Чи знімуть заборону на імпорт електроенергії з РФ і Білорусі / Фото: Колаж: Сьогодні
Місяць тому Україна продовжила заборону на імпорт електроенергії з Білорусі та Росії.
Заборона діятиме до 1 листопада, і вже незабаром має вирішитися питання про її продовження або скасування.
Незважаючи на попередні заяви щодо загрози енергетичній безпеці України, у Міненерго почали говорити про скасування цього мораторію, і вже 22 жовтня почались аукціони на розподіл міждержавних мереж з РФ та Білоруссю на листопад.
25 жовтня всі аукціони на листопад було зупинено за рішенням суду разом з Порядком розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Що все ж таки буде з імпортом електроенергії з РФ та Білорусі та що для України важливіше – іміджевий удар чи дешеві енергоносії?
Іміджевий удар чи економічна необхідність?
Фінансовий аналітик Олексій Лупоносов розповідає, що імпорт важливих ресурсів з ворожих країн здійснювався навіть за часів Другої світової війни і здійснюються тепер через посередників.
"Якщо ми говоримо про вигоду та підприємницьку здатність, то рано чи пізно це все одно відбулося б, але через треті, четверті чи п’яті країни. На сьогодні імпорт енергоресурсів із Росії іде повним ходом".
За словами експерта, кораблі з російськими енергоресурсами прибувають в Україну під прапорами інших держав, однак походження самих ресурсів все одно російське.
"Це відбувається відкрито, про це всі знають і секрету з цього не роблять. На сьогодні воєнні дії між Україною та Російською Федерацією, які де-юре не означені як війна, призводять до таких ситуацій", – сказав аналітик.
На думку Лупоносова, скасування заборони на імпорт електроенергії є цілком можливим, оскільки рішення ухвалюють на тлі тотального подорожчання енергоносіїв.
"В умовах тотального подорожчання енергоносіїв, яке цього разу збіглося з біржовими спекуляціями і тим, що має починатись опалювальний сезон, це рішення допоможе знизити ціни як на паливо, так і на мазут та газ", – каже експерт.
Фінансовий аналітик наголошує, що скасування заборони на імпорт, безумовно, сильно вдарить по іміджу та патріотичності, однак в умовах капіталістичного суспільства більшу роль відіграє вигода.
"Якщо Україна хоче грати у великій політиці, потрібно розуміти, що іноді заради економічної доцільності є сенс відступити від певної ідеології, таких прикладів багато в історії. Я не думаю, що хтось засудить країну, яка у стані війни і під тиском зовнішніх факторів це зробить".
Справді вигідно?
Для звичайних споживачів скасування заборони на імпорт могло б бути подією зі знаком плюс, каже Олексій Лупоносов.
"Але враховуючи те, що ми живемо не в ідеальному середовищі, а у відкритому, мені здається, що в наших умовах ціни на електроенергію для кінцевого споживача все одно зростуть, незважаючи на скасування чи продовження заборони".
Саме тому за нинішніх умов тарифи для українців зростуть, незалежно від цього питання.
"В цьому випадку економічна доцільність справді є, однак якщо ми прагнемо вступу до НАТО і маємо бути незалежні, є лише один альтернативний вихід – отримання субвенції", – зазначив Лупоносов.
Інші шляхи
Отримання субвенції, тобто грошової допомоги для конкретно визначеної мети, що не потребує повернення, могло б допомогти Україні на шляху до енергетичної незалежності.
"Єдиний вихід – це надання західними країнами певних субвенцій, оскільки ми відмовились від багатьох факторів стосовно економіки, але компенсації за це ми не отримуємо".
Експерт навів як приклад Велику Британію, яка під час вступу до ЄС вимагала величезні компенсації на запровадження в країні європейських стандартів.
"І вона отримала їх, декілька сотень мільярдів, а тепер знову отримує їх під час виходу з ЄС. Чим Україна гірша? Ми ж не папуаси, а країна з величезним минулим та історією. Якщо нас змушують від чогось відмовлятись – значить, для економіки мають бути субвенції. Якщо їх немає – що нам залишається робити?"
Отже, з економічного погляду це може бути обґрунтовано, але такі рішення є не найкращими й ухвалюються не від хорошого життя, наголосив експерт.
Раніше ми писали про те, що з 1 жовтня 2021 року 80% українців почало менше платити за споживання електроенергії, кого торкнулись нововведення – у матеріалі.