Про курс гривні у 2020-му, відсотки за депозитами і прийдешню кризу: інтерв'ю із заступником голови НБУ, частина 2

Чому так сильно зміцнилася гривня? Чого очікувати від неї в наступному році? Чи немає ризику "обвалу"? Про ці та інші важливі для багатьох українців "грошові" теми сайт "Сьогодні" поговорив із заступником голови Національного банку України Олегом Чурієм.

Першу частину інтерв'ю із заступником голови НБУ читайте тут .

- Ви вважаєте, що ніякого ризику в зростанні ОВДП немає?

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Ризик завжди є, але треба дивитися, наскільки він імовірний. Наприклад, є ризик, що метеорит на голову впаде, але наскільки велика ймовірність цього?

Держборг є у всіх країнах. І є країни з набагато більшим держборгом, ніж у України. Наприклад, в Японії борг – понад 200% ВВП, в США – більше 100%. Як я вже говорив, у нас співвідношення держборгу до ВВП набагато менше, і цей показник не росте, а знижується.

Наша валюта – гривня, і набагато безпечніше для Мінфіну – випускати борги у гривні, що він зараз і робить. Більшість країн, що розвиваються, в які інвестиції надходили раніше, вже повністю перейшли на запозичення в своїх національних валютах. Вони відмовляються від залучення в іноземній валюті, оскільки це несе багато ризиків. Пам'ятаєте 2007 рік, коли було дуже багато позичальників, які купували квартири? Коли вони оцінювали, в якій валюті їм брати кредит – в гривні чи в доларах, – вони дивилися на процентну ставку. У доларах було 13%, а в гривні – 20%, і вони думали: "Навіщо мені переплачувати?" І брали кредит у валюті. Закінчилося це погано.

Сьогодні ми ще не можемо запозичити абсолютно всі гроші тільки в національній валюті. Тому що у нас внутрішній ринок капіталу ще не дуже розвинений, мало місцевих інвесторів. Але в цьому році Мінфін став активніше розміщувати свої борги в гривні і частково заміщати ними ті борги, які ми брали в іноземній валюті. Це дуже правильна політика.

Що стосується розмов про те, що портфель ОВДП у власності нерезидентів занадто загрозливих розмірів, то давайте подивимося на цифри. Іноземні інвестиції в ОВДП, як я вже говорив, складають близько 4 млрд доларів. А загальний держборг з урахуванням гарантованого -70 млрд доларів. Чи можуть нести глобальну загрозу такі порівняно невеликі залучення в порівнянні із загальним боргом? Моя відповідь – ні.

Звичайно, є ризики, пов'язані з тим, що іноземні інвестиції можуть впливати на валютний ринок і коли заходять, і коли виходять. Але це природний процес. Так працюють всі країни, що розвиваються, і в цьому немає нічого страшного. І давайте аналізувати глибше: іноземці ж не прийшли для короткострокових спекуляцій. Сьогодні їх портфель ОВДП тільки на 15% складається з коротких паперів з погашенням в 2020 році, все інше – середньострокові і довгострокові інвестиції на строк до 6 років. Тобто виплати за цими паперами розподілені в часі. Крім того, та валюта, яку іноземці заводили в Україну, викуповувалася Національним банком в резерви.

До того ж люди поступово звикають, що у нас курс не фіксований, а плаваючий. Гривня може не тільки девальвувати, але й зміцнюватися в залежності від попиту і пропозиції валюти на ринку. Я розумію, що Україна пережила кілька великих криз, і це впливає на сприйняття людей. Але ці кризи були в першу чергу пов'язані з не дуже правильною і непослідовною економічною політикою. Навіть якщо взяти останню кризу. Якщо хтось думає, що вона була викликана виключно війною – це неправда. Війна була значущим фактором, але не менш важливим було й те, що країна не розвивалася. Були величезні перекоси в економіці: фіксований курс, величезний дефіцит бюджету, проблеми з платіжним балансом і в енергетичній сфері ...

На сьогодні ситуація зовсім інша. З моєї точки зору, вона, напевно, краща, ніж в усі попередні 25 років. У нас немає великого бюджетного дефіциту, низька інфляція, банківська система здорова, економіка зростає, є великі плани щодо економічного розвитку і реформ. Сьогодні ми нарешті йдемо тим шляхом, яким йшли наші сусіди зі Східної Європи. Просто ми почали цей шлях пізно. Вони пройшли цей шлях 20 років тому, і ми бачимо, яких вони досягли результатів. Та ж Польща, Чехія, Словаччина.

- Куди рухатиметься курс гривні в наступному році? Вгору чи вниз? І які чинники будуть на нього впливати?

- Прогнозувати – невдячна справа. Практично всі аналітики і експерти, які прогнозували курс, не вгадали його ані минулого року, ані в цьому. Я скажу так. Якщо, знову ж таки, порівнювати Україну зі східно-європейськими країнами 20-річної давності, тоді ці країни теж були значно недоінвестованими. До них почали надходити інвестиції тільки після проведення економічних реформ. І це призводило, зокрема, до посилення курсу їх валют.

У порівнянні з нашими сусідами, в Україні донедавна теж не було реальних реформ, скоріше, їх імітація. Але якщо ми сьогодні проводитимемо реформи, я вірю, що до нас теж почнуть надходити серйозні інвестиції і ми зможемо через певний час наздогнати наших європейських сусідів.

При цьому інвестиції – дуже важливий фактор, який впливає на курс. Якщо будуть інвестиції – значить, буде достатня пропозиція валюти на ринку.

- ... А багато валюти – значить, долар і далі дешевшатиме. А як щодо інших чинників? Наприклад, всі говорять про світову кризу в 2020 році. Якщо впадуть ціни на наші експортні товари, обсяг валюти в країні теж зменшиться.

- Не можна сказати, що сьогодні ціни на наші експортні товари знаходяться на високому рівні, навіть якщо порівняти з попередніми роками. Імовірність подальшого істотного зниження цін на наші товари не така й висока. При цьому навіть в такій не дуже сприятливій ситуації обсяги нашого експорту продовжують рости, що говорить про підвищення рівня продуктивності економіки. Якщо ж зростання світової економіки сповільнюватиметься і надалі, то центробанки розвинених країн зменшуватимуть свої облікові ставки. Це буде також мати позитивний ефект на українську економіку, так як залучати зовнішні ресурси стане дешевше.

Ми не очікуємо зараз повторення кризи 2008 року в світовій економіці. А при м'якому уповільненні світової економіки ми, скоріше, виграємо більше від здешевлення зовнішніх ресурсів, ніж програємо від деякого зниження цін на експортну продукцію.

Облікова ставка НБУтеж знижуватиметься. Якщо інфляція до кінця наступного року продовжить перебувати на рівні, близькому до 5%, то ми знизимо облікову ставку до рівня близько 9%. Це надасть можливість Міністерству фінансів залучати кошти ще дешевше, ніж сьогодні.

- Але ж і ставки по депозитах тоді знизяться?

- Так, знизяться. Так само, як знизяться і ставки по кредитах. Від цього економіка тільки виграє. Врешті виграє і бізнес, і будь-який громадянин.