Можливість не для всіх: хто в Україні має право скласти заповіт

Кожний громадянин України має право залишити за заповітом усе своє майно або частину його одній чи кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

"Сьогодні" запитали у адвоката, партнера адвокатського об’єднання "BSB Partners" Олексія Швидкого та розповідають, хто має право складати заповіт.

Отже, скласти заповіт мають право фізичні особи (громадяни). Проте вони мусять відповідати певним вимогам:

• досягнення повноліття (тобто досягти 18-ти років);
• усвідомлення значення наслідків своїх дій та можливість керувати ними (дієздатність);
• наявність документу, що посвідчує особу.

Як ми знаємо, у більшості правил є винятки. І тут не обійшлося без них, тож заповіт може скласти особа, яка ще не досягла 18 років:

• У випадку реєстрації шлюбу фізичною особою, яка не досягла повноліття – з моменту реєстрації шлюбу така особа набуває повної цивільної дієздатності.
• У випадку, коли фізична особа досягла 16-річного віку та працює за трудовим договором.
• У випадку, коли фізична особа досягла 16-річного віку та займається підприємницькою діяльністю.
• Якщо неповнолітня особа записана матір’ю чи батьком дитини.

До того ж, необхідно розуміти, що громадяни, визнані у судовому порядку недієздатними або обмежено дієздатними не можуть складати заповіт.

"Надалі хочу відзначити, що право на заповіт здійснюється особисто. Складання заповіту через представника не допускається. Особа не може надати право комусь за дорученням підписати заповіт. Це заборонено", – наголошує експерт.

Проте, особа може мати певні фізичні обмеження, наприклад, якщо літня людина, або тяжкохвора. У таких випадках законодавець передбачив, що якщо громадянин за станом здоров’я не має змоги з’явитися до нотаріальної контори, він має право запросити нотаріуса додому.

Якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності заповіт має право підписати інша особа.

Вона підписує заповіт у присутності нотаріуса або іншої службової особи, яка має право посвідчувати цей документ.

Водночас слід зазначити причини, з яких заповідач не міг підписати заповіт власноруч та зауважити, що заповіт не може підписувати особа, на користь якої його складено.

Заповіт подружжя

"Неодноразово до мене зверталось подружжя з питанням чи можуть вони скласти спільний заповіт. Так. Подружжя також має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності", – розповідає Швидкий.

У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив.

У разі смерті останнього право на спадкування мають особи, визначені подружжям у заповіті. За життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту.

Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню. У разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.

Посвідчення документа при свідках

Окремо необхідно зазначити про посвідчення заповіту при свідках. Таке посвідчення може бути зроблене на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятних технічних засобів.

У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися в присутності не менш як двох свідків.

Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю. Свідками не можуть бути:

• нотаріус або інша посадова;
• службова особа, яка посвідчує заповіт;
• спадкоємці за заповітом;
• члени родини та близькі родичі спадкоємців за заповітом;
• особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.

Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.

Кожний заповідач має відповідально ставитись до такої процедури, оскільки недодержання вимог закону може призвести до недійсності заповіту.

Так, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

За позовом зацікавленої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини.

У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

"Сьогодні" також писали, що таке заповіт з умовою і розповідали, що буде, якщо вчасно не оформити спадщину.