У НБУ вже є база, яку потрібно лише доопрацювати, вважають фахівці / Фото: Григорій Салай
Національний банк України (НБУ) оголосив про намір створити центральний кредитний реєстр. Цей реєстр, який від України вимагає і МВФ, і ЄС, повинен дозволити знизити частку проблемних кредитів. За словами експертів, для створення такої бази даних досить оновити вже існуючий в НБУ реєстр, щоб в нього потрапляли тільки неплатоспроможні компанії, а не всі позичальники з невеликою простроченням, пише FinMaidan.
Проблема неповернених кредитів є однією з найболючіших на ринку – частка проблемних позик досягає 17,2% портфеля банків. Намагатися боротися з поганими позичальниками НБУ почав в 2001 році, коли створив єдину інформаційну систему (ЄІС) "Реєстр позичальників". З тих пір в "добровільному" порядку він підключив до неї всі банки. Вони повинні передавати в ЄІС інформацію про компанії, які мають прострочені кредити перед банками, в тому числі перед ліквідованим. У теорії, попадання юрособи до реєстру повинно позбавити його права отримати кредит у банку.
На практиці дані, які потрапляють до реєстру, лежать у ньому мертвим вантажем, говорить керуючий партнер консалтингової компанії "Фінансова студія" Євген Невмержицький. "Банки не в повному обсязі подають в нього інформацію, а те, що подається, робиться на неймовірно низькому рівні, – зазначає він. – Наприклад, нафтогазова компанія має мільярди заборгованості, так що, це поганий позичальник? Кожен банк мріє отримати такого клієнта!"
Тому, на думку експерта, необхідно переглянути систему параметрів, на підставі яких НБУ привласнює позичальникам статус проблемних, зробити зручний інтерфейс для роботи банків з реєстром, а також найняти в НБУ фахівців, які зможуть перезапустити роботу реєстру. "Що хоче від нас МВФ? Реєстр позичальників робиться для кредитної безпеки: по вивіреним параметрами від банків повинна передаватися інформація про поганих позичальниках в НБУ. Це не можуть бути одиничні параметри, це повинна бути їх сукупність. Не можна називати "проблемними" всіх позичальників, які не повернули банку, наприклад, понад 100 тис. грн. Це насправді нічого не говорить про платоспроможність позичальника. Потрібна нова методологія, яка визначить нову систему критеріїв", – пояснює Невмержицький.
Банкіри майже не видають нові кредити, тому зацікавлені не в тому, щоб отримати зручний інструмент перевірки кредитної історії нових позичальників, а в тому, щоб стягнути гроші зі своїх нинішніх клієнтів. У цьому контексті вони найчастіше говорять про кредити, виданих в Криму та на Донбасі. "У нас в зоні бойових дій близько 80% корпоративного кредитного портфеля обслуговується і близько 80% роздрібного – не обслуговується. З клієнтами ми ведемо індивідуальну роботу, в основному надаємо кредитні канікули на обслуговування самого тіла кредиту або відсотків по ньому", – розповідає голова правління ПУМБ Сергій Черненко.
Другою важливою проблемою залишається питання валютних кредитів. "Варіанти виходу з ситуації з валютними кредитами повинні захистити банки від недобросовісних позичальників, які можуть повертати кредити, але не хочуть, чекаючи послаблень на законодавчому рівні", – зазначає заступник начальника управління організації кредитування фізичних осіб банку "Хрещатик" Андрій Осипов.
Але в майбутньому, коли банки повернуться до активного кредитування, реєстр проблемних позичальників буде необхідний. В ідеалі всі банки повинні мати прямий доступ до реєстру, при видачі кредитів керуватися його даними і не видавати свідомо неповернуті позики, говорить Невмержицький. "На ринку є профільні фахівці, але потрібна політична воля для змін", – зазначає експерт.
Як повідомлялося раніше, з початку року банки України втратили вже більше 80 млрд грн. "Всього з початку року банки України зазнали значних збитків (80,9 млрд грн), 80% з них були сформовані неплатоспроможними банками, в яких діють введені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасові адміністрації", – зазначили в НБУ.
Читайте також: НБУ встановив банкам "дедлайн" з розкриття імен власників
За 2014-й і січень-квітень 2015-й Нацбанк визнав неплатоспроможними близько 50 банків, які в цей час виводить з ринку Фонд гарантування вкладів фізосіб.