Розповідаємо справжні історії українців / Фото: Getty Images, уніан, Колаж: Сьогодні
Обов'язкова вимога встановлення касових апаратів РРО/ПРРО призвела до того, що багато фізичних осіб підприємці (ФОП) почали прикривати бізнес або ставити його на тривалу паузу. Наслідки можна спостерігати за закриттям низки торгових точок по всій країні.
Самі підприємці стверджують, що не в змозі працювати за новими правилами, що набрали чинності з нового року. І справа не у відмові видавати чеки. На малий бізнес "навісили" вимогу вести одразу три обліки: бухгалтерський, податковий та складський, а для власника магазинчика, який в одній особі є реалізатором, вантажником, прибиральником, подібне навантаження часто непосильне.
До того ж, у разі найменшої нестиковки в документах, на бізнесмена чекає великий штраф від податкової, що загрожує банкрутством. Докладніше про ситуацію ми попросили розповісти самих підприємців.
Відсутність інформаційної підтримки
Львів'янка Мар'яна Лещишин – підприємець та бухгалтер на фрілансі. У листопаді-грудні вона допомогла закрити сім ФОП. Одна з причин припинення діяльності, каже "Сьогодні" Мар'яна, це додаткові витрати на обладнання: апарат для друку чеків, сканер або POS-термінал, не рахуючи смартфона, або планшета (ноутбука) і часом платних програм. Та, найголовніше, зазначає дівчина, те, що багатьом підприємцям важко збагнути особливості роботи в нових умовах.
"По суті, люди мають справу з касовою дисципліною, з якою завжди стикалися "ТОВки". Більшість просить допомогти знайомих чи бухгалтерів, які, до речі, самі не все правильно роблять", – зазначила вона.
За словами Мар'яни, вимоги до обліку в країні постійно змінюються, особливо останні два роки.
Дівчину зачіпає байдужість держави у питаннях ФОП. На її думку, владі слід було б організувати елементарну "гарячу лінію", це знизило б градус напруги серед ФОП. Зрештою, підприємцям часто доводиться викликати всіх, хто може дати пораду щодо роботи з програмами, аж до вибору пристроїв.
Хотіла передати бізнес дітям
Чимало підприємців вирішили поставити бізнес на "стоп" або зовсім закритися. Жителька міста Охтирка Сумської області Тамара Бердіна, власниця невеликого магазинчика з продажу продуктів та товарів для дому, розповіла нашим журналістам, що для встановлення РРО/ПРРО їй необхідно запрошувати спеціаліста-бухгалтера.
"Щоб все правильно влаштувати, мені потрібно провести інтернет, закупити апаратуру тощо. А це кошти та час. По суті, мені доведеться жити в магазинчику і світу білого не бачити", – розповіла вона.
До того ж, каже жінка, їй потрібні додаткові витрати, а виручених грошей ледве вистачає на забезпечення родини. Влазити в борги Тамара не збирається, а тому вирішила поки що закрити магазин.
"Я не проти, щоб все було фіскалізовано, вибиватиму всі чеки до копійки! Але дохід непорівнянний з витратами та навантаженням. Чому влада всіх рівняє на велике місто? Якщо у Києві чашка кави коштує 30 грн, то у мене не вище 8 грн. У нашому місті населення виїжджає, купівельна спроможність падає. Покупці беруть преважно 200 гр. ковбаси, пів батону. Пенсіонерам часто в борг записуємо. Водночас зростає вартість опалення, електроенергії...", – розповіла вона.
Жінка каже, що понад 20 років займалася підприємництвом та хотіла передати бізнес дітям, але зараз вважає, що передавати, по суті, нічого.
"Принципово не хочу в "тінь"
Підприємець з м. Вишневе Київської області Олена Ковтунова також змушена була закрити свій магазинчик дитячого взуття. Головною перешкодою для ведення бізнесу дівчина бачить обов'язкову вимогу наявності первинних документів.
Проблемою в її бізнесі є те, що далеко не всі постачальники згодні надавати належним чином оформлену "первинку". Ще одна проблема, за її словами, те, що шкіра, яку ввозять в Україну, здебільшого – нелегальна. Ті, хто її завозить, не збираються витрачатися на офіційну розмитнення. З таким "сірим" матеріалом сьогодні працює більшість постачальників. Зрештою через недооформлені документи змушений розплачуватися кінцевий реалізатор.
"Я ніколи не працювала в "тіні" і принципово не хочу цього робити... Я не хочу тремтіти, боятися перевірок. Але я не можу зрозуміти, чому коли в країні така нестабільна ситуація, велике навантаження лягатиме саме на маленький ФОП, який сам створив собі робоче місце? – розповіла "Сьогодні" Олена.
Дівчина наголошує, що не приховує своїх доходів. Також вона не виходить за межі оборотів, що підлягають фіскалізації.
"Вимога встановлення РРО ситуацію не поміняє. Як я платила єдиний податок, плюс ЄСВ, так і платитиму. Просто додасться мені роботи, і неможливість працювати в правовому полі", – підсумувала Олена.
Робота в поті чола
Власник букетного бутіка Lantana у м. Шостка Сумської області Людмила належить до тих, хто встановив ПРРО. Жінка вже рік у бізнесі, якому віддає усі сили. За весь час вона спромоглася дозволити собі лише два дні вихідних. Тож підприємець не збирається кидати свою справу, хоч і зізнається, що з запровадженням касових апаратів її робота дуже ускладнилася.
Зрештою, їй довелося витратити кошти на купівлю та оренду обладнання, майже місяць пішов на освоєння принципів роботи, благо допомагала знайома бухгалтер. Водночас нашим журналістам Людмила зізналася, що є противником ПРРО, і не бачить сенсу зобов'язувати їх встановлювати для ФОП другої – четвертої групи.
"Я, як приватний підприємець, скажу, що податкова не побачать від мене того, чого чекає, тому що я не перевищую ліміт. Чи ускладнилася моя робота через нові вимоги? Скажу, що в компаніях цю роботу виконують кілька людей", – розповіла "Сьогодні" Людмила.
Поки що жінка справляється з роботою: все фіксує у блокноті, а потім фіскалізує. Але й наплив покупців поки що невеликий. Людмила зізнається, що з тривогою очікує, коли податкова почне перевіряти підприємців та штрафувати у разі нестиковок.
Нагадаємо, що у разі відсутності РРО/ПРРО до 1 квітня підприємцям загрожує штраф – 10% від суми угоди. Потім штрафи зростуть до 100% та до 150% при повторному порушенні.
Усіх під один гребінець
Економіст та політтехнолог Всеволод Степанюк вважає, що податкові ініціативи уряду негативно вплинуть на малий бізнес в Україні. Фактично сьогодні всі ФОП ставляться в однакові умови, незважаючи на те, чи є у підприємця наймані працівники або він працює сам на себе. Експерт також вважає, що проблема несплати податків з боку ФОП в Україні існує, однак треба боротися не з "ФОП-никами", а з проблемами порушення оптимізації законодавства.
"Люди просто реалізують своє право працювати і заробляти на життя. Держава начебто має бути ні до чого. Проте, запроваджуючи вимоги РРО/ПРРО, держава робить право на працю, гарантовану статтею 43 Конституції, фактично платною послугою. Виходить, якщо не заплатите, то права на працю у вас в країні немає Приблизно так це виглядає. Звичайно, потрібно боротися з відмиванням грошей через ФОП. Проте в даному випадку ініціатива спрямована на реальних ФОП, які працюють самі на себе. Людина, що продає свою працю, не мусить залежати від держави від слова зовсім", – підсумував Всеволод Степанюк.
Він також наголосив на небезпеці невідповідно високих штрафів для ФПЛ, які у разі певних нестикувань, фактично загрожують підприємцю банкрутством.
Який висновок
Опитані нами підприємці запевняють, що не проти касових апаратів, однак ті вимоги, які виникають з їхнім встановленням, відбивають у людей бажання працювати далі. Це б'є по веденню малого бізнесу і зрештою ризикує призвести до зростання безробіття та посилення трудової міграції, що, власне, сьогодні в країні й відбувається.
Для прикладу: 2021 року українські гастарбайтери перевели до країни на 25% більше у порівнянні з 2020 р. та 2019 р., що говорить про посилення відтоку з України робочої сили.
Також звернемо увагу, що ФОП є конкурентами для більших гравців – тих самих торгових мереж. Є ризик, що зі згортанням діяльності малого бізнесу відбудеться монополізація ринку з усіма цінами та якістю. Загалом складається враження, що податкова реформа в Україні щонайменше недопрацьована.
Раніше ми писали про те, як ситуація на світових ринках може повернутися проти вітчизняної економіки. Все про податки і про те, куди йдуть наші гроші, читайте у нашій спецтемі.