Навіщо Путіну "Північний потік-2" - відповіді експертів / Фото: Колаж: Сьогодні
Російський газопровід "Північний потік – 2" наблизився до запуску максимально за всю свою історію.
Посол РФ у Великій Британії Андрій Келін раніше заявляв, що Росія вже готова постачати по трубопроводу газ і чекає лише остаточного дозволу від німецького регулятора.
За словами інших російських високопосадовців, зокрема віцепрем’єра Олександра Новака, запуск "Північного потоку – 2" допоможе розв’язати питання газової кризи у ЄС.
Водночас все більше країн скоса дивляться на "Газпром" і звинувачують його у зменшенні постачання природного газу на вільний ринок, щоб якнайшвидше запустити газогін у роботу.
"Сьогодні" з експертами розбирались, чому Росії так потрібен цей трубопровід і яку роль у цій геополітичній грі відведено Україні.
Одним пострілом – усіх зайців
За словами політолога Олега Саакяна, запуск "Північного потоку – 2" вирішить одразу три питання для Путіна.
По-перше, трубопровід, коли стане до ладу, у сукупності з "Турецьким" і першим "Північним потоком" робить Росію повністю незалежною від транзиту газу через Україну.
"Відповідно, це розв’язує їй руки на українському напрямку як у військовому, так і в геополітичному та геоекономічному аспекті", – каже політолог.
Друге завдання, яке Путін хоче розв’язати за допомогою цього газопроводу, – це забезпечення ще більшої інтеграції з фінансово-промисловими групами Німеччини. А як наслідок – зв'язок із політичними елітами та посилення впливів на німецьку політику. Олег Саакян зазначає, що це збільшує можливості корумпування європейської еліти.
Ну, і по третє, це посилення своєї енергетичної присутності в Європі в період трансформації та переходу на альтернативні джерела енергії.
"Таким чином Російська Федерація вирішує для себе питання збільшення обсягів постачання газу на європейський ринок в період трансформації. У цей період, за прогнозами багатьох експертів, буде нарощуватися споживання газу", – зазначає експерт.
Не варто забувати, що значна частина російського бюджету – це гроші від продажу енергоносіїв, тож активний продаж та конкуренція на газовому ринку допоможе зібрати більше "нафтодоларів".
Не лише "Північний потік – 2"
Економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ зазначає, що "Північний потік – 2" – це лише частина великого геополітичного плану РФ, який націлений на позбавлення України транзиту.
За словами експерта, цей процес почався не тепер і навіть не у 2000-х роках, а ще у 90-х роках минулого сторіччя.
"Північний потік – 2" не можна розглядати окремо від інших ниток газогонів, які були побудовані в обхід України. Проблема нашої країни в тому, що у нас повністю відсутнє стратегічне бачення ситуації. Ми за деревами не побачили лісу", – каже Олексій Кущ.
На його думку, українська влада занадто наближено дивиться на цю проблему і не може осягнути всієї масштабності ситуації.
Експерт зазначає, що створення газопроводів в обхід України почалося із запуску в кінці 90-х проєкту Ямал – Європа. Цей перший обхідний транснаціональний магістральний газопровід, що проходить через Білорусь, забрав у нашої країни кілька десятків мільярдів кубів транзитного газу і, відповідно, мільярди доларів, які пішли в білоруський і польський бюджети.
Ще один проєкт з російського плану було реалізовано зовсім недавно, і увагу на нього звернули занадто пізно. Йдеться про контракт Угорщини з російським "Газпромом" на постачання природного газу газогоном "Турецький потік", який пролягає по території Сербії та Австрії і позбавляє Україну частини транзиту.
"Вся риторика була спрямована на те, щоб зупинити "Північний потік – 2", але чому була тиша навколо "Турецького потоку", який будувався приблизно у той же час? Тобто ось ця однобокість і відіграла остаточну роль у ставленні європейських країн до нас".
Отже, оцінювати важливість "Північного потоку – 2" окремо від інших трубопроводів, які обходять Україну з різних боків – неправильно.
Він лише доповнює цілісну систему з кількох потоків, які спрямовані на повне позбавлення України транзиту.
Коли можуть запустити "Північний потік – 2"
Однак навіть готовий трубопровід не можна експлуатувати просто тепер, адже йому потрібно пройти сертифікацію.
Проєкт має повністю відповідати вимогам Третього енергопакету – документу, який регулює енергетичні відносини у ЄС.
Для цього може знадобитися від чотирьох місяців до пів року, кажуть експерти. Однак лишилась ще одна зачіпка, яка гальмує процес.
18 жовтня "Нафтогаз України" також подав заявку на участь у процесі сертифікації російського газогону з метою довести його небезпечність і не дати запустити в роботу.