/ Фото: Сьогодні
Заробітки українців продовжують зростати рекордними темпами, обганяючи зростання цін – у цьому впевнена Держслужба статистики України, що опублікувала свіжі розрахунки середніх зарплат по країні. А от в економістів – інша думка. Де істина, з'ясували "Сегодня".
Читайте також: Що буде із зарплатами, цінами, курсом долара та безробіттям у I кварталі 2022 року
Як змінилися зарплати
Як видно з даних Держстатистики, середня номінальна, тобто без урахування інфляції, зарплата по Україні у грудні 2021 р. склала 17 453 грн. Це більше порівняно з листопадовою зарплатнею на 3171 грн, або на 22% і більше, ніж у грудні 2020 року на 3274 грн, або на 23%. Очевидно, що таке велике середнє зростання заробітків за місяць можна пояснити виплатою працівникам премій та бонусів за підсумками року. У січні 2022 року зарплати виявляться на рівні листопадових 2021 року, або навіть нижче.
Більш показовою є середня за роком зарплата, тобто за січень-грудень 2021 року, яка дорівнює 14 017 грн. До січня-грудня 2020 року приріст становив 20,9% або 2426 грн.
Реальна, з урахуванням інфляції, зарплата збільшилася, за підрахунками Держстатистики, на 11,9%. Тобто середній українець тепер вважається багатшим, ніж він був рік тому, майже на 12%, або на 2900 гривень.
Що у регіонах
У розрізі регіонів зарплати виросли скрізь – від Києва, де вони традиційно найвищі – 26 759 грн (+22,7% або на 4947 грн порівняно із груднем 2020 року), до Кіровоградської області, де вони найнижчі – 13 331 грн (+17 % або на 1939 грн.). Тобто, у столиці платять працівникам удвічі більше, ніж у найнижчому оплачуваному регіоні.
Уточнимо: йдеться про заробітки без вирахування податків. На руки працівник отримує на 19,5% менше. У Києві чиста середня зарплата за підсумками грудня 2021 року – 21 541 грн, у Кіровоградській області – 10 731 грн.
Найбільше річне зростання зарплат у відсотках у Вінницькій області – на 26,3%, найменш зросли заробітки у Київській області – на 15,7%. В решті областей зарплати збільшились від 16,8% у Донецькій області до 26,1% у Миколаївській. Які зарплати у кожному регіоні – див. інфографіку.
Що у галузях
Порівняно з груднем 2020 року заробітки зросли за рік у всіх галузях. Це важливо, оскільки у 2020 році в одній із галузей – це громадське харчування та готельний бізнес – зарплати за рік зменшились через карантинні обмеження. Тут офіційні зарплати найнижчі – 9710 грн., але у відсотках вони збільшилися одразу на 42%.
Невеликі офіційні зарплати, крім готельного бізнесу та громадського харчування, у будівництві – 12 957 грн (+12%) та у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (аутсорсинг у сфері логістики, бухгалтерії, постачання тощо) – 13 406 грн (+14,8%). Вічні аутсайтери – освіта та охорона здоров'я – виявилися за підсумками року у трохи кращому становищі: середньому викладачеві платять 14 931 грн (+28,4%) середньому медику – 14 833 грн (+15,6%).
Найбільший за рік приріст зарплат в агросекторі – на 48%, або майже в 1,5 рази, до 16 042 грн.
Найвищі заробітки за підсумками року у банківській сфері – 31 271 (+36,9%), у IT-сфері – 29 963 грн (+32,5%) та у працівників держслужби та оборони – 26 924 грн (+18,9%).
Чому працівникам стали платити більше
Експерти назвали дві головні причини зростання зарплат.
Перша причина – посилюється трудова міграція.
"Дедалі більше українців їдуть на заробітки, люди без кваліфікації заробляють у Польщі 600 євро на місяць, а фахівці: верстатники, водії – 1000-1200 євро. Тому український бізнес змушений точково піднімати заробітки кваліфікованим спеціалістам, без яких виробництво просто перестане працювати", – каже президент Украналітцентру Олександр Охріменко.
Друга причина – зростання на 20% мінімальних зарплат із 1 січня 2021 року (до 6000 грн) та ще на 8% (до 6500 грн) з 1 грудня того ж року.
"Це пропорційно збільшило оклади по тарифній сітці у всій бюджетній сфері. Виросли і надбавки – за стаж, професіоналізм тощо", – пояснив член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Які заробітки враховує статистика
Експерти нагадали: дані Держстату із зарплати не враховують понад половину працівників в Україні. За офіційними даними, штатних співробітників 7,02 млн осіб із 16 млн зайнятих. Ще 2 млн. – приватні підприємці, яких статистика не враховує, тому що вони мають не зарплату, а дохід. Також не враховані через технічну складність, заробітки у структурах, де зайнято менше 10 працівників. Зрештою, понад 3 млн – трудові мігранти, а 3 млн осіб, за даними Держстатистики, працюють в Україні, але неофіційно.
Як роз'яснив віце-президент із питань економічної політики в Українському союзі промисловців та підприємців Віктор Скаршевський, крім неповноти статистичного охоплення, у методиці Держстатистики не враховуються самозайняті, у яких заробітки можуть бути суттєво нижчими, особливо у сільській місцевості, ніж у найманих працівників.
"Також публікується валова зарплата, а якщо відняти податки (ПДФО та військовий збір), то фактична середньорічна зарплата становитиме не 14 тис. грн, а 11,3 тис. грн (мінус 19,5%), – каже Віктор Скаршевський. – Але головна проблема – статистика вказує середню зарплату, а не медіанну, яка, як показує практика інших країн, на 10-15% нижча за середню. Таким чином, без податків і за правильної методології, середньостатистична зарплата на 30% менша, ніж опублікована".
Нагадаємо: за медіанної зарплати половина працівників отримують більше, ніж медіанна зарплата, половина – менше.
Чи правда, що у Києві заробляють у середньому 1000 доларів
Експерти називають цю цифру близькою до реальності.
Олег Пендзин пояснює, що у Києві ситуація з оплатою праці помітно відрізняється від середньої по країні. Тут зосереджено органи центральної влади, головні офіси великих національних та міжнародних компаній, банків, багато фахівців IT-сфери.
"Середня зарплата столичних "білих комірців" та чиновників помітно більша за 26 тис. грн, – аналізує Олег Пензін. – Приблизно стільки отримує головний спеціаліст центрального органу виконавчої влади, а у топ-менеджерів вона в рази вища.
Такі ж високі заробітки у центральних апаратах держмонополій – "Укрзалізниці", "Укрпошти" тощо. Усі вони знаходяться у Києві. Там розташовані головні офіси найбільших комерційних підприємств".
Але добре заробляють не лише чиновники: в успішно працюючих структурах із продажу, постачання товарів, логістики тощо, офіційні заробітки в 1000 доларів на місяць у Києві не рідкість.
З ним погоджується і Олександр Охріменко.
"Кількість високооплачуваних людей у столиці – кілька сотень тисяч за загальної чисельності офіційно працюючих, оцінно, до 700 тис. осіб, – аналізує Олександр Охріменко. – Тому дані Держстату, наголошу: по офіційно працюючих, з високою ймовірністю достовірні, у Києві дуже багато людей з великими зарплатами.
Але приблизно стільки ж мешканців столиці отримують у 1,5-2 рази менше, ніж 26 тис. грн. Насамперед це бюджетники – лікарі, вчителі, працівники культури".
Що буде із зарплатами у 2022 році
І влада, і експерти обіцяють подальше зростання зарплат.
За офіційними прогнозами, середня зарплата за січень-грудень 2022 року має зрости до 15 258 грн (+9%).
Олександр Охріменко каже, що приріст може бути вдвічі більшим, ніж 9%, але припаде на другу половину року. А от у І кварталі заробітки майже не збільшаться.
Віктор Скаршевський, навпаки, очікує на подальше зростання зарплат у І кварталі – у березні, за нинішньою методикою Держстату, можемо побачити середню зарплату понад 15 тис. грн.
Олег Пендзин пов'язав підвищення зарплат з інфляцією: що більше зростання цін, то більше й заробітку.
Інфляцію у 2022 році експерт оцінює у 12% (у 2021 році було 10%). Тому зростання номінальних заробітків може бути таким самим, як і рік тому – понад 20%.
Але це не означає, що зарплати зростуть у всіх однаково – той, хто мало що вміє робити, і далі зароблятиме трохи.