/ Фото: REUTERS/Gleb Garanich
Українські лікарні перший рік отримували гроші за новою системою і кінця 2020-го накопичили 16 млрд грн. Чи вистачає їм зароблених коштів і на що їх витрачають? Про це виконувач обов'язків голови Національної служби здоров'я України Андрій Віленський розповів в інтерв'ю сайту "Сьогодні".
За його словами, гроші йшли на поліпшення матеріально-технічної бази, деякі центри екстреної допомоги оновлювали парк автомобілів, чого раніше не могли собі дозволити через брак коштів. Однак ситуація з коронавірусом викликала відчуття невпевненості в завтрашньому дні, тому медичні установи притримували кошти на своїх рахунках.
"Чимало закладів зберігали гроші на рахунках. Для порівняння, ми 2020-м виплатили лікарням за медичну допомогу українцям 89 млрд грн. А станом на 01.01.2021 за звітами, які вони подали, у них на рахунках залишалося 16 млрд грн. Це велика сума", – каже глава НСЗУ.
Такі залишки коштів на рахунках означають, що вони не йдуть на поліпшення умов, підвищення заробітних плат лікарів, а все це лягає фінансовим тягарем на пацієнтів. Тому що пацієнт з власної кишені оплачує те, чого медустанова не надає. Зараз лікарням активно пояснюють, що на отримані гроші вони можуть підняти зарплату лікарям або докупити обладнання і розширити перелік послуг, які вони можуть надавати, щоб отримати ще більше, підкреслив Віленський.
Він розповів, що подібна ситуація склалася у більшості лікарень:
"Є такі медустанови, які мали нуль, є такі, у яких залишалися трохи коштів. Але більшість лікарень мали мільйон і більше: 1398 лікарень мали на рахунках від 1 млн грн, 1208 закладів – від 1,5 млн грн".
Віленський пояснив механізм акумулювання коштів:
"Заощадження відбуваються перш за все за рахунок пацієнта. Ми розуміємо, що неформальні оплати все ще поширені в нашій країні. Якщо лікар умовно отримує офіційно 10 тисяч, а його сукупний дохід на місяць – 20 тисяч, то хто ці 10 тисяч ще додає? Мабуть, пацієнт".
Тому гроші, які знаходяться на рахунках установ, можуть і повинні бути використані на підвищення зарплат лікарів, підкреслює глава НСЗУ. З підвищенням рівня оплати праці медиків зменшиться тягар, який накладається на кишені пацієнта. Прикладом є первинна медична допомога:
"Зараз ми не бачимо звернень, що на первинному рівні медичної допомоги з пацієнтів беруть гроші. Так само і екстрена допомога. Ми не виключаємо, що такі випадки можуть ще залишатися, але ми не отримуємо від пацієнтів таких скарг. Зате за іншими видами спеціалізованої допомоги – онкологічною, стаціонарними послугами – у нас багато звернень, хоча гроші на рахунках установ є".
Віленський розповів, що найбільше залишків накопичилося в центрах екстреної допомоги. Вони додатково отримали кошти за допомогу пацієнтам з COVID-19, але не всі доплачували лікарям 300%, які безпосередньо працювали з ковідними хворими.
"Розумієте, якщо заклад платив лікарю 7 тисяч гривень і у нього з'явилися гроші платити більше, то не скоро керівник закладу прийде до цього. Десятки років звичка була іншою – платити мінімальну зарплату. Зараз медустанови можуть розпоряджатися своїми коштами і приймати рішення про оплату праці. На ці рішення може впливати колектив, вносячи зміни до колективного договору. У центрах екстреної допомоги на рахунках є 100 млн і більше", – підсумував чиновник.
Нагадаємо, глава МОЗ Максим Степанов на телеканалі "Україна 24" заявив, що міністерство буде ретельно моніторити виплату лікарям коронавірусних надбавок, а при виявленні порушень інформація буде передаватися в правоохоронні органи.