Як працюють банки під час війни / Фото: уніан, Колаж: Сьогодні
Війна Росії проти України призвела до того, що у громадян навіть на підконтрольних територіях виникли фінансові проблеми. Багато банків закриті, а команди фінустанов, які сильно поріділи, просто не справляються з усіма запитами клієнтів.
"Сьогодні" розбиралися, з якими проблемами найчастіше стикалися клієнти банків, а також, як зміняться фінансові звички громадян після війни.
Закриті відділення
Найскладніше після початку бойових дій, мабуть, довелося пенсіонерам, які так і не навчилися користуватися новими банківськими технологіями. Найчастіше вони мають старі кнопкові телефони, тому користуватися спеціалізованими програмами не можуть, а "смартфонів від Зеленського" через війну вони так і не дочекалися.
"Відділення "Ощадбанку", в якому я отримувала пенсію, біля мене закрилися. А в березні у мене закінчився депозитний договір, і я не змогла навіть прийти та переукласти його", – скаржиться 82-річна киянка Алла Миколаївна.
За її словами, знімати гроші у банкоматі вона боїться – минулого року кілька разів той "ковтав" її картку та відмовлявся повертати. А тепер, якщо таке станеться, то їй ніхто не поверне карту.
"Вчуся платити карткою в магазині, але не кожен із них зараз приймає карти. Дехто каже, що не працюють термінали. Діти кажуть, щоб я зняла гроші на касі в магазині, але я не знаю, як це зробити. Довелося просити сусідів дізнатися, де є працююче відділення та йти туди пішки. А для мене це складно – йшла кілька годин в один бік, потім стільки ж у зворотний", – продовжує пенсіонерка.
Швидше за все, саме проблеми пенсіонерів є наймасовішими. Люди не можуть користуватися новими технологіями і відійти від звичного для них алгоритму дії, коли знімають гроші в касі або банкоматі, а потім весь місяць живуть на них.
Низькі ліміти та заморожені суми
У тих, хто виїхав із країни, також багато скарг на банки. Ми переглянули деякі фінансові форуми та звернули увагу на такі проблеми:
- Заморожування великих сум. Наприклад, під час розрахунків за гривневою карткою в євро спочатку списується сума на 1-2 грн більше, та був платіж коригується. Один із клієнтів розповів, що банк заморожував суму виходячи з курсу 34 грн за євро, а за день списував по 33 грн за євро. Тобто людина могла піти в мінус.
- Ліміти з операцій. Майже всі банки запровадили власні обмеження зняття грошей у банкоматах там. При цьому одні дозволяли зняти валюту еквівалентом 10 тисяч гривень на день, інші – 30 тисяч на день. Але найбільше відзначився один із невеликих банків, який встановив такі добові ліміти: на покупки – 3 тис. грн, на перекази – 1 тис. грн, на зняття готівки – 1 тис. грн.
- Заборона операцій із криптовалютою та електронними гаманцями. Протягом місяця після початку війни в Україні не діяло обмежень на придбання біткоїнів або виведення валюти на електронні гаманці. Щоправда, на форумах клієнти скаржилися, що банки часто забороняли проводити такі операції. І навіть після того, як НБУ ввів ліміт на них (дозволив операції на 100 тисяч гривень на місяць), не всім клієнтам дають змогу провести такі транзакції.
- Незакриті кредити. Ще на одному із форумів знайшли історію, де клієнт скаржиться, що ще до початку війни погасив автокредит, а банк досі не зняв обтяження з його майна. Кредитних спеціалістів просто немає на роботі.
- Припинення СМС-інформування. Ще одна цікава проблема вилізла у клієнтів банків, чиї картки закінчилися у лютому-березні. Здебільшого банки продовжили їхній термін дії на півроку, але тепер клієнти не отримують за ними СМС-інформування. У банках кажуть, що автоматично переключили цю послугу на нову картку.
Банки адаптуються
Експерти кажуть, що за умов війни банківська система з роботою справляється дуже добре.
"Банки не припинили функціонувати і не скоротили штат співробітників до нуля. Когось релокували і за допомогою якщо не фізичних відділень, де йде війна, то за допомогою роботи онлайн-сервісів проводять безготівкові рухи грошових коштів", – каже аналітик компанії "Центр біржових технологій" Максим Орищак.
Експерт звертає увагу на те, що багато банків скоротили комісійні збори і населення може майже в будь-якому магазині розплатитися за товари як раніше.
"Банки убезпечили сектор загалом за допомогою призупинення видачі кредитів. Це позитивний сигнал, тому що ризики неповернення коштів через форс-мажорні обставини наразі досягають 90%", – каже Максим Орищак.
Що далі
Також ми поставили питання – чи зміняться фінансові звички українців після війни.
"Після війни звички середньостатистичних українців не зміниться – вони зберігатимуть існуючі накопичення вдома, у сейфах. Ті, хто зберігав гроші в банку на депозитних рахунках, у національній валюті, ймовірно, збережуть свої депозити, оскільки вигіднішої альтернативи не буде. Дохідність за вкладами у національній валюті, як і раніше, буде найвищою", – каже експерт.
Якщо стануть актуальними ризики для долара США у світі, можна очікувати, що попит населення на долари намагатимуться збільшити шляхом високих ставок прибутковості.
"Але це вже буде програма співпраці України та Америки, а не лише інтерес України. Ризики для долара США у нашому розумінні – це скорочення попиту на американський долар у ЗВР світу. Зазвичай частка долара США у ЗВР світу становить понад 60%. Після війни у Україні, санкцій на адресу Росії та співпраці Росії з Китаєм ситуація може змінитися", – резюмує Максим Орищак
Раніше ми писали про те, що буде з боргами під час та після війни. Про те, чи добудують житло девелопери та чи компенсують втрати українців, читайте тут.