Розповідаємо, що чекає на українців / Фото: Getty Images, уніан, Колаж: Сьогодні
Поточний тиждень розпочався для української національної валюти з обвалення – котирування долара на міжбанку у понеділок пішли вгору.
Негативне новинне тло позначилося також на вартості українських боргових паперів на світових ринках – їхні котирування почали знижуватися. В економіці триває відтік капіталу, Мінфін не може позичати значні суми на аукціонах з продажу ОВДП, а уряд змушений виділяти велику суму, щоб гарантувати безпеку польотів над Україною.
"Сьогодні" разом з експертами розбиралися, скільки економіці обходиться стягування Росією військових до наших кордонів.
Фестиваль паніки та істерики
Минулого тижня здавалося, що валютний ринок заспокоївся. Гривня на міжбанку зміцнювалася, Нацбанк викуповував надлишки валюти, а на готівковому ринку "американця" можна було купити вже за 27,9 грн. Але на вихідних з'явилися новини про відкликання громадян західних країн, перенесення посольств з Києва до Львова, а також чутки про заборону польотів над Україною та втечу олігархів. Все це призвело до паніки на валютному ринку та масової скуповування доларів та євро.
Долар у понеділок на міжбанку подорожчав до 28,5 грн, а на готівковому ринку його продавали за 29 грн, – пояснює керівник відділу аналітики Forex Club Андрій Шевчишин. – Через ризики вторгнення РФ, що зросли, можна сказати, що на ринку спостерігається паніка серед покупців. А потенційні продавці в такій ситуації надають перевагу притримати валюту, що лише посилює перекіс балансу.
Водночас НБУ намагається згладжувати коливання та не допускати різкого зльоту та падіння курсу. Наприклад, під час минулої хвилі паніки регулятор мусив витратити 1,5 млрд доларів на валютні інтервенції за два тижні. Тобто, щодня обходився в середньому в 100 млн. доларів.
Щоправда, потім, коли паніка трохи вщухла, Нацбанк викупив близько 600 млн доларів з ринку, не даючи гривні так само різко зміцнитися, – продовжує Шевчишин. – Але інтервенціями втрати не обмежуються. Зростання ставок прибутковості єврооблігацій фактично відрізало країну від запозичень на вільному ринку.
Запрацюють спекулянти
Опитані експерти вважають, що на валютній паніці хтось непогано заробить. Адже крім військової агресії є ще й фактори впливу світової економіки.
Поточна ситуація є підсумком двох різних драйверів, – пояснює "Сьогодні" аналітик TeleTrade Сергій Родлер, – Перший – це очікування щодо жорсткості політики ФРС: скорочення стимулів та підвищення процентної ставки. Тут все просто – спочатку регулятор накачував систему грошима, які перетікали в активи країн, що розвиваються, а тепер вилучає їх, що сприяє відтоку капіталу з ризикових інструментів назад в доларові. Другий – спекуляція на можливій ескалації воєнного конфлікту.
За його словами, навіть якщо великі гравці не вірять у загрозу вторгнення, однак заробити грошей на можливості вони абсолютно не проти.
Передумови для падіння гривні вже існували через глобальну тенденцію до перетікання капіталу в США, але відбуватися цей процес може довго, а тут видався відмінний привід прискорити процес і підштовхнути курс до бажаної мети набагато швидше, – продовжує Родлер.
У січні курс злетів із 27,25 до 28,98 грн за долар, але до кінця минулого тижня повернувся до 27,88. Така "гойдалка" виникає лише через активність спекулянтів і свідчить про відсутність можливості центробанку повністю контролювати процес.
Боргова криза
У такій ситуації спостерігається дедалі менше охочих інвестувати в українські облігації держпозики. Адже прибутковість з них не дуже висока, а ризики зростають.
В умовах різких курсових коливань інвесторам стало ще складніше розраховувати дохідність українських боргових паперів та ризики щодо них, – продовжує Сергій Родлер. – Саме тому Мінфіну вдалося залучити лише 10,8 млрд грн від розміщення ОВДП.
Це найнижчий обсяг з середини минулого року і його вистачить лише щоб покрити близько половини необхідної суми виплат за внутрішнім боргом за місяць. У лютому ситуація ще гірша – було залучено менше ніж 1% від необхідної суми для обслуговування внутрішнього держборгу за місяць.
Щоправда, на допомогу прийшли західні країни, які підтримали нашу економіку в цей складний період.
З зовнішніми боргами все не так уже й погано, – пояснює "Сьогодні" ситуацію економіст Данило Монін. – Завдяки виділення Європою 1.2 млрд євро, Великою Британією – 2 млрд фунтів та Канадою 120 млн доларів, нам євробонди цього року вже точно будуть не потрібні. Тобто, й ціна зовнішніх позик для України не важлива.
Набагато гірші, за словами економіста, справи з довірою бізнесу щодо влади. Відбувається це через тиск, що збільшився останнім часом, з боку держави.
Влада останніми роками формує негативний бізнес-клімат завдяки "реформам" Данила Гетьманцева та Сергія Марченка, – каже Данило Монін. Саме тому зовнішні інвестиції, якщо не брати до уваги реінвестицій самого бізнесу, фактично вже два роки перебувають на нулі.
За словами економіста, так звана "боротьба з олігархами" сприяла прискоренню виведення грошей з країни. Цей процес прискорився ще в листопаді-грудні, коли вплив фактору російської загрози не був ще таким помітним.
Ціни зростуть
Ну й нарешті, спробуймо оцінити вплив новин на гаманці простих громадян. Насамперед, курс долара, що виріс, з часом позначиться на всьому ланцюжку постачань імпортних товарів.
Наприклад, якщо ви вирішили придбати смартфон за ціною 200 доларів, то через зростання курсу американської валюти на 1 гривню, переплатіть на ньому загалом 200 гривень.
До того ж, згодом зростання курсу обернеться додатковою інфляцією по всій групі товарів та послуг. Адже триває зростання цін на енергоносії, які закладатимуть у ціну будь-якого товару для споживача.
Інфляція з урахуванням теперішнього зростання курсу гривні може бути на 0.5-1% вищою за підсумками року, – резюмує Данило Монін. – Але це не так суттєво на тлі світових процесів зростання цін, що впливають на Україну. Навіть у США інфляція вийшла на максимум за останні 40 років – 7.5%.
Раніше ми писали про те, як ситуація на світових ринках може повернутись проти вітчизняної економіки. Все про податки і про те, куди йдуть наші гроші, – у нашій спецтемі.