Українки в Польщі не тільки займаються прибиранням, варять борщі чи працюють у полях. Наші співвітчизниці стають засновницями бізнесу, впроваджують нові тренди, підкорюють співом і ламають стереотипи. Історії про self-made women розповіла кореспондентка "Сьогодні" Маргарита Ситник у заключному сюжеті з циклу про життя мігрантів у Польщі.
Українки вже працюють не тільки на польських полях і заводах. Вони – менеджерки, викладачки, лікарки та бізнесвумен. Польські медіа вже пишуть не тільки про те, які хороші дружини виходять з українок. Наші співвітчизниці потрапили до місцевого Forbes. Видання написало статтю про те, що українки давно перестали бути дешевою робочою силою і роблять карколомну кар'єру в Польщі.
Про Наталю Касьян, яка зараз живе у Варшаві, можна було б розповісти класичну історію: була прибиральницею, а в пандемію втратила роботу, адже через коронавірус люди почали боятися пускати до будинку чужих... Та є одне "але". Жінка стала власницею клінінгової компанії в Польщі.
Наталя ледь встигала обслуговувати всіх клієнтів. Саме так у неї виникла ідея відкрити власний бізнес. Зараз між прибиранням бізнесвумен наймає на роботу інших дівчат і планує розвивати компанію. Наприклад, братися за прибирання великих об'єктів.
"Клієнтам подобається, хвалять. Тим паче, що я люблю прибирати, я схиблена на прибиранні", – говорить Наталя.
Загалом жінки-мігрантки усвідомили, що в Польщі можна реалізовувати себе так само, як і на Батьківщині.
"У хвилі після 2014 року багато людей молодого віку. Навіть коли вони працюють як фізичні працівники, все одно думають про реалізацію в своїх професіях чи про те, щоб мати свій бізнес. Тому змінилося бачення серед самих українців та українок", – пояснила глава фонду "Наш вибір" Мирослава Керик.
Сама Мирослава теж ламає стереотипи про українських мігранток. Бувши аспіранткою Польської академії наук, вона стала першою українкою, якій запропонували балотуватися до Сейму. Опозиційна партія надала їй місце у списку, щоб Мирослава могла займатися мігрантської тематикою в польському парламенті. До парламенту Мирослава поки не потрапила, але її фонд допомагає українцям, що змінюють ставлення до трудових мігрантів.
Анні Химчук теж є, що розповісти. Вона – власниця дитсадків Ulik, виховує польських дітей і дітей-мігрантів. Їй вже вручили нагороду, засновану на відгуках вдячних батьків. А спочатку Анна просто хотіла допомогти адаптуватися в Польщі власним дітям – їм нелегко дався переїзд з Одеси до Варшави. Згодом соціальний проєкт виріс в успішний бізнес. У Анни вже три дитсадки у Варшаві. Два з них відкрилися за державний рахунок, на третій жінка виграла грант ЄС. У 2021 року планує відкрити ще два.
"Те, що у нас відбувається – це симбіоз польського лібералізму й української вимогливості до дітей. Мені здається, чудово вийшло, тому що діти виходять грамотні, підготовлені до школи, і водночас щасливі", – говорить Анна.
Українки збагачують Польщу своїми ноу-хау, які потім копіюють місцеві жителі. Наші дами – вже відомі експертки у сфері краси та в кондитерському мистецтві. Українські кондитери займають призові місця в конкурсах і створюють на замовлення шедеври, які можна побачити хіба що на виставках. Наприклад, антигравітаційні торти Лілії.
"Я ніколи не працювала, займалася дітьми, господарством, будинком і просто смачно готувала. І ось моє хобі якось переросло в основне заняття", – розповіла Лілія.
Її кухня швидко стала тісною для величезної кількості замовлень і поляків, й іноземців, які живуть у Польщі. У певний момент Лілія опинилася перед вибором – закінчувати займатися кондитеркою чи масштабуватися. Вибрала другий варіант, і за два тижні до пандемії почала продавати солодощі у власній кав'ярні. Її ексклюзив – дизайнерські торти, дизайн і смак яких вибирає замовник. Такий сервіс не надається в більшості польських кондитерських.
А Раїса Міштеля вирішила показати свої таланти на популярному телешоу "Голос країни" в сезоні для людей старшого віку. І дійшла до фіналу. Вона переїхала до Польщі з Донбасу ще 42 роки тому, коли їй було 19. На Донбасі вона була солісткою ансамблю "Промінь". У Польщі хоч і записала диск, співала переважно в родинному колі й працювала викладачкою російської мови. Спостерігаючи за еволюцією української міграції, Раїса зробила висновок: досягти успіху можна й за кордоном – був би талант і бажання рухатися вперед.
Нагадаємо, раніше ми також розповідали, як українці скуповують квартири в Польщі.