Алгоритму дій для відшкодування збититків під час війни поки немає / Фото: Getty Images, , Колаж: Сьогодні
Український бізнес зазнав значних втрат під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Деякі підприємства змушені були переїхати, а деякі взагалі були знищені ворожими обстрілами.
"Сьогодні" розкаже, що вже зараз можуть робити підприємці, аби отримати відшкодування за ці втрати.
Як оцінюватимуть збитки
Постановою Кабміну від 20 березня було затверджено основні напрямки та показники, за якими оцінюватимуть збитки. Серед них є пункт "економічні втрати підприємств". У документі йдеться, що "цей напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їхнього майна, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності".
Основні показники, за якими оцінюватимуть втрати підприємств, такі:
- вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна державних підприємств та підприємств недержавної форми власності;
- упущена вигода державних підприємств та підприємств недержавної форми власності;
- втрати державних підприємств та підприємств недержавної форми власності від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.
Перелік таких показників ще може доповнюватись.
До того ж, збитки можуть рахувати за іншими показниками залежно від сфери діяльності підприємців. Наприклад, у порядку є пункти "втрати земельного фонду", "втрати інфраструктури транспорту, телекомунікаційної мережі і зв'язку" тощо.
Як фіксувати пошкодження і збирати докази
Поки що конкретного алгоритму немає, однак юристи радять підприємцям самостійно збирати усю інформацію вже зараз, щоб потім представити її як докази. Як пояснила виданню Mind юристка Мирослава Нечай, це варто робити не тільки безпосереднім власникам майна, а й орендарям.
"Рекомендуємо орендареві самостійно фіксувати факти пошкодження нерухомості, яку він орендує. Це буде необхідно для підтвердження факту втрати рухомого майна, яке розташоване в знищеному орендованому приміщенні, доведенні упущеної вигоди, пов'язаної з неможливістю ведення бізнесу через знищення таких приміщень. Підприємствам рекомендовано вже зараз провести внутрішню ревізію наявних у них документів, які підтверджують факт придбання втрачених внаслідок війни товарів, устаткування, обладнання та нерухомого майна. Якщо такі документи теж втрачені, то по можливості розпочати процес їхнього відновлення", – пояснила Нечай.
Щоб фіксувати збитки від неоплачених товарів і послуг чи упущеної вигоди, поки теж немає затвердженого алгоритму. Проте юристка радить збирати видаткові накладні на товари, акти приймання-постачання робіт/послуг, торгово-транспортні накладні, виписки з банківських рахунків, договори на постачання товарів/послуг, наказ про оголошення простою під час воєнного стану тощо.
Що робити, аби отримати компенсацію
Хоч поки й немає затвердженого алгоритму, підприємцям все ж варто вже зараз:
- збирати довідки від ДСНС про пожежі чи аварії;
- робити фото чи відеофіксацію зруйнованого майна і наслідків аварій;
- за можливості знайти свідків та зберегти інформацію від них;
- а також провести інвентаризацію майна.
Поки що юридичні особи можуть користуватися такими ж ресурсами, як і фізичні, щоб передати всю інформацію про пошкодження. Це можна робити такими способами:
- звернутися з доказами руйнувань і пошкоджень до поліції, можна подати до поліції заяву про злочин, щоб отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
- через послугу "Пошкоджене майно" повідомити про збитки у застосунку "Дія";
- звернутися до ЦНАПу чи нотаріуса;
- повідомити про пошкодження через "Київ Цифровий";
- повідомляти про це офіційним державним ресурсам зі збору даних про військові злочини РФ;
- подавати заяви про компенсацію втрат до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Оцінити розмір збитків поки важко, однак юристи вже мають деякі припущення.
"Розмір принаймні прямих збитків наімовірніше залежатиме від балансової вартості втраченого майна, витрат на реконструкцію/ремонт пошкодженого майна і подібних показників", – зазначила Нечай.
Компенсацію за зруйноване житло отримуватимуть двома способами
Раніше ми розповідали, що визначати, яку компенсацію люди отримають за повністю зруйноване житло в Україні, будуть спеціальні комісії при органах місцевого самоврядування. Про це розповіла лідер партії "Слуга народу" Олена Шуляк.
За її словами, збитки, яких завдано приміщенням, в яких тепер потрібен ремонт, підраховуватимуть звичайні ліцензовані оцінювачі майна.
Саме від їхніх оцінок залежить те, яке житло постраждалі отримають натомість чи скільки грошей їм виплатять у вигляді компенсації. Шуляк заявила, що методики для цього запрацює Кабінет міністрів спільно з Фондом держмайна.
Вони відрізнятимуться залежно від того, чи підлягає будинок відновленню та ремонту чи ні.
"Коли йдеться про компенсацію у вигляді нового житла, то на рівні Кабінету міністрів має бути розроблена методика, за якою рахуватиметься вартість квадратного метра житла у певній місцевості і виходячи з площі зруйнованого житла рахуватиметься сума компенсації", – пояснила Шуляк.
Якщо говорити про будинки, які можна відремонтувати, у гру вступають оцінювачі, за звітами яких визначатиметься компенсація. Шуляк також уточнила, що ті, хто подав заявки про зруйноване житло у додатку "Дія", мають право отримати компенсацію у вигляді квадратних метрів, а не коштів.
"Сьогодні" також розповідали, які квартири отримають переселенці від держави, і як подати заявку на компенсацію за зруйноване житло через "Дію".