Реформи, які проводить Мінцифра, далеко не всім до душі. Віце-прем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров не виключає серйозних нападок і провокацій найближчим часом від тих, хто незадоволений проваджуваною цифровізацією. Адже вона не тільки економить час громадян, а й усуває можливість різного роду схем і корупції. Про це читайте в третій, заключній частині інтерв'ю з Михайлом Федоровим.
Тут – початок і продовження інтерв'ю.
Чому програмісти Мінціфри не зможуть стати громадянами віртуального міста "Дiя City"
- Скільки людей працює над проєктом "Дія"? У них конкурентні зарплати? Чи буде компанія, що займається розробкою "Дії" , реєструватися в "Дія.Сіті"?
- У нас середня зарплата по Міністерству, по всіх командах – 30-40 тисяч гривень на місяць. Програмісти працюють в штаті держпідприємства "Diia Company". Там середня зарплата близько двох тисяч доларів. Тому що там висококваліфіковані розробники. На ринку вони коштують дорожче, і, на жаль, ми поки не можемо платити їм повністю ринкову заробітну плату.
Розробників у нас всього 24 людини. Це люди, які працюють безпосередньо над додатком "Дія". Але вони дуже ефективні. Звісно, всі вони – українські фахівці. А якщо брати до уваги тих співробітників, які займаються інжинірингом, дизайном, бухгалтерією і тощо – таких в "Diia Company" 120 людей. І ми постійно шукаємо нові кадри.
"Diia Company" не буде зареєстрована в "Дія.Сіті". Саме тому, що це державна компанія.
- Щодо запуску "Дiя City". Доводилося чути сумніви, що іноземним фірмам буде вигідно реєструватися в "віртуальному місті". Який для них в цьому інтерес порівняно з нинішньою формою роботи? Українські компанії і ФОПи і сьогодні часто працюють на мінімальному оподаткуванні. Чим для них вигідна "Дiя City"?
- Є багато компаній, які хочуть працювати в білу, хочуть залучати інвестиції. Але якщо вони наразі будуть платити податки за існуючої системи, податкове навантаження буде божевільною.
А ми хочемо створити конкурентне навантаження. Тому "Дiя City" бере, по суті, модель у ФОПів і перекладає її на IT-компанії. Отже, якщо працювати в "Дiя City", податкове навантаження буде менше, ніж зараз, уп'ятеро.
Але ми ж не можемо робити 0% податків тільки тому, що нині більшість компаній працюють у тіні. У нас на радарах – правові системи різних країн світу. Ми дивимося на них. І "Дiя City" – це буде найкраща податкова система.
Крім того, ми захищаємо IT від неправомірних дій правоохоронців. Тільки обласний прокурор зможе дати санкцію на вилучення обладнання. Це взагалі відмінна норма. Плюс вводимо елементи англійського права і певні норми для венчурного інвестування. Тобто даємо можливість швидко залучати інвестиції з-за кордону, підписувати швидкі контракти для отримання інвестицій. А в цілому робимо гнучку систему, яка дає можливість працювати технологічним компаніям.
"Я навіть не можу собі уявити, що прийдуть люди і почнуть ламати те позитивне, що ми за ці роки набудували"
- А як забезпечити незмінність законодавства протягом 15 років? Прийде нова влада і почне міняти все на свій лад.
- А це залежить від нас з вами. Від того, яка у нас політична культура, кого ми обираємо, за кого ми голосуємо. Я думаю, що у нас політична культура зростає щодня. І ми вже не дозволимо прийти до влади людям, які будуть вбивати правильні проєкти.
Звісно ж, ми нормативно все робимо для того, щоб правила для "Дiя City" залишалися незмінними. Закладаємо відповідні норми в закони. Ми хочемо, щоб у цього проєкту був класний, позитивний соціальний бренд. Щоб ніхто навіть руку не підняв.
Але насправді я вірю в Україну і українців, що вони просто не дозволять ламати правильні речі, які виділяють нас у світі. Я навіть не можу собі уявити, що прийдуть люди і почнуть ламати те позитивне, що ми за ці роки набудували.
- Але для цього воно повинно себе показати позитивно.
- Ось тому треба приймати швидше, щоб у нас за пару років був великий результат. Я очікую, що після запуску позитивний ефект буде зростати в геометричній прогресії, і до 2024 року частка IT виросте до 10% ВВП. Наразі це 4,2% ВВП.
Кількість робочих місць у цій сфері має зрости вдвічі і досягти 450 тисяч. При тому що нині офіційних місць у IT-сфері – менше 100 тисяч.
Доходи в IT-галузі виростуть із 6,5 до 18 млрд доларів.
- А які прогнози щодо "Дiя City" на наступний рік?
- За ідеєю, компанії зможуть заходити в "Дiя City" з січня 2022 року. І до кінця року ми вже побачимо ефект. Який – я не можу зараз прогнозувати. Все буде залежати від найближчого півріччя. Від промо цього проєкту, від швидкості прийняття рішень.
Спортзал у кабінеті і вечірня казка для доньки
- Розкажіть про себе. Чим займаєтеся у вільний час? Чи є він нині взагалі? Ви захоплюєтеся шахами?
- Раніше захоплювався. А зараз граю тільки в інтернеті з рандомними суперниками.
- Виграєте?
- Рейтинг хороший. Я думаю, десь на рівні I розряду граю. Хоча був і один бал для кандидата в майстри спорту.
- А з іншими видами спорту дружите?
- Так, у мене спортзал прямо на роботі, і я займаюся тут тричі на тиждень. Ходити в спортклуби не дозволяє логістика, це забирає багато часу. Тому я обладнав спортзал за свої гроші в кімнатці поруч із кабінетом. Тут була така кімната відпочинку, я все з неї виніс, завіз сюди устаткування, і тепер стабільно тренуюся після роботи.
- З тренером?
- Я сам собі тренер. У мене є, звичайно, з ким проконсультуватися, але займаюся я сам. Я захоплювався спортом ще в школі та університеті, і вже якісь базові знання є. Раніше багато грав в футбол, займався тайським боксом. У мене і тут є груша, он стоїть на виході з кабінету (показує на величезну підлогову грушу).
- У вас маленька дочка, Марія. Вистачає часу на спілкування з нею?
- Я проводжу з нею щовечора. В основному приходжу з роботи десь о 19:30, і в основному час сфокусовано на ній. Займаюся нею, розважаю, укладаю спати.
- Чи читаєте казки на ніч?
- Звісно! Казка про Колобка мені вже скоро буде снитися. В останній тиждень це улюблена казка, ми читаємо її двічі, а потім вона мені розповідає її в своїй інтерпретації, а я вже засинаю під неї. Так що навіть не знаю, хто кого укладає (сміється).
Відвідування БТІ скасовуються
- Ви нещодавно купили власну квартиру. Точніше, інвестували в неї ще на етапі будівництва. Маєте досвід оформлення документів. Чи не думаєте заводити в "Дію" бюрократичні процедури, пов'язані з оформленням права власності на нерухомість?
- Квартиру я купив, ще коли жив у Запоріжжі, в 2018 році. Потім просто довго робився ремонт. Так, документами займався сам, знаю, що це таке. І звісно, ми плануємо перевести ці послуги теж в онлайн.
Але ми зіткнулися з проблемою, що в реєстрах всього 30% нерухомості, яка є в країні. Дуже багато людей хочуть продати квартиру або будинок, але виявляється, що її немає в реєстрах. Їм доводиться звертатися в БТІ, реєструвати.
Ми вже запустили пілотний сервіс із реєстрації нерухомості. Стартували з Харкова, тепер потрібно там все протестувати, налагодити, і поступово до кінця року цей сервіс запрацює і в інших містах.
Якщо нерухомості немає в реєстрі, за допомогою цього сервісу можна буде запросити певну довідку в БТІ і зареєструвати нерухомість. Тобто ми прибираємо необхідність походів у БТІ і до реєстратора.
- А якщо йдеться про будинки, де, крім нерухомості, потрібно оформляти і документи на землю?
- Як я говорив, взагалі ми хочемо поступово всі державні сервіси перевести в онлайн. Поки запускаємо тількиреєстрацію об'єктів в реєстрі нерухомості. Поступово запустимо і інші послуги.
Дія переходить в офлайн
- У деяких містах з'явилися цілком не віртуальні, а реальні центри "Дія", куди можна прийти офлайн. Навіщо вони потрібні?
- Це центри підтримки підприємців "Дія. Бізнес". Такі центри – це частина національного проєкту з розвитку підприємництва "Дія. Бізнес" (це окремий проєкт екосистеми "Дія"). Крім центрів, ще є онлайн-портал business.diia.gov.ua з безкоштовними сервісами для розвитку своєї справи. Там можна безкоштовно отримати будь-яку консультацію – починаючи від того, як можна заплатити податки, і закінчуючи тим, як запустити рекламу, як наймати людей тощо.
Консультації можна отримати і онлайн, і офлайн. Офлайн-центри поки відкрилися в п'яти містах: у Харкові, у Києві на базі держуніверситету ім. Шевченко, у Миколаєві, Черкасах та Одесі. За останній рік вже чотири тисячі українців отримали консультації в чотирьох таких центрах.
Наразі проєкт активно розвивається, і цього року буде відкрито ще до 15 центрів по всій країні. Вони є не на рахунок бюджету. Монетизуються якоюсь платною орендою приміщень під заходи, кафе тощо.
Найскладніший проєкт
- Який проєкт із тих, які планується запустити найближчим часом, ви вважаєте найбільш складним?
- Тепер будуть дедалі більше говорити про електронний акциз. Тому що це божевільно антикорупційний проєкт і користь для всієї країни. І ми будемо просити у вас, ЗМІ, захисту від бандитів. Тому що нас нині будуть дуже сильно атакувати і будуть дуже сильно старатися зіпсувати нам репутацію. Але люди повинні знати правду, і ми зробимо все, щоб зупинити корупцію.
Пілотний проєкт запустимо восени. Він почнеться відразу по всій країні, але на початку буде стосуватися тільки певних видів підакцизних товарів. Яких – поки теж не можу сказати, це питання ще вивчається. Але з часом пошириться на всі підакцизні товари.
- Чи є у вас нові грандіозні плани на 2022 рік? Або в основному будете розвивати проєкти, запущені раніше?
- Ми вже побудували команду, у нас йде системна робота, тому наступного року ми будемо продовжувати запускати електронні сервіси. Тим більше, з вересня ми починаємо входити в режим paperless. В результаті усі послуги поступово будуть оцифровані, а паперові документи повністю замінять на електронні. Тобто ми заборонимо державі вимагати документи від громадян, якщо ці дані вже є в реєстрах. І отримання багатьох послуг буде дуже сильно спрощено.
Уже восени презентуємо дуже багато нових електронних послуг. Це будуть послуги в різних сферах: починаючи з соціальної (послуги, пов'язані з Пенсійним фондом, з субсидіями) і закінчуючи судовою сферою, бізнес-послугами, пов'язаними з дозволами. Наприклад, скоро запустимо електронні акцизи. Поки не можу анонсувати, які це будуть послуги, тому що нині якраз робимо ревізію, що встигнемо, що не встигнемо. Але це будуть послуги практично в кожній сфері.
Наразі маховик запуску розкручується дедалі більше, ми повинні вийти на такий темп, щоб до 2024 року виконати свій KPI в 100% електронних послуг. Всього державних послуг налічується більше 3000, а популярних – близько 500. І тільки 10% послуг надаються в електронному вигляді. Так що 2022 рік буде присвячений цим же процесам, масштабуванню послуг.
Запускаючи нові послуги, ми паралельно вбиваємо якісь непотрібні старі.
І ще ми вирішили, що тепер не будемо збирати нові електронні послуги і презентувати в один момент. Ми будемо їх запускати відразу в міру готовності. І видача нових продуктів буде рівномірно розподілена протягом усього року.
Наступного року будуть і абсолютно нові проєкти. Як мінімум два. Вони також будуть стосуватися цифровізації, але матимуть окремі бренди. Поки не можу їх анонсувати. Скажу тільки, що це буде пов'язано з електронним документообігом та прямою електронною демократією. І що це будуть продукти світового рівня.