Про попит на долари, про фінансові "піраміди" і реформи: інтерв'ю із заступником голови НБУ

17 грудня 2019, 07:51

Олександра Романюк Олександра Романюк

Постраждає чи виграє бюджет від ревальвації гривні?

/ Фото: Міла Князька-Ханова, Сьогодні

Цифри в обмінниках продовжують бентежити українців. Ніколи раніше – з тих пір, як гривню відпустили у "вільне плавання" – вона не зміцнювалася в кінці року. Тим більше, не зміцнювалася настільки сильно: на 4% за місяць і на 15% з початку року. Навчені останніми кризами не вірити гривні і боятися будь-яких різких коливань, українці шукають пояснення нетипової "поведінки" національної валюти. Причому вірити в хороше ми також не поспішаємо. Тому останнім часом досить поширені версії про штучне зміцнення гривні, про побудову "піраміди" з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), яка рано чи пізно "впаде", і т. ін.

Реклама

Сайт "Сьогодні" попросив пояснити феномен гривні заступника голови Національного банку України Олега Чурія.

- Що відбувається з гривнею? Чому жоден прогноз експертів – як українських, так і міжнародних – не виправдався? Гривня виявилася набагато міцнішою. Що пішло не так?

- Основний фактор, який впливав на курс в цьому році, – це макроекономічна стабілізація. Україна протягом останніх років дотримувалася зваженої фіскальної і монетарної політики, і це надало результат. Подивіться на інфляцію: 4 роки тому вона перевищувала 40%, а зараз ми знизили її майже до 5% на рік. І в подальшому НБУ утримуватиме її на цьому рівні за рахунок послідовної монетарної політики, незалежної від політичних розкладів. Дефіцит бюджету, незважаючи на великі виплати за зовнішніми боргами, не росте, а знижується. Немає прихованих проблем у фінансовому або енергетичному секторах.

Іноземні інвестори бачать цю картину і адекватно її оцінюють. Україна прямує шляхом реформ, ВВП зростає на 3-4% щорічно, економічна політика виглядає послідовною, а прибутковість у гривні приваблива. Все це загострює інтерес нерезидентів до українського ринку.

Реклама

Так, поки що іноземці вкладаються в основному в боргові облігації уряду (ОВДП). Але вкладення в цінні папери, так звані портфельні інвестиції, – це тільки перший крок. У країнах, що розвиваються, які стають на шлях реформ, інвестори, як правило, спочатку вкладають гроші в прості інструменти. Вони надають гроші державі, тому що більше довіряють їй. А потім вже інвестиційні кошти йдуть в приватний сектор. Якщо Україна і надалі йтиме шляхом реформ, то в найближчі роки ми побачимо приплив реальних інвестицій. Кабмін вже заявляв, що бачить можливість залучення 50 млрд доларів інвестицій протягом 5 років. Це, безумовно, буде дуже позитивний фактор. При цьому ми повинні розуміти, що приплив грошей в країну створює ситуацію, коли пропозиція валюти значно перевищує попит, і все це впливає на курс, оскільки він у нас плаваючий, ми його руками і ногами не тримаємо, так як він має відображати реальні тенденції в економіці.

- Тобто головний фактор такого сильного зміцнення гривні – це все ж таки іноземні інвестиції в ОВДП?

- Це всього лише один з факторів. Наприклад, в цьому році у нас рекордний урожай, і ми бачимо, що восени значно збільшилися обсяги експорту зернових і олійних культур. Це приносить країні додаткову валютну виручку.

З початку року Нацбанк викупив на ринку близько 6 млрд доларів. Це те, що ми називаємо надлишковою пропозицією валюти. З цієї суми тільки 4 млрд прийшло від продажу ОВДП іноземним інвесторам. Звідки тоді на ринку взялося ще 2 млрд доларів? Це перш за все додаткова виручка наших експортерів.

Реклама

Також в зв'язку зі значно більш гарною економічною ситуацією ряд українських компаній – як державних, так і приватних – привертають борговий капітал. Через кредити, через облігації. Все це також створює додаткову пропозицію валюти на ринку.

- А що ви скажете про такий чинник, як надходження від трудових мігрантів? Якщо для покупки ОВДП з-за кордону в Україну надійшло менше 4 млрд доларів, то від трудових мігрантів – близько 12 млрд. Може, гривня зміцнюється саме через приплив цих грошей?

- Тут потрібно говорити про динаміку. Надходження від трудових мігрантів зараз не сильно зростають. Так, вони приносять суттєві обсяги валюти, але це практично ті ж цифри, що й минулоріч.

В цьому році перекази від трудових мігрантів зросли менш ніж на 7%, а вкладення іноземних інвесторів в ОВДП в доларовому еквіваленті зросли більш ніж в 10 разів.

Одна з причин стабілізації надходжень від трудових мігрантів – це саме те, що закріпилася гривня. Номінальні доходи українців в гривні зростають останнім часом приблизно на 20% на рік. А якщо перевести в долари, то, з урахуванням зміцнення гривні, за два роки збільшення доходів населення склало близько 60%. Якщо ще кілька років тому різниця в зарплатах в Україні і в Польщі у валюті була десь 1 до 4, то зараз це приблизно 1 до 2,5. Тобто різниця значно зменшилася. Тому стимулів для виїзду за кордон стає менше.

В тренді
Сербія зірвала запуск своєї частини "Турецького потоку": чому це вигідно Україні
Реклама

Уповільнення зростання грошових переказів від трудових мігрантів – це ще одне свідчення того, що економічна ситуація в Україні поступово покращується.

- Доводилося чути думку, що курс валют значно відрізняється від того, що прогнозувався, через неузгодженість дій НБУ і Мінфіну. Кожен орган, мовляв, виконує власне завдання, а в результаті виходять подібні "перекоси". Ви згодні з такою думкою?

- Насправді і у Нацбанку, і у Мінфіну мета одна: досягнення стабільного економічного зростання. Просто ми досягаємо її через різні інструменти: НБУ – через монетарну політику, спрямовану на зниження інфляції, а Мінфін – через фіскальну політику, бюджет.

Ваше питання, напевно, про те, що через низький курс зменшуються бюджетні надходження. Так, з одного боку бюджетні надходження частково прив'язані до курсу. Зміцнена гривня, наприклад, знижує доходи бюджету за імпортним ПДВ. Але ж мало хто говорить, що зміцнена гривня знижує боргове навантаження на державу. Боргові платежі, номіновані у валюті, стоять для Міністерства фінансів набагато менше, ніж при зростанні курсу гривні.

За роки незалежності Україна набрала багато боргів, які використовувалися не як інвестиції, а йшли "на проїдання". Частина цих боргів була номінована в іноземній валюті. Зараз їх обсяг складає приблизно 50 млрд доларів. Коли інвестори порівнюють країни, то вони завжди звертають увагу на такий показник, як боргове навантаження, тобто співвідношення боргу до ВВП. Так ось це співвідношення, завдяки посиленню гривні, зараз набагато покращується.

У 2015 році наш держборг становив майже 90% ВВП, а на сьогодні – вже близько 50%. Мало кому вдавалося домогтися такої динаміки в такі стислі терміни. Прийнятним рівнем для країн, що розвиваються, вважається показник на рівні 40%, і ми наближаємося до нього. Це також дозволяє Міністерству фінансів залучати дешевші ресурси, так як інвестори дивляться на перспективи країни з оптимізмом.

Наприклад, наші євробонди (держоблігації, які Мінфін розміщує на зарубіжних ринках, – Ред.), які коштували близько 10% в іноземній валюті, зараз коштують 5-7%. Гривневі борги Мінфіну ще на початку року коштували 18-19%, а днями, наприклад, було вже розміщення на 4 роки за рекордно низькою ставкою – 11,7%. А вже на початку наступного року, ми впевнені, Мінфін зможе залучати кошти в гривні менш ніж під 10%.

Тобто інвестори все більше довіряють Україні. Вони бачать позитивну макроекономічну ситуацію, бачать, що боргове навантаження зменшується. Отже міцна гривня має позитивний ефект для бюджету.

- Але занадто швидке зростання інвестицій в ОВДП породжує чутки про спорудження піраміди. Адже ОВДП – це теж держборг.

- Міф про те, що будується якась піраміда, напевно, створюється тими людьми, яким не вигідно говорити, що розвиток України рухається в позитивному напрямку.

Особливість фінансових пірамід полягає в тому, що вартість обслуговування там завжди збільшується, щоб залучати нових учасників. У нас же і розмір боргу щодо розміру економіки зменшується, і вартість обслуговування зменшується. Розмови про фінансову піраміду з ОВДП – це якась теорія змови, яку звідкись витягли і намагаються роздути ...

Найближчими днями читайте на сайті "Сьогодні" другу частину інтерв'ю з Олегом Чурієм.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти