Як українці шукають роботу в Польщі / Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні
Понад чотири мільйони громадян України мусили терміново покинути рідні домівки, схопити найнеобхідніше та перебратися за кордон – у пошуках прихистку. Країни Європи підтримують біженців чим можуть, але й українці намагаються не сидіти без роботи.
Редакція "Сьогодні" зібрала історії українців та пропонує дізнатися, як їм вдається влаштувати життя за кордоном і які підводні камені можуть очікувати в іншій країні.
Робота за спеціальністю
Українка Анна Заволович за кілька днів до війни працювала у власній студії косметологом. Через вторгнення Росії, жінка з маленькою дитиною виїхала до Польщі. У Вроцлаві їх прихистили знайомі, які перебралися в сусідню країну три роки тому.
"Нас зустріли на вокзалі, обігріли, нагодували, одразу Марка записали до садочка, почали активно шукати житло і роботу мені", – згадує Заволович.
Однак згодом в Польщу прибувало дедалі більше людей, і от невеликої квартири для кількох сімей з дитиною і собакою вже стало замало. На щастя, забрати до себе маму з сином погодилася полька Домініка. Дівчина впродовж двох тижнів спала на надувному матраці, щоб дитині було комфортно.
Ці кілька тижнів були для сім’ї складними, але врешті Анні Заволович вдалося знайти роботу за спеціальністю в салоні краси й орендувати маленьке житло.
"Тепер у мене є можливість не існувати, а просто жити", – зізналася жінка.
Невдала співпраця з агенцією
Не настільки пощастило Сергію Смірнову, який домовився про роботу з польською агенцією праці. Компанія спеціалізується і на працевлаштуванні українців у Польщі. Чоловікові вистачило семи днів, щоб зрозуміти, що умови роботи не відповідають заявленим.
"Коли приступаєш до роботи, кажуть про одну зарплату, а по факту виходить інше. Графік один, а по факту – інший. Запрошення робили вдвічі довше, договір підписали не з перших днів", – розповів Смірнов.
За його словами, представниця агенції перебуває не в Катовіце, де пропонують роботу, а в Любліні, й часто не виходить на зв’язок. Інші працівники також не відповідають на дзвінки й повідомлення по кілька днів.
"Нюанси випливли у робочому процесі. У перший день наші групі новеньких сказали працювати п'ять годин, у результаті відпрацювали дев'ять. Журналу ведення робочих годин не було від початку", – пояснив українець.
Штрафи в компанії більші, ніж "ринкові" – до 1000 злотих. Виплату авансу відтягують, хоч самі його спершу пропонують, а біженцям гроші дуже потрібні. За кілька днів більшість учасників групи залишили співпрацю до підписання договору, але чоловік вирішив ризикнути.
Однак навіть за тиждень обіцяного авансу йому не дали, а спроб комунікацій агенція уникала. Коли Сергій Смірнов заявив керівнику складу, що не готовий далі працювати, представниця агенції перетелефонувала й у грубій формі звільнила його.
"На цьому моменті все стало на свої місця. Сім днів я попрацював за дякую, але отримав урок. Можливо, цей відгук буде комусь корисний", – резюмував Смірнов.
Інша спеціальність
Журналістка Анна Горпинич мусила переїхати до Варшави, але їй не пощастило знайти роботу за спеціальністю, попри дві вищі освіти й чимало додаткових сертифікатів. Причина проста – для солідної роботи в Польщі потрібно знати польську мову.
Відтак, жінці з дипломом магістра довелося влаштуватися на меблеве виробництво. Щоденна робота – відміряти тканину, яка перетвориться на обшивку дивана або крісла.
"Сказати, що це не робота моєї мрії – це скромно промовчати. Рук, ніг і спини немає, бо я не звикла до фізичної праці. Але я відчуваю велику вдячність до людей, які дали мені цю роботу. Бо я знаю, що більшість людей, які втекли від війни у Польщу наразі не мають жодної роботи", – наголосила Горпинич.
Прості поляки підтримують українців і морально – хтось із колег написав та видрукував листа зі словами підтримки. Журналістка не впадає у відчай і розуміє, що будь-яка робота дозволяє забезпечити себе та своїх дітей. Вона також продовжує писати і вчитися, зокрема вивчає польську мову.
Як уникнути торгівлі людьми
Як поінформувала уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, потік мігрантів із України за кордон підвищує ризик потрапляння в ситуацію торгівлі людьми. У країнах Європи вже фіксують факти трудової та сексуальної експлуатації українців, насильницького використання дітей.
Найбільша небезпека очікує вже в Польщі, коли після перетину кордону на біженців чекають сутенери під виглядом волонтерів. Пропонують підвезти чи допомогу з роботою або житлом, заманюють жінок у невідомі автомобілі.
Європейська комісія вже запустила мережу координаторів, щоб запобігти порушенню прав людей та експлуатації українців. Денісова закликала посилити перевірку на кордонах.
Щоб захистити себе, потрібно пам’ятати кілька простих правил:
- тримати документи при собі й нікому не віддавати паспорт після перетину кордону;
- не сідати в машину наодинці;
- триматися групами;
- заздалегідь вивчити інформацію про перевізника;
- сфотографувати авто та номери, людей всередині, якщо це можливо, й відправити світлину близьким;
- регулярно повідомляйте рідних про місце перебування й зміну ситуації;
- домовтеся про кодове слово на позначення небезпеки;
- зверніться у поліцію, до прикордонників чи уповноважених осіб, якщо помітили підозрілу ситуацію.
Раніше "Сьогодні" писав про те, які спеціалісти потрібні в Україні під час воєнного стану, і дізнавався ціни на житло та продукти в Польщі.