Експерт пояснив, на що впливають фейкові новини / Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні
Росія воює з Україною не лише за допомогою авіації, ракет, танків та артилерії, а й вкидаючи в інформпростір численні фейкові новини. І часто вони можуть шкодити економіці не менше, ніж вибухи ракет чи снарядів.
"Сьогодні" поговорили з експертами і дізналися, як фейкові новини впливають на споживачів та економіку.
Як це працює
За легендою, один із Ротшильдів, який напрочуд збагатився, першим дізнавшись про результат битви під Ватерлоо, сказав: "Хто володіє інформацією, той володіє світом". Сучасні біржі завжди переживають зростання чи падіння через чутки чи натяки.
Наприклад, лише на одній фразі Путіна про те, що є прогрес у переговорах з Україною, західні ринки зросли на 2%. Західні трейдери повірили заяві російського президента, незважаючи на те що він постійно бреше.
Або, наприклад, кілька заміток у західних ЗМІ, які повідомляли, що Китай може надати Росії військову допомогу, рекордно обвалили китайський ринок акцій. Падіння було як під час кризи 2008 року. Інвестори запанікували, що за це США накладуть на КНР санкції, подібні до тих, що вже отримала Росія.
Як кажуть експерти, будь-які новини – фейкові чи справжні – можуть дати тимчасовий ефект на ринку, але глобальний тренд вони найчастіше не змінюють.
"Фейкові новини переважно не здатні справити якогось серйозного впливу на економіку. Насправді будь-який професіонал, який присутній на ринку досить тривалий час, може упевнено заявити, що навіть справжні (не фейкові) новини далеко не завжди здатні привести до певних довгострокових наслідків для котирувань", – пояснює "Сьогодні" аналітик TeleTrade Сергій Родлер.
За його словами, короткострокові курсові коливання відбуваються завжди під впливом новин.
"І хоча тимчасові коливання можуть привести до зростання або падіння, проте рух у межах загального тренду, що виник під впливом найпотужніших подій, залишиться в силі. Інакше кажучи, американські акції можуть періодично відскакувати і зростати у вартості, але це не скасує глобальної тенденції на перетікання капіталу в безпечніші активи, яка стартувала в листопаді минулого року на тлі згортання стимулів ФРС", – продовжує Родлер.
Паніка – найгірший порадник
Подібні методики можуть використати й окупанти у війні проти України. А через те, що зараз через соцмережі можна розганяти будь-яку інформацію, і поготів.
"Під час серйозних потрясінь – чи то економічна криза, чи війна – може виникнути масова паніка. Взагалі, вивченням природи панічних настроїв займалася величезна кількість людей, але повною мірою запобігати її так і не навчилися. Паніка погана тим, що найчастіше вона виникає за відсутності реальних причин, проте призводить до цілком відчутних наслідків", – продовжує Сергій Родлер.
Експерт каже, що в США подібне називають "самовиконаним пророцтвом" – хибні передумови провокують людей на нову поведінку, під час якої спочатку неправильне уявлення про ситуацію стає справжнім.
"Наприклад, хтось не знайшов у себе в магазині необхідного товару, на підставі чого зробив помилковий висновок, що почався повсюдний дефіцит, і записав емоційне відео в TikTok. Люди стали ним ділитися і побігли в магазини, щоб встигнути про запас закупити продукт, що зрештою призвело вже до реальних проблем", – продовжує Родлер.
Зрозуміло, нині подібні новини про дефіцит продуктів сприймаються особливо гостро через цілком зрозумілі причини.
"Саме тому чиновникам та бізнесу потрібно діяти спільно, інформувати населення про реальний стан справ і не допускати емоційної реакції населення. Та й самим людям слід бути раціональнішими і не робити поспішних висновків. Спалахом може стати що завгодно – як щирі наміри людей, так і корисливі", – резюмує Сергій Родлер.
Раніше ми писали, кому і як платитимуть компенсацію в Україні. Про те, як правильно розпоряджатися грошима під час війни, читайте тут.