Депутати вирішили позбутися боргів / Фото: Колаж: Сьогодні
Незважаючи на те що наша країна вже чотири місяці воює з Росією, уряд досі справно сплачує борги. Україна просить Захід виділяти по 5 млрд доларів на місяць для компенсації бюджетного дефіциту, але водночас Мінфін стабільно розраховується за старими позиками. Депутати від партії "Слуга народу" вирішили, що під час війни можна провести переговори з кредиторами та домовитися про реструктуризацію чи списання боргів.
"Сьогодні" разом з експертами розбиралися, якими будуть економічні наслідки цього.
Що пропонують депутати
Щоб вирішити фінансову проблему України під час війни, депутати вирішили якимось чином позбутися боргів – чи списати їх, чи реструктурувати. Зокрема, уповноважена представниця фракції "Слуга народу" Любов Шпак звернулася з трибуни парламенту до президента Володимира Зеленського та уряду з пропозицією провести переговори з міжнародними партнерами щодо списання держборгу України.
"Економічні втрати нашої країни становлять до 1 млрд доларів на день. Тому ми звертаємося до президента та Кабінету Міністрів України з позицією невідкладно перевести переговори з усіма іноземними партнерами щодо кредитних зобов'язань для перегляду та списання наших боргів", – заявила депутатка.
За її словами, нинішня ситуація є типовим форс-мажором для нашої країни. З іншого боку, у Міністерстві фінансів продовжують говорити, що вдаватися до такого механізму в нинішній ситуації недоцільно.
Плюси і мінуси
Як кажуть експерти, відмовитися від своїх колишніх боргів – це досить приваблива ідея, однак вона може зіграти проти України в майбутньому.
"Для України списання минулих боргів – це сигнал, що нових кредитів не буде. Саме тому ми спостерігали такий завзятий опір влади не просити про списання або реструктуризацію зовнішніх зобов'язань навіть у той момент, коли триває війна", – пояснює "Сьогодві" аналітик компанії "Центр біржових технологій" Максим Орищак.
За його словами, тепер, коли захоплені деякі області нашої країни, зруйнована інфраструктура міст, навіть за підтримки інших країн зброєю, втрачати майже нічого, тому ми можемо чекати, що Україна попросить про списання боргів. Якщо західна допомога вичерпається або країна виявиться сам на сам з фінансовими труднощами, то нам неминуче доведеться оголошувати дефолт.
"З негативних складових прохання про списання боргів виділимо те, що після оголошення дефолту людям не дадуть вчасно забрати їхні накопичення з банківського сектору, і це будуть ще одні "втрачені гроші". Для курсу української гривні такий крок стане сигналом падіння, але продавати людям долари ніхто не буде. Купувати долари у людей за високим курсом будуть "з рук". Тобто для валютного ринку такий крок стане моментом високої волатильності. Орієнтуватися у рівнях падіння гривні за такого сценарію складно, і прогноз не буде обґрунтованим, – говорить Орищак.
Інші економісти кажуть, що Україні треба домовлятися не про списання боргів, а про їхню реструктуризацію. Причому домовлятися можна як з міжнародними фінансовими організаціями, так і з приватними кредиторами.
"Як показують методичні рекомендації МВФ, у межах лондонського та паризького клубів зафіксовано кілька сотень реструктуризацій для більш ніж 90 країн", – каже економіст Олексій Кущ.
Він вважає, що наша країна могла б розраховувати на списання половини боргів, а на решту добитися відстрочення погашення строком на 20 років. Водночас відсоткову ставку можна зменшити до 1-2%. Тобто Україна може отримати такі кредитні канікули з виплатою лише мінімальних відсотків у найближчі два десятиліття.
"Справедлива реструктуризація не тільки фінансово нас оздоровить, а й створить передумови для правильного формування лінійки боргів у майбутньому. Тим більше що зараз і найближчим часом нас ніхто не кредитуватиме ні на зовнішньому, ні на внутрішньому борговому ринку. А допомога країн-донорів і навіть МВФ не залежить від реструктуризації", – резюмує Олексій Кущ.
Ще один варіант вирішення проблеми, за його словами, відступити кредиторам право вимоги щодо активів РФ, які частково заблоковано на Заході на залік погашення нашої заборгованості. У цьому разі кредитори в судах могли б досягти списання коштів значно швидше, ніж це зробить Україна.
Раніше ми писали про те, що буде з курсом гривні та заощадженнями українців. Про особливості обміну валют під час війни читайте тут.