Правила створення брендів в Україні стануть жорсткішими. Фото: atamekenunion.kz
Україна, підписавши Договір про асоціацію з ЄС, бере на себе величезну кількість зобов'язань, пов'язаних із захистом інтелектуальної власності. Багато з них поки неможливо виконати, оскільки в Україні немає ще чіткого законодавства в цих питаннях. Наприклад, у нас досі немає механізму збору роялті за виконання музичних і показ відеотворів. Немає ніякого контролю патентного троллінгу. Але найголовніше європейське нововведення, яке може в дуже незабаром позначитися на українському бізнесі, стосується самих назв товарів і послуг. Підписавши угоду, Україна надасть Європі ряд гарантій щодо захисту торгових марок, пише "Капитал".
Одна з основних норм прописана дуже строго: "Продукти, вироблені та марковані відповідно до національного законодавства до того, як ця угода набула чинності, але не відповідають вимогам угоди, можуть продаватися, поки не закінчаться на складі". Тобто наступну партію товару виробляти буде ризиковано.
За словами партнера міжнародної юридичної групи AstapovLawyers та керівника департаменту інтелектуальної власності Наталії Мещерякової, європейці можуть оскаржити ТМ, зареєстровані з недобросовісними намірами, а також бренди, ідентичні або схожі з торговими марками, які присутні в Євросоюзі. Головне, щоб у Європі вони з'явилися до дати подання заявки української компанії на бренд.
Тимчасові поблажки є лише для декількох груп товарів. Наприклад, назви алкогольних напоїв, захищених на загальноєвропейському рівні, – "Шампань", коньяк, мадера, портвейн, токай, херес та інші – можна використовувати в українських назвах ще десять років, назви сирів фета, пармезан, рокфор – ще сім років. Україна також може продовжувати вживання назви "Кагор" на власній території для українських кріплених вин, але дотримуватися жорсткі вимоги до його виробництва.
Строге європейське законодавство і до територіальної прив'язки в назвах брендів. "Угода націлена на те, щоб в Україні охоронялися європейські географічні назви, а за кордоном – українські", – зазначає Мещерякова. У додатках до договору наведено невеликий список географічних назв, за якими у нашої країни зберігається пріоритет. Наприклад, "чорноморський", "Аркадія", "Славута", "Таврія", "Галичина" і навіть загадкова "Шампань" (так називається село в Черкаській області). Тому, як варіант, "Шампанське" через десять років можна перейменувати в "Шампанієвське", якщо європейці засиплють претензіями.
Багато країн зберегли у себе, наприклад, назву "коньяк", відзначає маркетинг-директор винно-коньячної групи УАК ОЛІМП Жанна Нікітіна. Наприклад, Вірменія зуміла домовитися з Францією, яка дозволила їй використовувати слово "коньяк" в назві своєї продукції. Винороби США, які зіткнулися з аналогічними вимогами СОТ, використовують назву California Champagne – "Каліфорнійське шампанське". Конгрес США відхилив претензії французьких виробників і прийняв уточнююче закон.
Варто відзначити, що в Європі також неможлива реєстрація брендів, явно підкреслюють певні характеристики товарів, таких як смак, якість, стиль. Вважається, що все це теж може ввести в оману. Український реєстр торговельних марок зараз переповнений такими назвами, як "здоровий сік", "професіоналізм передусім", "знову дешевше". Багато примудряються реєструвати навіть загальну форму товару, наприклад пляшки. Це більше нагадує патент на промисловий зразок, але ніяк не бренд.
Законодавча база для обмеження таких реєстрацій в нашій країні існує. І вона часом дуже схожа з нормами ЄС. Інтелектуальна власність на бренди охороняється як Цивільним кодексом, так і спеціальним законом "Про охорону прав на зазначення походження товарів". "Однак можна сказати, що захист їх практично не працює. Це пов'язано в першу чергу з незацікавленістю українських виробників алкогольної, харчової продукції. Наприклад, набагато простіше назвати сир "Фета", ніж придумувати нову назву і доводити її до споживача", – нарікає патентний повірений юридичної компанії IPStyle Марія Ортинська.
Після підписання Договору про асоціацію всі компанії, які захочуть посперечатися про назви, повинні отримати простий механізм пошуку брендів. Адже одним з ключових зобов'язань, яке бере на себе Україна, є відкриття для загального доступу електронної бази поданих заявок на реєстрацію торгових марок. Аналогічні бази на сьогоднішній день відкриті в багатьох країнах світу. "Це дає можливість відстежувати заявки, своєчасно подавати опозиції проти реєстрації тих ТМ, які компанія вважає поданими з порушенням її прав", – зазначає Ортинська.