Найбільше від патріотизму українців виграли вітчизняні виробники продуктів / Фото: Григорій Салай
Патріотизм українців виявився єдиним фактором, загальмували падіння на багатьох ринках споживчих товарів. Інфляція, курсові гойдалки, нестабільна політична ситуація привели до падіння попиту на продовольство, товари побуту, одяг, взуття, пише "Капитал".
Бізнесмени намагаються утримати попит за рахунок патріотичних настроїв. Рітейлери один за одним відмовляються від російський товарів на користь українських або європейських.
"Кілька супермаркетів, щоб термін зберігання російських товарів не закінчився, виставляють його окремо, як акційний товар, і продають зі знижками. Багато позицій, наприклад, російської молочної або кондитерської продукції з полиць зникають", – констатує директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко .
Один з торговців косметики, що побажав зберегти анонімність, розповів, що зміг реалізувати практично весь товар завдяки акції "Українське – значить краще".
"Я не дуже вірив в успішність цієї кампанії, але результати перевершили всі очікування", – говорить він. Правда, співрозмовник сумнівається, що вийде повторити успіх. Патріотичний попит носить короткостроковий характер, кажуть продавці сувенірів, поліграфічних послуг та ресторатори. І відразу ж додають: причина – у відсутності платоспроможного попиту, а не падінні патріотичних настроїв.
Однак не всі можуть заробити на патріотизмі. Наприклад, українські фабрики 90% продукції шиють за давальницькими схемами за кордон. Виконавчий директор Всеукраїнського об'єднання роботодавців легкої промисловості "Укрлегпром" Тетяна Ізовіт каже, що неодноразово стикалася з вишиванками, виробленими в Китаї. Одяг, в тому числі і продукція з вишивкою, завозиться в Україну за заниженою митною вартістю та контрабандою. За даними "Укрлегпрому", в 2013 р. українці спожили товарів легкої промисловості на 80 млрд. грн, тоді як за офіційною статистикою – 26,3 млрд. грн. Вітчизняним підприємствам складно конкурувати з нелегально завезеної продукцією. Китайська трикотажна футболка з українською вишивкою продається по 130-150 грн, тоді як така ж продукція місцевого виробництва обійдеться покупцеві близько 200 грн.
Покупки на військові потреби
Окремо стоїть ринок військової амуніції. На армії українці економити не хочуть, тому на країну-виробника не дивляться.
Частина амуніції закуповується в Україні. За словами директора профільного магазину Олега Пластовця, попит на захисні окуляри в січні-червні виріс як мінімум втричі в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. "На Майдані багато постраждалих отримали травми очей від осколків", – пояснює він. Усередині країни закуповується також військова форма, бронежилети, каски.
Існуючий попит сильно перевищує пропозицію, тому багато волонтерів закуповують необхідну амуніцію за кордоном самостійно або у посередників. І якщо власники українських магазинів, що торгують амуніцією, намагаються реалізувати товар зі знижками або за собівартістю, то посередники часто не жертвують маржею.
Російські товари
А от попит на російські товари з початку року знизився на 35-40%, говорить Дорошенко. "Під бойкот потрапило багато товарів, які виробляються в Росії великими міжнародними компаніями, і зараз постачальники шукають заміну таким товарам в Європі", – розповідає він.
Рітейлери швидко адаптувалися до переваг покупців. "Власне російських марок у нас одиниці. Є товари відомих міжнародних компаній, вироблені на території Росії. Але якщо і таку продукцію споживачі перестануть купувати, ми гарантуємо, що виведемо її з асортименту", – зазначили в Fozzy Group. Знизили закупівлі товарів російського виробництва в мережі "Фудмаркет". "Покупці віддають перевагу українським товарам, російські залежуються", – повідомили в компанії. Наприклад, споживачі відмовляються від імпортного чаю та солодощів.
За даними GfK Ukraine, жителі центральної частини країни в квітні (пік бойкоту) витратили на російські товари на 24% менше, ніж у березні. Кияни та жителі Західної України скоротили свої витрати на цю продукцію на 16%, східних регіонів – на 6%, а споживачі північних областей всього на 1%.
Виграли від бойкоту в першу чергу виробники продовольства, вважає керівник аналітичного департаменту консалтингової компанії "ААА" Марія Колесник, адже продукти харчування – товари, які найчастіше купують.