Україна офіційно переводить державні закупівлі в електронний формат. З 1 січня 2016 року закон "Про публічні закупівлі" став обов'язковим для всіх органів виконавчої влади. Автори законопроекту впевнені: тепер чиновники втратять можливість вирішувати по-тихому – у кого купувати та отримувати за це корупційні відкати. Канал "Україна" разом з порталом Сегодня.иа провели опитування: чи вірять люди, що відкриті держзакупівлі під контролем громадськості допоможуть викорінити корупцію в цій сфері?
Відповіді відверто здивували. Більше половини читачів думають, що громадський контроль стане "годівницею" для тих, хто буде перевіряти прозорість цих закупівель. 32% вважають, що чиновники все одно знайдуть способи обійти закон, щоб віддавати бюджетні гроші "потрібним" компаніям. І тільки 15% вірять в успіх.
І все таки – чи є шанс, що бюджетні гроші стануть витрачати чесно і з розумом, і, наприклад, у школах, лікарнях і будинках пристарілих стануть краще годувати?
Вони звикли брати гроші з усіх нас. Хочете записатися на прийом до лікаря – здайте у фонд лікарні. Ваша дитина навчається в школі – здайте на ремонт класу. Бюджетного фінансування, мовляв, не вистачає. Але куди йдуть ці гроші з бюджету? Держзакупівлі, тендери – ці слова у свідомості українців вже давно стали синонімом слова корупція.
Бізнесмен приходить – наприклад, до головного лікаря або директора ліцею-інтернату – пропонує – а давайте ви купіть у мене продукти для вашої їдальні – за дуже завищеною ціною. А за це – я вам віддячу.
Скільки підприємців в Україні дають хабарі чиновникам, щоб отримати держзамовлення?
Цифри шокують – відкати платять 99% фірм. Це дані анонімного опитування, яке проводила авторитетна міжнародна організація. Для порівняння – у Грузії таких бізнесменів лише один відсоток. А в Естонії – взагалі – нуль.
За найскромнішими підрахунками уряду – щороку – при проведенні держзакупівель – з бюджету крадуть близько 50 мільярдів гривень.
"Це губить нашу економіку – це останній цвях у кришку труни – навіть ось на цьому у нас крадуть мільярдами" , – каже Христина Гуцалова, координатор платформи ProZorro.
Систему держзакупівель в Україні кардинально змінять. Вже до кінця року тендери будуть проводитись в інтернеті. Через платформу, яка називається ProZorro. Доступ до неї відкритий для всіх. І вона вже працює в тестовому режимі.
Ольга Шахназарян – директор приватної фірми. Її компанія займається виробництвом і продажем круп. І зараз Ольга якраз бере участь у тендері. На кону – право продати дитячому інтернату кілька сотень кілограмів геркулеса. Крім фірми Ольги, за це змагаються ще сім суперників. Хто вони – поки таємниця. У кожного – лише порядковий номер.
Далі – майже як на аукціоні. Ось тільки учасники не бачать один одного і знаходяться в різних кінцях міста, а то й країни. Кожен пише, за якою ціною він згоден продати свій товар. У Ольги – трохи більше п'яти тисяч гривень.
У інших учасників вище. Є по шість з половиною, а є і майже по тринадцять.
Ось починається другий раунд аукціону.
Учасники по черзі знижують вартість свого товару. Переможе той, хто вже в третьому раунді запропонує найнижчу вартість свого товару. Але одна з фірм на перемогу явно не націлена.
Вона залишила таку ж ціну. Але інші учасники опустили ціну ще нижче, ніж була в Ольги.
Ще кілька секунд – і з'являються результати.
"Ура! Виграли", – радіє Ольга.
Так вона реагує на кожну перемогу в тендері. Хоча великого прибутку не буде. Ціна, яку виставила Ольга, дозволить заробити зовсім небагато. Дитячий інтернат отримає геркулесову крупу по п'ять з гаком гривень за кілограм. Економія – величезна. Директору інтернату вже складніше буде переконувати всіх, що у нього не вистачає грошей, наприклад, на молоко або сир для дітей. Ольга Шахназарян каже, до появи системи продати крупу в комунальний заклад було майже нереально.
Пацієнтів тримають на голодному пайку, а головлікар зі скромною зарплатою їздить на дорогій машині. І все – завдяки можливості дати виграти в тендері своїм людям. З введенням електронних закупівель це буде набагато важче.
Лікарня закуповує продукцію через систему вже півроку. За цей час вдалося заощадити півтора мільйона гривень. І зробити запаси на місяці вперед. Щодня в меню – м'ясо, риба, овочі – чого в багатьох інших лікарнях люди ніколи й не бачили.
Бюджетні кошти – це гроші кожного українця, нагадують розробники системи ProZorro. Ринок держзакупівель в Україні – 250 мільярдів гривень на рік. Тут все – від олівців для чиновників до ремонту міжнародної автомагістралі. Величезна годівниця для корупціонерів – визнає прем'єр Арсеній Яценюк. Але переконує – система ProZorro зламає старі схеми.
"Зекономлені кошти — це нові дороги, шкільні автобуси та підручники, одяг для військових, соцвиплати. Це все гроші, які багато років просто розкрадалися! Тепер перехід на електронну систему є обов'язковим, без яких-небудь винятків", – говорить прем'єр.
З першого квітня на закупівлі через систему ProZorro будуть зобов'язані перейти міністерства і великі відомства, а з серпня – всі інші держструктури і установи. Координатор платформи ProZorro каже – великі контракти підписують вже і зараз. Найбільше – з Міністерством транспорту та Міноборони. Причому виграють фірми, які раніше ніколи не мали справу з державою.
"Вони абсолютно чесно кажуть – ми раніше знали, кому в кишеню треба покласти, щоб виграти тендер у Міністерстві оборони – ми просто не хотіли брати в цьому участь, ми не хотіли в цьому бруднитися. Зараз вони приходять на торги, вони підтверджують, що вибір відбувається чесно", – каже Христина Гуцалова, координатор платформи ProZorro.
Міноборони також нещодавно провело торги на право поставляти продукцію українській армії. В тендері вперше взяла участь велика міжнародна компанія, що володіє мережею супермаркетів. І виграла, збивши ціну більше ніж на третину. Тепер – в якості експерименту, компанія повинна перевести деякі військові частини на шведський стіл.
Система ProZorro дозволяє контролювати – на що йдуть державні гроші. Віктор Нестулій – представник міжнародної організації з протидії корупції. Показує – ось, наприклад, одна з лікарень хотіла купити перекис водню в п'ять разів дорожче, ніж вона коштує в аптеках. Тендер намагалися провести швидко. Щоб там взяв участь лише свій постачальник. Але система це відразу виявила.
Зміни в системі держзакупівель вже закріплені в законі. У документі написано – основою для переведення тендерів в Інтернет є саме система ProZorro.
Чому така назва? З прозорістю все зрозуміло, а ось дві літери "Р" в кінці – натяк на відомого всьому світу кіногероя.
"Зорро – це герой, який боровся з несправедливістю – так само, як ми боремося з несправедливим вибором постачальників у держзакупівлях" , – пояснює Христина Гуцалова, координатор платформи ProZorro.
Жарти жартами, але розробники системи ProZorro кажуть – якщо держава дасть задній хід і держзакупівлі так і залишаться в паперовому вигляді, то і боротьба з корупцією теж буде лише на папері.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".