Фото: pixabay
Діагноз "професійна хвороба" ставлять, коли доведено, що певні симптоми з'явилися через шкідливі виробничі фактори. Але представників таких професій порівняно небагато, а скарг у населення – вистачає. За даними Міжнародної організації праці, щорічно реєструють до 160 млн нових випадків "трудових" захворювань, в результаті яких помирає не менше 1,1 млн людей щороку! Не дивно: третина життя проходить на роботі. І 90% учасників нещодавнього опитування HeadHunter зізналися, що пов'язують проблеми зі здоров'ям з умовами праці. Причому ними загалом були офісні працівники, а не шахтарі та трубоукладачі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Профогляд: без втрати зарплати
Перелік професій, виробництв та організацій, співробітники яких підлягають обов'язковим профмедоглядам, треба шукати в постанові Кабміну № 559, кажуть в прес-службі МОЗ. У групі ризику (можуть підхопити професійні хвороби) – всі співробітники віком до 21 року, незалежно від виду діяльності, ті, хто зайнятий у важких роботах, на роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, де є потреба у професійному доборі. Це, наприклад, працівники хім- і фармвиробництв, вантажники, водолази, верхолази, що працюють під землею, рятувальники, зв'язківці, геологи, машиністи, оператори котелень, газівники, токарі, інкасатори, озброєна охорона і люди, які постійно працюють за комп'ютером (спостерігають за монітором). Їх роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок регулярні і позачергові медогляди, якщо є потреба. Наприклад: за заявою працівника, який вважає, що здоров'я погіршилося у зв'язку з умовами праці, або за власною ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє виконувати свої обов'язки.
Важливо, що під час профогляду за людьми зберігалося місце роботи і середній заробіток, зокрема якщо процес затягнувся на тижні і потрібне обстеження в клініках вищих інстанцій для визначення, чи впливали виробничі фактори на розвиток хвороби.
Всім іншим загрожують професійно обумовлені захворювання (наприклад, варикоз для перукарів, які протягом дня проводять на ногах). Їм потрібно проходити регулярні скринінгові огляди за групами ризику. Кому які – підкаже сімейний лікар (наприклад, перукарям потрібно відвідувати флеболога і робити УЗД судин).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Самозахист: коти, гамаки і сходи
Робота в офісі – головна шкода здоров'ю, вважає Тетяна Майкова, головлікар клініки "Головний біль".
"Від постійного споглядання монітора можуть бути проблеми з очима аж до кон'юнктивітів. Малорухомість у замкнутому, погано провітрюваному просторі загрожує поперековими і головними болями. Робота з великими обсягами інформації може викликати хронічну втому і психоемоційні проблеми", – перераховує експерт.
Все це можна компенсувати тільки правильними руховими навантаженнями в неробочий час. В офісі ж доктор радить встановити пішохідну доріжку, і з кожної години 10-15 хвилин нею користуватися. Принаймні, сходами пройтися вниз-вгору, але краще – коротка прогулянка на свіжому повітрі.
"З негативом теж треба боротися. Мозок при хронічному помірному стресі поступово починає відкладати жир як джерело енергії, – пояснює медик. – Потрібно придумати протидію-антистрес – завести акваріумних рибок, кішок".
Анімотерапія – зняття стресу за допомогою тварин – давно прижилася в офісах Європи і США. Великі корпорації влаштовують в офісах міні-зоопарки з барвистими пернатими, варанами і хом'яками. В Японії офісами вільно розгулюють кішки: японці помітили, що це покращує не тільки настрій, але й працездатність. Також у зарубіжних офісах прижилися мурашині ферми: їх радять ставити прямо на робочому столі. Вважається, що спостереження за метушнею працьовитих комах знімає напругу і надихає на плідну працю.
А ось кавоманія на роботі та ще з перекурами – найгірший спосіб відволіктися від справ.
"Кофеїн сприяє розвитку багатьох захворювань, – говорить Майкова. – Кава-брейки виливаються в підвищення тиску і рівня цукру в крові, перезбудження мозку, прискорення серцебиття і підвищення м'язового тонусу. Як наслідок – болі в спині, шиї й голові".
А ще згущення крові, набряклість, і – ефект звикання. Організм вимагає збільшити дозування, а постійна його стимуляція – прямий шлях до розвитку синдрому хронічної втоми.
"Кава і чаювання на роботі – це просто ритуал. Тому пийте краще трав'яні чаї, цикорій, каву без кофеїну, – радить лікар. – А на печиво і булки до них – табу".
Особливо грішать шкідливою їжею, напоями і "залипання" на одному місці айтішники. До того ж від вікових нашарувань пилу в їхніх кабінетах вони починають страждати алергічною нежиттю, а постійно навантажені кисті рук вражає тунельний синдром (неврологія). Щоб уникнути його, лікті під час роботи за клавіатурою не повинні звисати зі столу.
"Якщо під час роботи за комп'ютером лікті лежать не на столі, нерв в зап'ясті затискається. Якщо так ви працюєте щодня, погіршується кровопостачання всіх частин кисті і збільшується їхнє зношування. Перша ознака проблеми – біль в кисті, лікті або плечі, оніміння руки або поколювання в ній", – пояснює Роман Родак, ортопед-травматолог, вертебролог, мануальний терапевт, головний лікар медцентру" Феско".