Середня зарплата в Україні в листопаді, за даними Держстату, склала 7479 грн. Це на 102 грн вище, ніж в жовтні, і на 1004 грн більше, ніж було в січні 2017 року. Однак в деяких сферах заробітки, схоже, трохи знизилися.
Найвищі заробітки, як і раніше залишаються в авіації, хоча вони і впали, в порівнянні з жовтнем (було 33 689, стало 30 390 грн). Добре оплачувану роботу можна традиційно знайти у фінансовій та страховій сферах (13 164 грн, хоча в жовтні було 13 257 грн), в області інформації і телекомунікацій (13 044 грн), а також в держуправлінні і на військовій службі (в середньому 10 887 грн ). Найгірше оплачується робота листонош і кур'єрів (4565 грн) і робота, пов'язана з організацією виїзного харчування (5062 грн), а також робота медиків (5101 грн ).
Де зарплату не платять вчасно
Станом на 1 грудня 2017 року загальна сума заборгованості з виплати офіційних зарплат становила в Україні 2 млрд 582 млн грн . У порівнянні з даними на 1 листопада, борги зросли на 9,3 % , а в порівнянні з 1 січня 2017 го – на 44 % ( було 1,97 млрд грн ) .
Традиційно більше половини всієї суми заборгованості припадає на діючі підприємства. Але якщо станом на 1 січня їх борги становили 62,4% від загальної суми заборгованості по зарплаті, то до грудня знизилися до 56,4%.
Найбільші суми невиплаченої зарплати – в Луганській і Донецькій областях, на території яких ведуться військові дії. У Луганській області станом на 1 грудня працівники недоотримали 577 млн грн, в Донецькій – 537,8 млн грн. Причому з січня сума заборгованості в цих областях зросла набагато більше, ніж в цілому по країні. У Луганській області – на 40%, а в Донецькій – відразу вдвічі.
Але рекордсменами за зростанням заборгованості (хоча поки не за сумами) в 2017 році стали західні області України. Так, в Івано-Франківській області зростання заборгованості із зарплати склав 619%, у Волинській – 773%, а в Рівненській – взагалі 1133%.
Скоротився борг тільки в Кіровоградській області (на 42%), Житомирській (-20%), Чернігівській (-8%), Львівській (-7%) і Харківській (-0,2%).
Найбільша сума заборгованості припадає на промисловість – майже 2 млрд грн. Але в порівнянні з початком року, борги в промисловості зросли на 29%. У той же час у сфері охорони здоров'я зростання заборгованості склало 557%. У сфері освіти – 256%. Борги продуктових кіосків, лотків і літніх кафе виросли на 642 %.
Вакансії і безробітні не можуть один одного знайти
Рівень безробіття в Україні , за підсумками III кварталу , становив 9,7 % людей працездатного віку . Або 1 млн 677 тис . осіб . Таким же цей показник був і в кінці 2016- го . А ось в країнах ЄС рівень безробіття становить в середньому 7,3 % .
У центрах зайнятості, як відомо, реєструються далеко не всі безробітні. За даними Держстату, з майже 1,7 млн безробітних до грудня на обліку стояли тільки 309 тис. осіб.
В цей час в базі даних Державної служби зайнятості налічувалося 67 700 вакансій. Крім того, була інформація ще про 43 тисячах пропозицій роботи, "отриманих з інших джерел", як повідомляє Служба. Однак більше 40% з цих вакансій зосереджені в Києві, а також у Львівській, Дніпропетровській та Київській областях, де рівень безробіття і так не дуже високий. У той же час більше 40% зареєстрованих безробітних – мешканці сільської місцевості, причому абсолютно з інших областей. Таких налічується близько 130 тис.
Разом з тим в масштабах всієї України пропонується всього 2910 вакансій, пов'язаних з роботою в сільському господарстві. Найбільше число працівників потрібні в переробну промисловість (15,6 тис.), в торгівлю і ремонт транспорту (11 тис.), на складську водійську роботу (7 тис.).
Однак варто врахувати, що на кожній четвертій з наявних вакансій працівникові пропонується лише мінімальна зарплата (3200 грн). У 40% вакансій – від 3200 до 5000 грн. Зарплата вище 7 тисяч була передбачена всього в 11% вакансій.
Для порівняння: середній розмір допомоги по безробіттю, яка виплачувалася офіційним безробітним, становив у вересні 2033 грн.
Така невідповідність між географічним розташуванням безробітних і вакансій, між очікуваннями по зарплаті і наявною пропозицією призводить до того, що з січня по вересень українські центри зайнятості допомогли працевлаштуватися тільки 34 тис. осіб.
Хтось не може знайти роботу, а хтось – не хоче
Насправді непрацюючих людей працездатного віку в Україні набагато більше , ніж безробітних . Справа в тому , що за методологією Міжнародної організації праці ( МОП ) безробітними вважаються тільки ті , хто хоче , але не може знайти роботу.