Що таке популярний сьогодні дропшиппінг і як на ньому заробити
Верховна Рада 17 лютого прийняла в першому читанні законопроєкт № 4184, в якому пропонується ввести податок на додану вартість (ПДВ) для іноземних компаній, що надають українцям електронні послуги.
Цей податок у побуті називають "податком на Google". Причому таку назву придумано не в Україні. Наприклад, у Німеччині "податок на Google" почали вводити ще з 2012 року. Як повідомив з парламентської трибуни під час розгляду законопроєкту голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев, на сьогодні такий або схожий податок є більш ніж у 80 країнах. Хоча в різних державах він має свої особливості.
Що зміниться, якщо цей законопроєкт набуде сили закону? Чому це важливо для українців? Відповіді на ці питання шукав сайт "Сьогодні".
Що саме оподатковують
Зміни можуть безпосередньо торкнутися всіх українців, які користуються інтернетом. Законопроєкт № 4184 так і називається: "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо... удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам".
Які саме операції пропонують обкласти податком? У законопроєкті перелічені такі види електронних послуг:
- постачання через інтернет зображень або текстів, зокрема фотографій, електронних книжок та журналів;
- постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартних ігор і послуги для участі в них;
- надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів;
- надання в користування хмарних технологій для розміщення даних;
- постачання та обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;
- рекламні послуги в інтернеті, мобільних застосунках тощо.
До електронних послуг не належать:
- послуги, які замовлені через інтернет, але надаються "фізично", тобто через інтернет;
- постачання програмного забезпечення та комп'ютерних ігор на матеріальних носіях;
- надання консультацій електронною поштою;
- послуги доступу до інтернету.
Якщо говорити просто, то ПДВ планують брати з усього контенту, за який українці сьогодні платять гроші.
"Цей податок прозвали "податком на Google", але у нас є багато міжнародних компаній, які надають українцям платні послуги. Наприклад, платну підписку. У того самого Google є преміум-підписка на YouТube, є платні функції у Facebook або Viber: стікери, дзвінки на стаціонарні телефони. Нині українці платять гроші за ці послуги, але з них ніяких податків не стягується. А цей законопроєкт вводить для таких платежів 20% -й податок", – пояснює digital-адвокат Андрій Шульгін.
Також міжнародним компаніям доведеться платити податки в тих випадках, коли український громадянин вирішить, наприклад, зробити передплату на зарубіжну інтернет-газету або журнал, якщо вирішить збільшити обсяг місця в своїй поштовій скриньці (ці послуги також зазвичай пропонують за гроші) або захоче купити платний застосунок в Google Play або App Store.
Введення 20%-го податку відіб'ється на вартості цих послуг, впевнений юрист. Тобто плата, очевидно, підвищиться.
Однак інтернет-сервіси та послуги, які сьогодні можна отримати безплатно, для українців безплатними і залишаться. Їх обкладати ПДВ не планують.
Плюси і мінуси
Експерти бачать як плюси, так і мінуси введення ПДВ на електронні послуги.
Зокрема, наразі відсутність податків на інтернет-послуги деякі інтернет-компанії використовують для ухиляння від оподаткування.
"Буває, що вартість основної послуги занижують, а електронну послугу переводять за кордон і завищують, включаючи в її ціну частину вартості товару. Наприклад, вартість оренди автомобіля через інтернет може бути копійчаною, а за використання програмного забезпечення, яке допомагає робити замовлення, накручують тисячі доларів. За чинним законодавством із цих грошей податки не сплачуються, тобто фактично це ухиляння від оподаткування", – каже Андрій Шульгін.
Після прийняття цього закону компаніям таки доведеться платити податки в повному обсязі, що позитивно відіб'ється на бюджеті. За розрахунками авторів законопроєкту, за кошти від податку Україна зможе наповнювати бюджет приблизно на 3 млрд грн на рік. І це можна було б теж розглядати як позитивний момент, однак експерти сумніваються, що компанії стануть активно реєструватися як платники податків в Україні та переказувати гроші в бюджет.
"Google, Facebook, інші мережі дійсно живуть значною мірою саме завдяки рекламі. Але у нас обсяг такої реклами не дуже великий. Адже реклама не транслюється на всі країни, це робиться локально, адресно. Розрахунків, скільки отримує, наприклад, Фейсбук від реклами в Україні, автори не наводять. Відповідно, у мене є сумніви щодо надходження таких значних сум до бюджету. Ця сума мені здається нереалістичною", – говорить економічний експерт Борис Кушнірук .
Незрозумілим залишається і те, як міжнародні компанії мають оформляти документи, щоб платити в Україні ПДВ.
"У нас за законодавством компанія-нерезидент має отримати відповідні документи, щоб стати платником ПДВ. У законопроєкті прописано порядок. Компанія повинна буде зареєструватися в електронному кабінеті платників податків. Але це, на мій погляд, видається не зовсім реальним. Більшість таких компаній ніякої господарської діяльності в Україні не ведуть, вони надають тільки інтернет-послуги. Навіщо їм реєструватися як платнику податку в Україні? До того ж, наприклад, для реєстрації потрібен український електронний ключ, а в міжнародних компаній є ключ США. Як вони будуть виходити з цієї ситуації? Плюс отримання податків у доларах вимагає внесення змін до багатьох законодавчих актів України", – перераховує Андрій Шульгін.
Українському бізнесу знижують податок
Ще одне нововведення в законопроєкті № 4184 – скасування ПДВ для українського бізнесу, який купує електронні послуги у компаній-нерезидентів. Тому, наприклад, підписка (передплата) або купівля бізнес-застосунків для українських компаній може стати на 20% дешевше.
"Наприклад, у того самого Google є сервіси для фізичних осіб, а є – для бізнесу. Зокрема, хмарний сервіс G Suite. Цей сервіс може стати дешевше", – говорить Андрій Шульгін.
Про те, як може змінитися податок на нерухомість, дивіться в сюжеті: