/ Фото: stocksnap.io
Гривня продовжує міцнішати, незважаючи на прогнози експертів про її ослаблення до кінця 2019 року. З початку року вона зміцнилася на 15%. Чому це відбувається, і чого не врахували в своїх розрахунках фінансові аналітики, які обіцяли нам долар по 28 грн в грудні, а також, що все-таки буде з курсом 2020 року, з'ясував сайт "Сьогодні".
Наші експерти: член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, керівник відділу аналітики ГК "Forex club" Андрій Шевчишин і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
Шість "колон", на яких тримається курс
Фахівці виділили шість основних факторів, здатних істотно (на 10% і більше, тобто на 2,5-3 грн) змінити курс гривні у ту чи іншу сторону. Їх значення не постійне, але потенціал впливу кожного фактора в результаті ненабагато відрізняється від значень, наведених в інфографіку. До речі, така причина, як валютні надходження трудових мігрантів, – відносно нова, її значення посилилося за останні два роки і залишатиметься вагомим в доступному для огляду майбутньому.
"Всі ці фактори знаходяться в постійній динамічній рівновазі, і якщо який-небудь починає збільшуватися, це може зрушити курс гривні в ту чи іншу сторону, – роз'яснив нам Андрій Шевчишин. – Державні гривневі цінні папери (ОВДП), трудові мігранти, співвідношення експорту та імпорту – це одна частина, зараз вони зміцнюють гривню. Їм протистоїть Нацбанк, який не повинен допускати надмірного посилення або ослаблення нацвалюти. На даний момент на ринок чинять найсуттєвіший вплив ОВДП, це так звана "золота акція", яка схилила шальки терезів на користь зміцнення гривні".
Національний банк
Всі експерти одностайні в тому, що найбільший потенціал для регулювання курсу гривні у Нацбанку. Очевидно, що його можливості не безмежні, але вагомі. І, на думку Олега Пендзина, були використані не в повній мірі.
"НБУ відповідальний за курсову політику в країні, – говорить Пендзин. – Нацбанк володіє необмеженим запасом гривні як її емітент і розпоряджається золотовалютними резервами країни, складовими нині 22 млрд доларів, тому цілком може контролювати курс. Але регулятор відпустив курс у вільне плавання і в боротьбі з інфляцією встановив дуже високу ставку рефінансування за кредитами для комерційних банків. Принцип такий – чим дорожче гроші, тим менше видається кредитів, тим гірше працює бізнес, але тим менше зростають ціни. За рік ставка була знижена з 18% річних до 13,5% річних, але все одно це надзвичайно високо. Дії Нацбанку дозволили знизити інфляцію і одночасно зміцнили гривню".
В результаті роль Нацбанку виявилася головною в тому, що зараз курс впав нижче 23,5 грн/$. Це зробило номінально багатшими українців, які отримують зарплату в гривнях, але істотно знизило доходи держбюджету від податків, що стягуються у валюті, передусім це акцизи на паливо. Недобір доходів влада вирішила перекривати дорогими для країни позиками в гривнях, що привернуло на наш ринок мільярди доларів з-за кордону і ще більше зміцнило гривню.
Позитивним моментом стало зменшення в гривнях обсягу держборгу, що спростило погашення зовнішніх позик і поповнило більш ніж на 2 млрд доларів резерви Нацбанку. Олександр Охріменко впевнений, що можна було б і більше, але регулятор викуповував валюту на міжбанку не так активно, ніж міг би, зміцнюючи гривню.
Трудові мігранти
Долари і євро, зароблені нашими співвітчизниками за кордоном, що надійшли до України, також істотно зміцнили гривню. За словами Олександра Охріменка, який не виключав в своїх прогнозах 11-місячної давності, що курс гривні може впасти до кінця 2019 року нижче 25 гривень за долар, тоді він враховував саме цей фактор. Навіть за офіційними підрахунками Нацбанку, трудові мігранти 2018 року ввезли до України близько 12 млрд доларів, це всього втричі менше, ніж доходи держбюджету всієї країни. А 2019-го можуть ввезти 16 млрд доларів. Але зараз йде уповільнення темпів трудової міграції.
"Очевидно, що більша частина цих грошей була обміняна на гривні і витрачена на продукти і промтовари тривалого користування, передусім імпортні, – аналізує Пендзин. – Тобто наші заробітчани фактично підтримали закордонних виробників і спрацювали на шкоду українським експортерам – основним постачальникам валюти до України".
До речі, "Сьогодні" почали ексклюзивний цикл матеріалів "Польська рулетка" – про умови роботи та проживання наших співвітчизників у Польщі.
Державні зобов'язання (ОВДП)
Третя за впливовістю фактор – це випуск Мінфіном України гривневих цінних паперів під високий відсоток, рівний ставці рефінансування НБУ. Він привернув зарубіжних фінансових спекулянтів, які завалили Україну доларами. Всього цього року було розміщено ОВДП більш ніж на 200 млрд грн (близько 8 млрд доларів), з них 100 млрд грн куплено нерезидентами, які продали на українському ринку 4 млрд доларів. Решта цінних паперів були придбані українськими фінансовими структурами, насамперед банками.
Експортери та імпортери
За словами Андрія Шевчишина, експортери та імпортери впливають на курс гривні в зв'язці, як сполучені посудини: чим дешевше гривня, тим вигідніше першим і найневигідніше другим і навпаки. Поки що везе імпортерам і трохи – пересічним українцям, які можуть дешевше, ніж раніше, купити привізні товари (паливо, побутову техніку, електроніку) і послуги (квитки на поїздки за кордон, туристичні путівки). Водночас продавці цих товарів і послуг наживаються, знижуючи ціни набагато менше, ніж дешевшає долар. Найсвіжіший приклад – ціни на паливо, літр якого повинен коштувати на 1,5 грн менше, виходячи з нинішнього курсу гривні.
"Негативна різниця між експортом та імпортом збільшилася до 10 млрд доларів: продали товарів і послуг на 52 млрд, купили на 62 млрд, при цьому попит на валюту у імпортерів був покритий за рахунок припливу її до України, що посилився, в тому числі і від продажу ОВДП , – говорить Шевчишин. – Як тільки це джерело вичерпається, а справа йде до цього, встановиться рівновагу".
МВФ та інші
Потенційний вплив Міжнародного валютного фонду на курс, за оцінками експертів, в межах 5%, але нинішнього року він нульовй, оскільки кредитів від фонду Україна не отримувала і вже не отримає. Нова програма співпраці може запрацювати тільки з наступного року. За словами Пендзина, вплив МВФ проявилося цього року тільки в залученні зарубіжних фінансових спекулянтів, котрі скупили наші ОВДП і зміцнили гривню. Але це тимчасове явище, оскільки через зниження прибутковості ОВДП, розміщення довгостроковіших ОВДП, попит на них знизиться, що відразу почне послаблювати гривню.
Народ
Експерти називають ситуативним вплив населення на зміну курсу. Зараз він незначний, але швидше зміцнює гривню, оскільки попит на валюту невисокий: вона постійно дешевшає. Не купивши вчора долари по 24 грн, післязавтра їх можна буде купити за 23,50. Але як тільки курс розгорнеться, і тренд його стане стійким, потенціал впливу населення на формування курсу стає значним: у моменти паніки і різкого зростання попиту на валюту він може підняти її вартість на 3-5 грн за долар і більше.
Що буде далі
Експерти і раніше впевнені, що зміцнення гривні припиниться вже в січні-лютому 2020 року. Це може зробити Нацбанк спільно з Мінфіном: регулятор почне активніше викуповувати долари, а Мінфін скоротить обсяги випуску ОВДП.
"Я розглядаю як рівноважний курс 26-27 грн/$ у I кварталі 2020 року, – прогнозує Шевчишин. – Він задовольнить як наших експортерів, так і імпортерів, але виявиться маловигідним для зарубіжних покупців українських цінних паперів, особливо якщо НБУ і далі знизить їх прибутковість".
З ним згоден і Охріменко, який упевнений, що долар вже після новорічних свят почне міцнішати до 25-26 грн і більше, залежно від того, наскільки активно Нацбанк стане викуповувати надлишки валюти.
У підсумку в першій половині 2020 року збережеться нинішня рівновага чинників, що визначають курс гривні: її зміцнюватимуть трудові мігранти і експортери, послаблюватимуть імпортери, "золота акція" у вигляді ОВДП, що зберігає баланс, залишиться в руках Мінфіну. Вплив МВФ і покупців готівкових доларів "під матрац" виявиться мінімальним, а вирішальне "слово" залишиться за Нацбанком.
Про те, яким бачать курс гривні до долара фінансисти МВФ, дивіться в сюжеті: