Як правильно заявляти про спадщину / Фото: Колаж: Сьогодні
Розділення спадщини – дуже складний та важкий процес, а особливо, якщо спадкодавець не залишив по собі заповіту.
"Сьогодні" разом з експертом з розділення спадщини, адвокатом Євгеном Гаркушею, розібрались, як правильно заявляти про спадщину, і готові розповісти вам.
Крок перший – заява про прийняття спадщини
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або (в сільських населених пунктах) уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про його прийняття.
Право на спадщину відкривається за останнім місцем проживання спадкодавця або ж, якщо воно невідоме, за місцезнаходженням нерухомого майна, зазначає експерт.
"Якщо за останнім місцем проживання особи діють декілька нотаріусів, то правом вибору фактично наділений той зі спадкоємців, хто першим звернеться з заявою", – каже Гаркуша.
Особі, яка бажає звернутися першою до нотаріуса необхідно мати при собі такі документи:
- свідоцтво про смерть спадкодавця;
- документ, що підтверджує останнє місце проживання померлої особи.
Подання заяви про прийняття/відмову в прийнятті спадщини
Особи, які хочуть прийняти спадщину, повинні звернутися з відповідною заявою до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.
Однак цей обов’язок звернення не поширюється на спадкоємців, які постійно проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (на момент смерті).
Такі особи приймають спадщину автоматично, якщо лише не подали заяву про відмову від спадщини.
А також на на малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежено.
Строки подачі документів для прийняття спадщини
Строк прийняття спадщини становить 6 місяців з дня відкриття. Якщо протягом цього терміну спадкоємець не прийме спадщину, він втрачає право на її прийняття.
Якщо спадкоємець проживав (був зареєстрований) зі спадкодавцем за однією адресою, вважається, що він автоматично прийняв спадщину, якщо не подав заяву про відмову від спадщини.
Втім, якщо у складі спадщини є нерухоме, майно все одно доведеться подати заяву для переоформлення документів.
Як діяти, якщо пропущений строк прийняття спадщини:
- Отримати письмову згоду інших спадкоємців і подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу.
- Подати позов до суду. Необхідно буде пояснити, чому ви пропустили строк Якщо суд визнає такі причини поважними, то продовжить строки.
"Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши її фактичні обставини", – наголошує адвокат.
До можливих поважних причин можна віднести такі:
- тривалу хворобу, що обмежує можливість пересування;
- довгострокове відрядження;
- знаходження в місцях позбавлення волі;
- незнання про те, що родич помер (наприклад, вам не повідомили про це інші родичі);
- необізнаності спадкоємця про наявність заповіту (повідомлення про смерть спадкодавця не публікувались у регіональній пресі).
"Незнання про те, що подати заяву потрібно було в 6-місячний термін, поважною причиною не вважається. Якщо суд продовжить строк для подачі заяви, ви подаєте заяву разом з копією рішення суду нотаріусу. Далі в загальному порядку відбувається оформлення спадщини", – наголосив Євген Гаркуша.
Прийняття спадщини за законом
Згідно з Цивільним кодексом, є черговість спадкування, пов’язана зі ступенем споріднення, за якою претендентами на майно можуть бути спадкоємці кількох черг.
"Особливість черговості полягає в тому, що поки є хоча б один спадкоємець попередньої черги, спадкоємцям наступної черги можна ні на що не розраховувати", -зазначив адвокат.
Загалом є п’ять черг спадкоємців за законом.
- Перша черга має: батьків, другого з подружжя (йдеться лише про офіційно зареєстрований шлюб) і дітей. Щодо дітей, то не має значення, від якого вони шлюбу. Головне, щоб у їхніх свідоцтвах про народження спадкодавець був записаний як батько.
- У другу чергу успадковують рідні брати/сестри, дід/баба спадкодавця.
- У третій черзі рідні тітка й дядько.
- У четверту чергу право успадкування мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до відкриття спадщини.
- Нарешті, п’ята черга – це всі інші спадкоємці: племінники, троюрідні онуки та інші близькі особи. У цій же черзі особи, які перебували на утриманні спадкодавця і не були членами його сім’ї.
Також при укладенні договорів дарування та при оформленні спадщини спадкоємцями першого та другого ступеня споріднення вартість майна оподатковується за нульовою ставкою, тому документи про оціночну вартість майна не повинні вимагатися нотаріусом.
Прийняття спадщини за заповітом
Зазвичай оформлення спадщини за заповітом проводиться у нотаріуса за місцем проживання спадкодавця.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт, а також у будь-який час скласти новий заповіт.
Заповіт, який було складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Окрім цього, спадкодавець може заповісти своє майно не тільки родичам, а й конкретним організаціям або державі.
Однак варто зауважити, що є певний перелік осіб, які можуть претендувати на обов’язкову частку спадщини, навіть якщо не внесені до заповіту.
До цього переліку входять лише особи, які належать до першої черги спадкоємців за законом і є малолітніми, неповнолітніми, повнолітніми непрацездатними дітьми спадкодавця, непрацездатною вдовою (вдівцем), непрацездатними батьками та дітьми, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.
Раніше "Сьогодні" писали, кого, та за що можуть повністю позбавити спадщини.
Ми також розповідали, як правильно розділити спадщину без заповіту і що для цього потрібно.