У вівторок, 2 грудня, в парламенті був зареєстрований законопроект №1195 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються умов повернень строкових депозитів". Автори документа, депутати Павло Різаненко та Ольга Белькова вважають, що врегулювання строків повернення депозитів допоможе стабілізації банківської системи.
За словами Різаненка, зараз передбачено два види договорів банківських вкладів: на вимогу і терміновий. Але банки повинні повертати будь-який внесок, в тому числі, терміновий, на першу вимогу вкладника – фізособи. Тобто, на практиці всі банківські вклади є вкладами до запитання.
Тому в законопроекті пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України та Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", що дозволить чітко розмежувати вклади – на депозити до запитання, термінові без можливості повернення достроково, і термінові з можливістю дострокового повернення.
Передбачається, що зміни, закріплені в даному законопроекті, не зроблять впливу на діючі договори банківського строкового вкладу, які були укладені до можливого прийняття і вступу в силу цього закону. Тобто, такі депозити будуть повернуті вкладникам відповідно до умов їх укладених договорів та чинного законодавства на момент ув'язнення.
Аналітик компанії "Простобанк консалтинг" Іван Нікітченко вважає, що база для прийняття такого законопроекту є давно: "Законодавчі ініціативи про введення різних типів депозитів не нові. Законопроекти про розмежування понять "депозит до запитання" і "строковий депозит" розроблялися і Нацбанком та банківськими асоціаціями. Насправді, все вже давно готове, всі розуміють необхідність внесення змін до чинного законодавства щодо депозитних рахунків. Залишилося лише проголосувати існуючі напрацювання в парламенті".
За його словами, відповідно до Цивільного кодексу, вкладник має доступ до своїх коштів у повному обсязі у будь-який день, незалежно від виду рахунку або різних лімітів як банку, так і НБУ. "Це створює сильні ризики для банківської системи – банк зобов'язаний нараховувати відсотки і видає кредити під депозити на певний строк, а вкладник може коли завгодно прийти і забрати свій депозит. Вкладники дуже незадоволені, коли банк не виплачує депозит вчасно і звинувачують установа в порушенні договорів і просто в поганому ставленні. Однак коли людина приходить за депозитом завчасно – він поводиться точно також по відношенню до банку. У підсумку ми і маємо в Україні майже повністю заморожене довгострокове кредитування і настільки високі ставки за всіма кредитами – банки змушені закладати всі ці ризики у вартість кредитів", – говорить Нікітченко.
Аналітик зазначає, що в зареєстрованому законопроекті пропонується розділити депозити – до запитання і строкові. "До запитання – по суті, це депозити, що є і сьогодні: вкладник завжди може зняти гроші достроково. Термінові: вкладник зможе отримати гроші тільки після закінчення терміну вкладу. Раніше пропонувалися умови, за яких і за цим депозитом можна зняти гроші достроково – це істотні причини (хвороба, смерть, втрата майна та ін.). Крім того, раніше пропонувалося ввести навіть три види вкладів: до запитання, термінові з правом дострокового розірвання і термінові без права дострокового розірвання. Така класифікація є більш повної і враховує всі варіанти рахунків", – уточнює Іван Нікітченко.
На його думку, завдяки таким змінам банки зможуть більш точно планувати свої грошові потоки, а значить – і кредитування. "Це дозволить частково страхувати банки від паніки вкладників. А вкладникам також доведеться більше розважливо ставитися до вибору депозиту і більш грамотно планувати свій бюджет. Звичайно, на першому етапі більшість буде вибирати вклади до запитання, побоюючись розміщувати гроші без права вільного доступу до них. Однак банки будуть встановлювати різні ставки з різних видів депозитів. Наприклад, до запитання ставка на депозити в гривні буде 11-14% (аналогічна по рахунках до запитання сьогодні), за строковими з правом зняття 15-18%, тоді як за строковими без права зняття – 20-25% (як за строковими сьогодні). І поступово все більша частка вкладів буде ставати терміновими", – прогнозує експерт.
Нагадаємо, банківська система України пережила кризу в 2004 році, 2008-2009 роках і сьогодні знову постає проблема банківської кризи. Банки намагаються покрити дефіцит ресурсів борговими методом – за рахунок рефінансування, і великий тягар лягає на Національний банк України. За офіційними даними, 45,87% коштів усіх клієнтів банків припадає саме на строкові кошти фізичних осіб. А це майже третина всіх зобов'язань банківської системи країни.