Сім-карти видаватимуть лише за паспортом / Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні
Рада ухвалила закон про створення Нацкомісії для ідентифікації абонентів мобільного зв'язку.
Згідно з Законом №6055, новий регулятор має замінити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
За прийняття законопроєкту проголосувало 296 народних депутатів.
Завдання створеної комісії
Новостворений регулятор буде організовувати та забезпечувати проведення заходів з ідентифікації кінцевого користувача у постачальника електронних комунікаційних послуг і розробку відповідного порядку.
До його повноважень також входить організація та забезпечення здійснення заходів щодо запобігання користування кінцевим обладнанням мобільного зв'язку, законність застосування якого на території України не підтверджена.
Реєстрація абонентів за допомогою паспорта
Ще у серпні 2021 року до парламентського комітету з питань цифрової трансформації передали законопроєкт, який передбачає обов'язкову реєстрацію користувачів мобільного зв'язку за паспортом.
Причина ,через яку планують ввести обовʼязкову ідентифікацію, — стрімкий розвиток цифрової економіки, під час якого ідентифікація абонентів є важливою для ефективної системи захисту персональних даних користувачів.
Законопроєкт передбачає, що всі абоненти повинні будуть пройти ідентифікацію, уклавши з оператором мобільного зв'язку відповідний договір на надання послуг. Передбачається, що після цього оператор буде чітко знати, кому саме належить той чи інший номер.
Реєстрацію депутати пропонують провести до 1 січня 2025 р, а після цієї дати припинити надання послуг зв'язку всім, хто її не пройшов.
Загалом, можна розглядати як позитивні, так і негативні сторони цього питання. З одного боку досвід деяких країн Європи показує позитивний результат таких дій, з іншого (на прикладі деяких інших держав) проблему шахрайства це не вирішує.
Наміри благі — протидія шахрайству
Асоціація GSM ще в 2016 році опублікувала дослідження, яке актуальне і досі. Стосувалося воно ефективності впровадження обов'язкової реєстрації SIM-карт на прикладі різних країн (один із них ми розглянемо згодом).
Асоціаці зважила всі за і проти таких дій.
З плюсів обовʼязкової реєстрації Асоціація GSM вважає доступ багатьох абонентів до додаткових мобільних і цифрових послуг, які були б недоступні без реєстрації.
Серед решти позитивних моментів:
- зменшиться кількість телефонного шахрайства, зупиниться "колекторне беззаконня";
- зросте рівень захисту від спаму;
- зловмисник не зможе створити дублікат картки без паспорту, тим самим ваші приватні та банківські дані перебуватимуть у безпеці.
Мінуси рішення
Політика обов'язкової реєстрації в деяких випадках може "обмежити можливості вразливих та соціально незахищених верств населення". Мова йде про людей, яким потрібно докласти певних зусиль, щоб підписати договір з оператором (на прикладі тієї ж пенсіонерки, яка проживає в селі, а до міста немає чим дістатися).
Операторам мобільного звʼязку теж потрібно витратити не лише чимало грошей на цю ідентифікацію абонентів, а й часу (мова йде про роки). Адже частка українців, які користуються послугами мобільного зв'язку анонімно, дуже висока — близько 90%.
Експерт ринку телекомунікацій Роман Хімич, який веде свої блоги на різних онлайн-ресурсах та висловлює свою експертну думку, теж зазначив деякі мінуси в Законі.
"Якщо поліція не ловить шахраїв, то реєстрація номерів ситуацію з криміналом не поліпшить. І це прекрасно доводить досвід сусідньої Росії, де обов'язкова реєстрація ніяк не заважає епідемії шахрайства і злочинних посягань", — написав він.
Хімич вважає, що введення обовʼязкової реєстрації не вирішить проблему несанкціонованого втручання в роботу комунікацій, так званого рефайлу, про що заявляють автори законопроєкту.
Може збільшитись ризик політичних репресій. Проте в час стрімкого розвитку інформаційних технологій "дістатися" до будь-кого не є так проблематично.
Пакистанський сценарій
У вищезгаданому дослідженні Асоціації GSM розповідають про досвід Пакистану.
Ще у 2008 році були запроваджені вимоги до обовʼязкової реєстрації SIM-карт. А після териристичної атаки 2014 року вимогу підтвердження інформації про особу на підставі біометричних даних розширили на всі нові та старі сім-карти (останні мали перереєстровуватись). У користуванні тоді перебувало 135 мільйонів карток (27 мільйонів з них відключили зовсім).
Переєстрацію оператори здійснили за 3 місяці. Термін надзвичайно короткий. Але на таке швидке виконання завдання повпливало багато чинників (наприклад, система електронного уряду для реєстрації на той момент вже існувала, а влада провела інформаційну роботу на телебаченні і дала ясно зрозуміти людям: "без реєстрації вас буде відключено").
Програма мала величезний успіх. Серед її вигод:
- чисті дані, отримані завдяки реєстрації зі звіркою інформації, дозволили операторам надавати клієнтам додаткові корисні послуги;
- оператори мають у своєму розпорядженні більш якісні дані про клієнтів, що допомагає більш ефективному управлінню їхніми стосунками з клієнтами та наданню відповідних товарів та послуг.
Проте були і мінуси:
- через стислі строки впровадження вартість біометричного обладнання та допоміжних приладів була непропорційно високою;
- впровадження означало призупинення всіх інших справ та інвестицій операторів, відтерміновуючи отримання потенційних прибутків для економіки та суспільства, які вони могли принести;
- 27 мільйонів SIM-карт не були перереєстровані. Ймовірно, що велика кількість цих SIM-карт належала соціально незахищеним та потенційно вразливим особам. Враховуючи жорсткі строки впровадження, імовірність, що інтереси саме цієї групи громадян постраждали і що саме вони були відключені, є найбільш високою.
Раніше ми розбирали сам законопроєкт, згідно з яким українці мають обов’язково реєструвати SIM-карти, "прив'язуючи" їх до паспортних даних.
А також попереджали про нову схему шахрайства, де злочинці маскуються під державну програму.