через сина в субсидії їм відмовлять.
І борг, і розмір "пені", за мірками Києва, – гроші невеликі. Але Наталя вважає неправильним, що їх почали нараховувати саме зараз. Адже карантин, начебто, ще не закінчився...
Чи мають право комунальники нараховувати пеню
У 2017 році був прийнятий новий закон "Про житлово-комунальні послуги", який знову узаконив такі міри покарання боржників, як пеня і штрафи за невчасну оплату послуг. У ст. 7 цього закону говориться, що споживачі зобов'язані "у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги оплачувати пеню в розмірах, встановлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг". Граничний розмір пені встановили в 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не вище 100% загальної суми боргу. Нараховувати пеню дозволили "з першого робочого дня, наступного за останнім вдень граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги".
Цей закон вступив у силу з 1 травня 2019 року. А норма про штрафи та пені – ще пізніше: з 1 листопада 2019 року.
Взимку 2020 року українці почали отримувати перші квитанції з нарахованими штрафами за борги. Але незабаром вибухнула пандемія коронавірусу. І в березні 2020-го, відразу після введення першого локдауна, Верховна Рада прийняла закон №530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19". Стаття 2 Прикінцевих положень цього закону говорить про те, що нараховувати та стягувати неустойку (штрафи, пеню) за борги по житлокомпослуг заборонено "на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних з поширенням коронавирусной хвороби (COVID-19), і протягом 30 днів із дня його скасування".
Саме завдяки цим пунктом протягом усього карантину боржники не отримували штрафів, відключень і загроз виселення з житла за борги по комуналці.
9 червня влада повідомила, що всі області України перейшли в "зелену зону". Однак чи означає це, що карантин відмінено?
В постанові Кабінету міністрів №1236 від 9 грудня 2020 року чітко записано, що карантин в Україні продовжений до 31 серпня 2021 року. Хоча "з 17 червня 2021 року на території України встановлюється "зелений" рівень епідемічної небезпеки".
Отже, нараховувати штрафи і пеню за прострочення з комунальних платежів комунальники не мають права досі.
Чому з'явилися додаткові платежі?
Треба визнати, що ні слова "пеня", ні слова "штраф" в комунальних платіжках немає.
Ми подзвонили в Центр комунального сервісу по телефону (044) 247-40-40, і там підтвердили, що боржникам стали нараховувати "інфляційну складову боргу" і "3% річних" з 1 червня. Ці суми скромно називають "нарахуваннями", а не "пенею" або "штрафними санкціями".
На питання, чому боржникам почали нараховувати штрафні суми, оператор відповіла: "Карантинні обмеження нині зняті". Однак уточнити, на підставі яких документів вони зняті, не змогла. Навіть після консультації з кимось із фахівців свого відомства. Тільки повідомила, що ці "нарахування" регулюються ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згадана стаття називається "Відповідальність за порушення грошового зобов'язання". У ній говориться, що "боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом".
Тобто теплоенерго замість відносин "постачальник послуги – споживач послуги" просто назвало себе "кредитором", а споживача – свідомо "боржником". І таким чином знайшло лазівку, як обійти пряму заборону на виставлення додаткових платежів за житлово-комунальні борги.
На сайті відомства спеціальних повідомлень про початок додаткових нарахувань ми не виявили. Однак у повідомленні про введення "рекомендованого авансового платежу" опублікована платіжка з новими графами – про "інфляцію" і 3%.
А також міститься приписка, що "КП" Київенерго "використовує всі наявні в правовому полі методи роботи з боржниками від реструктуризації боргу до стягнення заборгованості в примусовому порядку виконавчими службами за судовими рішеннями".
Однак прізвище киянки, чию історію ми описували вище, в реєстрі боржників відсутній. Повідомлення з суду їй також не приходило.
"Вони не повинні робити таких нарахувань. Наскільки мені відомо, "інфляційна складова" – це частина вимоги за будь-яким судовим спором. Тобто має бути якесь рішення суду. Це передбачено Цивільним кодексом України. Платити потрібно, тільки якщо є рішення суду і в ньому передбачена ця інфляційна складова. А якщо такого рішення немає, я не можу рекомендувати платити цю інфляційну складову", – говорить експерт із питань ЖКГ Андрій Никончук.
У той же час співробітниця кол-центру з Центру комунального сервісу запевняє, що додаткові нарахування йдуть просто по факту боргу, а не за рішенням суду.
"Це не за рішенням суду. Якщо є борги за станом на 1 червня, то вже в квитанції йдуть ці нарахування. Для цього не потрібне рішення суду", – заявила вона.
На жаль, українські споживачі житлово-комунальних послуг продовжують залишатися беззахисними перед підприємствами-постачальниками. Закон, зрозуміло, дозволяє їм звертатися в суд. Однак в більшості випадків українці вважають за краще платити за несправедливо нараховані платежі, а не затівати довгі, заморочливі і не безкоштовні судові розборки.
За даними Укрстату, борги українців за комунальні послуги станом на 1 червня 2021 року підбираються до 69 млрд грн. Найбільша заборгованість – за газ: понад 26 млрд грн. Загальний борг за тепло і гарячу воду – 22,7 млрд грн.
Раніше сайт "Сегодня" розповідав, що Мін'юст дозволив блокувати рахунки боржників за спрощеною процедурою .
У Мінсоцполітики запевнили тільки в тому, що через затримку субсидій штрафи нараховуватися не будуть .
Також ми розповідали про будинок, де жителі платять за житлово-комунальні послуги втричі менше, ніж у сусідньому будинку-близнюку.