Розповідаємо про перспективи паливного ринку / Фото: Getty Images, Колаж: Сьогодні
Останнім часом, зіткнувшись із проблемами у просуванні вглиб української території, російські війська змінили тактику. Із середини минулого тижня крилатими ракетами вони прицільно б'ють по українських нафтобазах. Таким чином ворог намагається спричинити дефіцит пального і зірвати посівну. США вже пообіцяли допомогти нам із пальним, але швидко ця допомога не прийде.
"Сьогодні" разом з експертами з'ясовували, наскільки великих збитків було завдано російськими ракетами і які перспективи паливного ринку на найближчий час.
Підраховуючи втрати
Прицільні удари російських крилатих ракет по українських складах пального минулого тижня почастішали. Наприклад, 24 березня було знищено нафтобазу в селі Калинівці під Києвом. 26 березня внаслідок ракетного удару згоріла нафтобаза у Львові. Того ж дня було завдано удару по нафтобазі в Дубні на Рівненщині. А 27 березня ракети прилетіли в нафтобазу на Волині.
Така концентрація ворожого обстрілу по об'єктах критичної інфраструктури говорить про одне: Росія перейшла до тактики знищення української економіки. Зокрема, ворог хоче зірвати посівну, а також ускладнити пересування транспорту країною.
Експерти кажуть, що знищення кожної нафтобази – це втрати інфраструктури та пального на десятки мільйонів доларів.
"Тільки за два дні атаки на нафтобази компаніям завдано збитків на десятки мільйонів доларів! Тисячі АЗС та десятки терміналів закриті або зовсім зруйновані", – каже директор "Консалтингової компанії А-95" Сергій Куюн.
Звісно, порівняно з десятками, якщо не сотнями мільярдів доларів втрат від сумарних руйнувань української інфраструктури ці цифри не здаються фантастичними. Але треба розуміти, що без зруйнованої школи можна прожити кілька місяців, а потреба у пальному відчувається щодня. І закриті АЗС одразу в кількох областях можуть стати величезною проблемою для всієї української економіки.
Запасів на дрібнооптових складах та АЗС залишилося на тиждень, і дефіцит пального може виникнути вже у першій половині квітня.
Зміна логістики
Додають оливи у вогонь зміни в логістичних ланцюжках, що сталися з початку війни. Якщо раніше Україна купувала пальне в ЄС, Росії та Білорусі, то тепер для нас залишився доступним лише європейський ринок.
"Моря немає. Постачання з Білорусі та РФ немає. Є тільки Європа, де особливо зайвого ресурсу немає, і його ще проблематично затягнути, тому що візків не вистачає. Візки – це колеса для вагонів, щоб переставляти з європейської вузької колії на нашу ширококолійку. З відомих причин їх у такій кількості не було, тому вагонами так все швидко не вирішиш, – пояснює керівник мережі АЗС Prime group Дмитро Леушкін.
За його словами, з автотранспортом також усе складно. Бензовозам раніше не було потреби виїжджати за кордон, тому вони просто технічно не готові до закордонних поїздок.
"Чип-карти для тахографів треба 56 днів у спокої витримати, щоб на штрафи не нарватися. А ще треба й закордонні паспорти, та щоб міжнародна ліцензія була, і митне свідоцтво, і сертифікати на машину, й багато всього іншого, що швидко не зробиш, тим більше у таких умовах, як тепер", – продовжує Дмитро Леушкін.
Цікаво, що в такій ситуації потерпає не лише Україна, а й сусідня Білорусь, з території якої атакує нас Росія. Річ у тому, що білоруські НПЗ раніше працювали на український ринок, а тепер фактично зупинилися – через санкції вони не можуть продавати пальне.
Білоруські НПЗ – бюджетотвірні підприємства, вони працюють у режимі технологічного мінімуму, а одне скоро зупиниться. Перспективи – нульові. Без українського ринку вони трупи, ринків збуту немає, – каже Сергій Куюн.
Як вирішити проблему
Експерти одноголосно кажуть, що уряду доведеться щось міняти у наявній моделі ринку пального. Потрібно стимулювати дрібнооптові постачання пального – адже у кожен бензовоз ракетою росіяни не стрілятимуть.
"Щоб знизити дефіцит пального, який виникне у квітні, необхідні рішення, на які потрібна добра воля уряду. Наприклад, можна дозволити перекачувати цистерни прямо на кордоні або спростити правила перевезень бензовозами. Але тут теж потрібен час, а його вже немає. Посівна почалася", – каже Дмитро Леушкін.
Згодні з цим інші фахівці. Вони вважають, що ринок пального слід максимально дерегулювати та дозволити фермерам самим закуповувати пальне за кордоном.
"Головний принцип – максимально спростити умови для роботи якнайбільшій кількості постачальників і відпустити все, що можна відпустити. Кожен бензовоз, який через кума-свата-брата знайде в Європі навіть невелика регіональна компанія або фермер, – це 2700 гектарів землі під посівну", – каже Сергій Куюн.
Раніше ми писали, в яких сферах очікують робочий бум після війни. До чого готуватися українцям у квітні, читайте тут.