/ Фото: AFP
В Україні повним ходом йде збирання врожаю. За оцінками експертів агроринку, він повинен бути непоганим, хоча, через посушливу погоду, виявиться набагато нижчим за торішній, рекордний, в 75 млн т. Прем'єр Денис Шмигаль назвав прогноз – недоберемо 7 млн т.
При цьому вже з'являються прогнози про подальше стабільне зниження врожаїв як зернових, так і олійних культур через глобальне потепління. Посуха вже вплинула на посівну озимих. Найжорсткіший прогноз дав відомий народний синоптик Леонід Горбань. За його довгостроковим розрахунками, у 2024 році на Україну чекає найжорстокіша посуха. І щоб не залишитися без хліба, вже зараз потрібно вживати заходів.
Якими будуть наступні врожаї
Як розповів нам народний синоптик, він багато років робить не лише прогнози погоди на рік, а й довгострокові розрахунки очікуваного врожаю. І вони свідчать, що у 2024 році центр посухи буде на півдні Росії та України. Це означає, що посуха накриє всю територію України. На підтвердження своїх слів Леонід Горбань навів кілька прикладів з минулого.
"Восени 2002 року, коли я зробив розрахунок довгострокового прогнозу погоди на 2003 рік, то побачив, що буде сильна посуха по всій Україні, – каже Леонід Горбань. – Розрахунок врожаю на колосові, ярі та озимі катастрофічно низький. А в українських ЗМІ інформували, як ми успішно продаємо пшеницю врожаю 2002 року за кордон і досягли рекордної цифри. Я зрозумів, що буде біда в 2003 році, що самим нічого буде їсти. Написав листа до Кабміну, Верховної Ради. Приїхав до Києва (Горбань тоді жив в Луганську – Авт.), почав показувати розрахунки у Міністерстві сільського господарства, доводив, що немає помилки. На мене дивилися з посмішками і недовірою, давали зрозуміти, що я ніхто, чому я лізу не в свої справи і що я сію паніку. Після розмови на підвищених тонах, я сказав, 2003 рік поставить все на місце і пішов, нічого не добившись".
Три роки потому, в 2006 році, Леонід Горбань, за його словами, прорахував, що в Росії буде посуха в червні-серпні 2010 року з центром у Поволжі. Ці прогнози теж збулися: за оцінкою тодішнього глави Гідрометцентру Росії Романа Вільфанда, подібної спеки не траплялося багато років, і урожай виявився рекордно низьким.
"Прийшов 2003 рік, посуха вдарила жорстока, врожаю пшениці зібрали мізер, прогодувати людей нічим, назріває голод, – згадує Леонід Горбань. – Наші високі чиновники звернулися до колег з Росії, ті з розумінням поставилися, продали пшеницю. У когось може виникнути питання: навіщо я про це зараз говорю? Відповім: тому, що "граблі" вже стоять, і наступити ми можемо на них у 2024 році. З огляду на нинішні відносини України з Росією, навряд чи отримаємо підтримку як у 2003 році".
Тому владі України треба вживати заходів вже зараз, впевнений Леонід Горбань. Перш за все збільшити накопичення запасів зерна в Держрезерві і Аграрному фонді. Але навчений гірким досвідом, Леонід Горбань каже, що не збирається більше нічого доводити чиновникам, а звернувся до ЗМІ.
"Мене вже багато добре знають, вірять моїми розрахунками, і я зроблю все, щоб не повторився 2003 рік, коли Україна стояла з простягнутою рукою через провину чиновників", – резюмував Леонід Горбань.
Що говорять факти
Слова Леоніда Горбаня про поганий врожай в Україні у 2003 і 2010 роках підтверджені офіційно. За даними Держслужби статистики, у 2003 році країна зібрала лише 25 млн т зерна – менше було тільки в кінці "лихих" 1990-х. З них продовольчої пшениці – лише близько 4 млн т, це був найнижчий її урожай за останні 70 років. А для мінімального задоволення внутрішніх потреб країни треба було щонайменше 6 млн т.
За даними Української зернової асоціації, у 2003 році Україна імпортувала майже 4,5 млн т продовольчої пшениці. Основні закупівлі зерна здійснювалися з Казахстану і Росії.
У 2010 році Україну посуха зачепила менше, ніж Росію, але все одно було зібрано лише 39,3 млн тонн зернових і зернобобових – майже на 7 млн т менше, ніж у 2009 році, коли врожай становив 46 млн тонн.
Що з урожаєм цього року
У 2019 року в Україні було зібрано рекордний урожай – 75 млн т зернових. Але в цьому році рекорду не очікують через посуху і кризу. За оцінками фахівців Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства (МЕРТ і СГ), за песимістичного сценарію може бути не більше 63,5 млн т, за оптимістичного – 68 млн т. Прогноз експертів Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) – 65 млн т. Урожайність з гектара скоротилася приблизно на 10-15%: 37 ц/га проти торішніх 42 ц/га, підрахували в УКАБ.
Поки, за останніми даними МЕРТ і СГ (3 вересня), зібрано 41,8 млн т основних культур з площі 11,3 млн га, з яких зернові і зернобобові культури становлять 38,5 млн т (9,7 млн га, 63% ). Тобто, майже 2/3 вирощеного вже у засіках. Зокрема, такі культури як пшениця (26,2 млн т), ячмінь (8,2 млн т), горох (500 тис. т) і ріпак (1,2 млн т) зібрані повністю. Також намолочено: проса – 90,63 тис. тонн з площі 44,47 тис. га (30%), соняшнику – 700,62 тис. тонн з 455,47 тис. га (7%), гречки – 35,75 тис . тонн з 26,89 тис. га (34%). Поки що лише розпочали збирання кукурудзи, урожай якої оцінюють в 25 млн тонн.
Що кажуть про майбутню посухи кліматологи і синоптики
В Укргідрометцентрі нам відповіли, що розмірковувати про погоду на три роки вперед не бачать сенсу, тому коментарів не буде.
А ось завідувачка відділом прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС і НАН України Віра Балабух не виключає, що 2024 рік виявиться не менш, а, можливо, й більш спекотнышим, ніж нинішній.
"Потрібно відрізняти кліматичні (довгострокові 15-30 років) прогнози погоди від короткострокових (до двох тижнів), – говорить Віра Балабух. – Прогноз на 3-4 роки вперед, про який ви згадали, ані той, ані інший. Зараз тільки розробляються методики, які дозволять з достатньою точністю давати прогнози погоди на кілька років. Але Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) цього літа опублікувала прогноз, що середньорічна температура у світі у 2020-2024 роках буде перевищувати індустріальні (1850-1900 рр.) значення щонайменше на 1 градус. За даними ВМО, також є 20% вірогідність того, що, щонайменше, в один з років зазначеного періоду середня температура підніметься на 1,5 ° С. Це дуже багато і може викликати посуху".
Що кажуть чиновники
У спілкуванні з фахівцями МЕРТ і СГ ми не побачили зацікавленості в прогнозах Леоніда Горбаня.
Заступник міністра Тарас Висоцький, який займається агросектором, не відповів на запит сайту "Сьогодні" про те, які заходи готові застосовувати у міністерстві для накопичення додаткових запасів зерна у зв'язку з можливим неврожаєм.
У Держрезерві пояснили, що вони самостійно не можуть ухвалювати рішення щодо обсягів накопичення запасів, це прерогатива Кабміну. Ініціювати пропозиції щодо їхнього збільшення, грунтуючись на неофіційних прогнозах, вони теж не можуть.
Втім, розуміння, що збирати запаси зерна про запас треба, у Кабміні є. Днями підписаний меморандум МЕРТ і СГ з експортерами зерна про постачання у 2020-21 маркетинговому році (МР) не більше 17,5 млн т пшениці. Це на 3 млн т менше, ніж в попередньому МР. Також з урахуванням коронакризи, у своєму прогнозному балансі МЕРТ і СГ збільшило обсяг залишків зерна, що переходять у новий МР, на 500 тис. т або до 1,7 млн т.
Що кажуть експерти
Економісти песимістичні: на їхню думку, навіть якщо Леонід Горбань правий, навряд чи наша влада зможе щось зробити, щоб накопичити запаси зерна.
Як роз'яснив нам член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, який раніше обіймав високу посаду в Міністерстві економіки, не варто очікувати, що навіть наступного року, не кажучи про нинішній, чиновники будуть стурбовані посиленим наповненням "засіків Батьківщини" в розрахунку на майбутню посуху.
"Україна в середньому виробляє 70 млн т зерна на рік. Щоб забезпечити населення і худобу, потрібно 20 млн т всіх видів зерна, сюди входить і переробка, – навів цифри Олег Пендзин. – Зокрема, потрібно 6 млн т продовольчої пшениці. Україна експортує щорічно близько 50 млн т зерна. Якщо говорити про можливий великий неврожай, то навряд чи варто очікувати триразового падіння врожайності. Тому що я б не порівнював нинішній агрокомплекс з тим, який був у 2003 році, ситуація набагато покращилася".
Проблема, за словами Олега Пендзина, в іншому. Зерно у нас, як відомо, вирощують приватні бізнес-структури, держава може його тільки купити. Влада може запровадити квоти на вивезення зерна і продаж його всередині країни, що не є ринковим методом. Але внутрішньоукраїнські ціни у нас відповідають європейським.
"У держави є всі механізми для накопичення необхідних запасів зерна: це Держрезерв, Аграрний фонд, але немає додаткових фінансів у держбюджеті, і вони навряд чи з'являться, – продовжив аналізувати ситуацію Олег Пендзин. – Тому, скільки б ми не говорили про необхідність накопичення запасів зерна, його не буде. Не менш важливий фактор – людський. Нинішній високий держчиновник живе сьогоднішнім днем. Що буде у 2024 році, його не хвилює, можливо, його вже не буде на цій посаді. Тому шукати розуміння у них марно.
Але навіть якщо Кабмін, припустимо, знайде гроші та закупить додаткове зерно, виникає питання: а чи не розкрадуть чи його? Такі факти вже розслідуються. Швидше за все буде так: за необхідності, влада, як і раніше, просто закупить зерно за кордоном за високими цінами. Тобто за подорожчання буханця хліба заплатить зі своєї кишені пересічний українець".
Все частіше українці нарікають на те, що хліб став менш якісним і швидше псується. Виявляється, причина в якості зерна та порушенні технології. Детальніше дивіться в сюжеті