Доступ до онлайн-бібліотеки тестують в "Інтерсіті+" / Фото: Григорій Салай, Сьогодні
В Україні планують запустити поїзди зі швидкістю до 350 км/ч. Це вдвічі швидше, ніж "Інтерісіті", а точніше – їхня заявлена швидкість, 160 км/год. А ось з якою швидкістю "Інтерсіті" їздять насправді?
Кореспонденти "Сьогодні" вирішили провести експеримент і купили квитки поїзд. Вони перевірили тривалість подорожі на найпопулярнішому маршруті "Інтерсіті" – з Києва до Харкова. Виявилося, що швидкість вже давно менша за заявлену. Чому так сталося?
Помічник машиніста Олександр Кубарєв працює на залізниці вже 15 років. Поїзди "Інтерсіті" він водить з самого запуску проекту. Найшвидші поїзди на українських шляхах з'явилися напередодні "Євро-2012". Їхній запуск спочатку привертав увагу через численні технічні збої в роботі корейських машин. Але з часом роботу вдалося адаптувати до українських умов.
"160 км/год – максимальна швидкість, допустима, конструктивна – 176. Є обмеження по коліях, контактному проводу", – розповідає Олександр.
Але нарощувати швидкість поїздів заважає не тільки це. Як уточнив топ-менеджер "Укрзалізниці" Олександр Перцовський, після запуску "Інтерсіті" фактична швидкість поїздів щороку зменшувалася – через те, що колії не відновлювалися.
"Сьогоднішній швидкісний рух – не такий вже й швидкісний. За деякими напрямками – вже майже на півгодини довше. 160 км/год – це максимальна швидкість. Середня – десь 120-110, залежить від ділянки. Ще залишаються ділянки, на яких "Інтерсіті" виходить на максимальну швидкість, але їх стало значно менше, ніж було на старті програми", – констатував Перцовський.
Відстань між Києвом і Харковом "Інтерсіті" подолав за неповні п'ять годин. Хоча світова практика показує: цей шлях можна проїхати значно швидше. До 600 км/год, яких набирає японський "Сінкансен", нам ще дуже далеко.
Але в "Укрзалізниці" вже почали шукати інвестора для розвитку швидкісного пасажирського руху. Сама держкомпанія таке будівництво просто не потягне. Як пояснює директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк, для цього потрібна виділена лінія, на якій будуть використовуватися тільки швидкісні поїзди.
"У неї інша геометрія, інша побудова самих шляхів. Тому експлуатація, наприклад, вантажних поїздів, на таких лініях неможлива", – говорить Вовк.
За його підрахунками, вартість одного кілометра такої колії – від 2 до 8 млн доларів. А вартість самого рухомого складу – близько 20-30 млн доларів.
При цьому будівництво може затягнутися на 5-10 років, уточнює голова ГО "Всеукраїнський центр реформ транспортної інфраструктури" Володимир Наумов. І ось чому:
"Треба розуміти – хто і кому належить земля, по якій буде проходити залізниця. Наприклад, якщо хтось відмовиться продавати ділянку, то об'єкт просто не буде до кінця побудований".
Ми запитали у Міністерства інфраструктури, коли в Україні з'явиться швидкісний поїзд на кшталт японського, а також про політику держави у розвитку пасажирського залізничного транспорту. Але там відповіли, що ці питання "стосуються діяльності чи заяв "Укрзалізниці".
В експертному середовищі чиновникам профільного міністерства про всяк випадок нагадують: якщо одна одиниця управління залізничним транспортом починає запускати модернізацію, будівництво або ремонт, то п'ять інших підприємств теж підключаються до цієї роботи.
А поки нам залишається заздрити пасажирам інших країн, чиновники яких розуміють важливість розвитку транспортної інфраструктури.
Нагадаємо, раніше глава "Укрзалізниці" анонсував, що непрофільні активи "Укрзалізниці", в тому числі і медустанови, будуть передані в концесію.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко при цьому підрахував, що продаж непрофільних активів "Укрзалізниці", таких як медичні заклади, санаторії і бази відпочинку, привокзальні кафе, дозволить компанії скоротити витрати на десятки мільярдів гривень на рік.